Природа проти приватизації: напівзруйнований храм у Дніпропетровську замайорів барвами

Історія костелу в Дніпропетровську починається в 19 столітті. Тоді його збудували на кошти релігійної громади. За радянських часів там була майстерня, потім публічна бібліотека і спортлото, 1998 року будівлю приватизували. Теперішнім юридичним власником є американська фірма «Dugsbery», її пов’язують з ім’ям Павла Лазаренка.

Доки у судах тривав розгляд справи про повернення храму громаді, господарі з будівлею не церемонились. Цього літа вони почали так звану «реконструкцію» – провалили дах і склепіння, а восени кинули храм напризволяще.

Дощове диво

Перші дощі наробили лиха будівлі. Однак вони змили зі стін шар кіптяви та вапна. Прихожани кажуть, сталося диво, мури колишнього храму заяскравіли барвами. Брат Олександр, один із представників католицької громади Дніпропетровська розповідає, що через вікна видно — це не лише кольори, а церковний розпис, мабуть, 19-го століття.

Представники американської фірми у Дніпропетровську уникають спілкування з пресою. Раніше вони заявляли, що володіють будівлею законно, мовляв, купили її як будинок спортлото, а не як храм. Потрапити на територію споруди не дозволяє охорона і металевий паркан. Однак віруючі кажуть, з появою фресок стало більше надій, що будівлю таки визнають храмом і повернуть.

Староста парафіяльної громади Валерій Гмирко з нетерпінням чекає можливості хоча б зайти до костелу. «Це храм, там все промолене, там рідні стіни, це як повернення до рідного дому. А зараз там іде відверте блюзнірство, профанація храму».

Влада вивчає ситуацію

Наразі католики чекають наукової експертизи, дослідники мають встановити час створення фресок. А ще сподіваються, що міськрада, як обіцяла, виділить юридичним власникам будівлі рівноцінну земельну ділянку в обмін на повернення храму громаді. Обласна влада поки намагається триматись подалі від цього конфлікту. В. о. голови облдержадміністрації Віктор Бондар запевняє, що втрутиться тоді, коли добре вивчить ситуацію.

А поки посадовці «не готові відповідати», будівлю храму з радянським написом «Готов к труду і оборонє!» продовжують мити безжальні дощі. Не виключено, що якийсь із них змиє зі стін не тільки кіптяву, а й сам розпис.