«Генеральний секретарю Горбачов, якщо Ви хочете миру, якщо ви хочете процвітання для Радянського Союзу та Східної Європи, якщо Ви хочете лібералізації – прийдіть до цих воріт! Пане Горбачов, відкрийте ці ворота! Пане Горбачов, зламайте цю стіну!»
Коли у червні 1987 року тодішній президент США Рональд Рейган, стоячи біля Берлінської стіни, закликав радянського президента Михаїла Горбачова знищити цей символ холодної війни та протистояння між Сходом та Заходом, багато хто сміявся з його слів.
Однак пройшло 29 місяців, і мур, що розділяв надвоє не лише німецький народ, а й усю Європу, впав і поховав під своїми уламками будований десятиліттями комуністичний блок.
Від самого початку німці намагалися подолати стіну
За роки існування Берлінської стіни східні німці намагалися перелетіти через неї на дельтаплані, повітряній кулі, перебратися на інший бік за допомогою мотузки, перекинутої між вікнами будинків або підземним ходом. За різними даними, від рук прикордонників при спробі подолати стіну загинули від 125 до понад тисячі осіб.
Тому падіння Берлінської стіни в листопаді 1989, а потому й возз’єднання Східної та Західної Німеччини, яке відбулося 3 жовтня 1990, запам’яталися багатьом німцям на все життя. Керівникові відділу преси Посольства Німеччини в Україні Марку Лінсу тоді було 16 чи 17 років, але він вже цікавився політикою. 3 жовтня 1990 року Марко сидів біля телевізора і уважно стежив за трансляцією зі святкувань у Берліні. «Пригадую, що на моїх очах тоді виступили сльози», – згадує він.
Від часу возз’єднання Німеччини минуло 17 років. Початкову ейфорію заступила тривала криза, яку спричинило велике економічне та фінансове відставання колишньої НДР від ФРН. Проблема різниці між східною та західною частинами країни відчувається й досі, хоча вже не так гостро, як раніше. Певним символом рубікону, який уже позаду, стало перше в історії об’єднаної Німеччини обрання уродженки колишньої НДР Анґели Меркель на посаду канцлера.
Коли у червні 1987 року тодішній президент США Рональд Рейган, стоячи біля Берлінської стіни, закликав радянського президента Михаїла Горбачова знищити цей символ холодної війни та протистояння між Сходом та Заходом, багато хто сміявся з його слів.
Однак пройшло 29 місяців, і мур, що розділяв надвоє не лише німецький народ, а й усю Європу, впав і поховав під своїми уламками будований десятиліттями комуністичний блок.
Від самого початку німці намагалися подолати стіну
За роки існування Берлінської стіни східні німці намагалися перелетіти через неї на дельтаплані, повітряній кулі, перебратися на інший бік за допомогою мотузки, перекинутої між вікнами будинків або підземним ходом. За різними даними, від рук прикордонників при спробі подолати стіну загинули від 125 до понад тисячі осіб.
Тому падіння Берлінської стіни в листопаді 1989, а потому й возз’єднання Східної та Західної Німеччини, яке відбулося 3 жовтня 1990, запам’яталися багатьом німцям на все життя. Керівникові відділу преси Посольства Німеччини в Україні Марку Лінсу тоді було 16 чи 17 років, але він вже цікавився політикою. 3 жовтня 1990 року Марко сидів біля телевізора і уважно стежив за трансляцією зі святкувань у Берліні. «Пригадую, що на моїх очах тоді виступили сльози», – згадує він.
Від часу возз’єднання Німеччини минуло 17 років. Початкову ейфорію заступила тривала криза, яку спричинило велике економічне та фінансове відставання колишньої НДР від ФРН. Проблема різниці між східною та західною частинами країни відчувається й досі, хоча вже не так гостро, як раніше. Певним символом рубікону, який уже позаду, стало перше в історії об’єднаної Німеччини обрання уродженки колишньої НДР Анґели Меркель на посаду канцлера.