Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:32

Приємні і неприємні сюрпризи дострокових парламентських виборів


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Зиновій Фрис
Гості Свободи: Володимир Ар’єв (НУНС), Юрій Мірошниченко (ПР), Андрій Шкіль (БЮТ)

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Зиновій Фрис: Пане Ар’єв, все-таки що для Вас було найбільшою несподіванкою, найбільшим сюрпризом після цих виборів?

Володимир Ар’єв: Власне, кількість голосів за БЮТ. Це була несподіванка і дуже приємна несподіванка, тому що в результаті блок НУНС разом з БЮТ, вже можна говорити про те, що набрали більшість голосів.

Що було найбільшим неприємним сюрпризом для Вас?

Володимир Ар’єв: Чесно кажучи, я б не сказав, що були дуже неприємні сюрпризи. Особисто для мене неприємно було все ж таки, що пройшли комуністи. Я, чесно кажучи, дуже хотів би, щоб вперше в Україні був парламент без червоних.

Пане Мірошниченко, сюрпризи були особисто для Вас?

Юрій Мірошниченко: Щодо сюрпризів, то важко говорити про сюрпризи людині, яка займалася правовим забезпеченням цієї виборчої кампанії в одному зі штабів. Тобто, як таких сюрпризів не було.

Але приємне враження у мене є. Воно полягає в тому, що в результаті цих виборів, на моє глибоке переконання, в Україні перемогла демократія. І це беззаперечний факт. Люди стають громадянами...

Іншими словами, прогнози, що ці вибори будуть ще бруднішими, ніж попередні чи всі інші, не виправдали себе? Юрій Мірошниченко: По-перше, це... демократія. Про що я кажу? Культура політична суб’єктів виборчого процесу. Мені здається, що вона зросла. Я, звичайно, погоджуюся, що були окремі випадки особистого, емоційного, не зовсім об’єктивного ставлення один до одного. Але це вже більше рудименти, ніж стиль політичних сил.

Друге. Значно зросла свідомість і вимогливість українського виборця. Він стає громадянином, він намагається зрозуміти відмінність однієї політичної сили від іншої, він вимогливий, він уважний, він стежить і контролює тих, кому він довірив владу. У цьому контексті у мене дуже позитивне враження.

Щодо неприємних сюрпризів, то це якраз в альтернативу приємним, те, що ще залишилися в нас недоліки і в самій виборчій системі, в правовому забезпечені – всі говорили про якість списків. Це наша спільна проблема, це, власне, те, над чим ми будемо працювати у ВР наступного скликання.

Є неприємні враження особистого такого характеру, коли я чув деякі нецивілізовані вислови. Це теж я вважаю, що треба забути і залишити в минулому.

Звичайно, є неприємний сюрприз, що не пройшли соціалісти...

Це для вас неприємний сюрприз.

Юрій Мірошниченко: Так, але ясна річ, що ми хотіли б зберегти свою коаліцію.

Пане Шкіль, я, власне кажучи, і не буду Вас запитувати, тому що БЮТ і став для всіх найбільшим сюрпризом.

До речі, я хотів би зацитувати американську “Уолт Стріт Джорнел”: “Те, що вона зуміла пробитися на традиційну територію “регіоналів” на російськомовному сході України, робить партію Тимошенко єдиною загальнонаціональною політичною силою”.

Але запитання до Вас, пане Шкіль, зовсім інше.

Скажіть, будь ласка, майбутня коаліція – чи все буде так гладко, як про це говорить Юлія Тимошенко? Вона зустрічалися з паном Луценком, цілувалися, дарували квіти, але опоненти і не тільки опоненти кажуть, що всі труднощі ще попереду.


Андрій Шкіль: Я не буду коментувати емоційних речей. Звичайно, це все було гарно: і поцілунки, і троянди без шипів... Я все це бачив. Я розумію, що це багатьом подобалося, навіть противникам. Але ж, звичайно, не це головне.

Які проблеми, які підводні камені чекають на нас попереду?

Власне, це вже сюрпризи після.

Андрій Шкіль: Я хочу про сюрпризи також два слова сказати.

Для мене не було сюрпризом, що ми отримали такий результат, тому що я займався виборчою кампанією і мушу сказати, що якщо нам вдалося на тих округах, де я працював, подвоїти свій результат, то чому такого не могло статися в Україні?

Тепер про підводні камені, які можуть трапитися нашою річкою до утворенні коаліції. У чому проблема? Проблема в тому, що буде невелика перевага наших двох політичних сил.

Я не хочу зараз говорити про залучення Литвина, чи буде воно, чи не буде. Я в цьому плані песиміст. Але якщо вдасться, то я буду першим, хто цьому буде тішитися.

Але головним принципом, що було сказано представником Партії регіонів, що мене тішить, то це про збільшення градусу демократизації в суспільстві по цих виборах, то я хотів би, щоб збільшився градус демократизації чи культури політичної поведінки. Якщо є перевага в 3-5 депутатів, то це має бути стійка більшість.

Давайте пригадаємо США. Там нещодавно було в два мандати перевага однієї із політичних партій. Тому якщо в Україні ми і тут продемонструємо стійкість, то в принципі я тоді можу сказати, що загрози, які передчувалися в зв’язку з достроковими виборами чи в зв’язку будь-якими іншими виборами, вони вже в минулому, і в майбутньому нас тільки чекають загрози, як швидко ми будемо рухатися до демократії, як швидко ми будемо рухатися до добробуту і, найголовніше для нас як для представників політичних сил, під яким прапором ми увійдемо в цю гавань добробуту. Але це не буде турбувати тих, хто є на кораблі.

Юрій Мірошниченко: Дуже сподіваюся, що це буде прапор України.

Андрій Шкіль: Я маю на увазі політичний прапор. Зрозуміло, що це корабель Україна буде.

Володимир Ар’єв: Я вважаю, що нам, власне, треба парламентське життя... Оскільки парламент за новою Конституцією після змін набув досить великого значення в українському суспільстві, нам треба зробити одну дуже важливу річ для того, щоб закінчилася нарешті ця скажена боротьба за владу.

Сьогодні ми яку маємо владу? Яка здійснює і сама себе контролює. Так ось, ми сьогодні чітко маємо виписати закон про опозицію, які права має мати опозиція і в ВР, і які контролюючі органи може займати опозиція.

Там уже буде байдуже, яка: демократична чи синьо-біла коаліція чи опозиція. Хтось бере на себе відповідальність за ситуацію в державі, інша сторона бере на себе відповідальність за контроль.

Власне, ми сьогодні на цих виборах насправді, подивіться, будь ласка, вперше в історії України зробили дуже важливий крок до двопартійної системи.

Пане Мірошниченко, кажуть зараз Президентові найважче, бо Прем’єр Юлія Тимошенко, як, зрештою, і Віктор Янукович, його не влаштовують з урахуванням того, що попереду президентські вибори.

І доводилося чути, що далеко не однозначне створення коаліції помаранчевої, бо все буде залежати від того, що нашіптуватимуть на вухо Президентові і ті, й інші.

Що можуть нашептати Президентові ваші люди, щоб він дав формувати уряд не Юлії Тимошенко, а комусь із ваших?


Андрій Шкіль: Хороше запитання. Хороше. Так, я слухаю.

Юрій Мірошниченко: По-перше, я думаю, що Ви дещо перебільшуєте самі загрози, що хтось настільки впливово може нашіптувати Президентові, що він буде лише інструментом у чиїхось руках.

Зрештою, ці вибори багато в чому є вибором самого Президента – він був ініціатором, він був провідником.

Хтось сказав, що це перший крок до президентських виборів чи перший етап.

Юрій Мірошниченко: Дехто таким чином коментує, дехто говорить, що це була технологічна ланка виборів 2009-2010 років Президента Ющенка. Я не хочу цього коментувати.

Давайте виходити з того, що... Адже політика публічна.

Відповідно до логіки демократії, партія, яка набрала найбільше підтримки виборців, повинна спробувати створити коаліцію. Такою партією є Партія регіонів. Якщо їй не вдасться, то другим є БЮТ.

Відповідно, якщо це буде Тимошенко, яка об’єднає довкола себе коаліцію, то вона, ніхто інший не повинні пропонувати прем’єра. Навіть ми не зрозуміємо Президента, якщо він буде саботувати цей процес. Адже, я підкреслюю, політика зараз публічна.

Не зможе Президент робити свою виборчу кампанію 2009 року, якщо він буде нехтувати певними демократичними цінностями. Тому я виключаю подібний сценарій.

Пане Шкіль, Президент, очевидно, чудово розуміє, що Прем’єр Тимошенко — це під загрозою другий термін самого Ющенка на посаді Президента?

Андрій Шкіль: Я хотів би, щоб ми всі вірили в те, що Президент (до речі, я в цьому переконаний) буде керуватися найбільш прагматичною річчю: Конституцією, Україною як такою. Розумієте, Україна сама по собі є достатня цінність.

Я вважаю, що Президент не буде нехтувати таким поняттям, як українська держава, українська нація і Україна як явище просто в суспільстві культурне і духовне.

Тому я на це, до речі, не дуже сильно звертаю увагу...

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG