Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 09:39

Початок перемовин щодо коаліції у новому парламенті. Розмова з Борисом Тарасюком


Дійова особа: Борис Тарасюк – представник блоку «Наша Україна – Народна самооборона».

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Борис Іванович Тарасюк


Народився 1 січня 1949 року у місті Дзержинську Житомирської області. У 1975 закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету. До 85-го працював аташе, третім, другим і першим секретарем МЗС УРСР. Потім – 5 років у Нью-Йорку у постійному представництві України при ООН.

Проголошення незалежності Борис Тарасюк зустрів на посаді заступника начальника відділу головного радника МЗС. З 1992 по 1995 – заступник міністра закордонних справ. Далі дипломатичні шляхи привели Бориса Тарасюка до Брюсселя, де він працює Надзвичайним та Повноважним Послом України в Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі, а потім першим головою Місії України при НАТО.

Від 1998 до 2000 – перший прихід на посаду міністра закордонних справ України. Він замінив Геннадія Удовенка, після переорієнтації багатовекторної політики Леоніда Кучми із заходу на схід подає у відставку. Очолює недержавну організацію – Інститут євроатлантичного співробітництва. У квітні 2002 Борис Тарасюк потрапляє до парламенту за списком блоку “Наша Україна” і очолює парламентський Комітет з питань європейської інтеграції.

Паралельно з дипломатичною займається і політичною діяльністю. За пропозицією колишнього шефа Геннадія Удовенка в травні 2003 року стає головою Народного Руху України – через два місяці після того, як став членом цієї партії. Після перемоги у Помаранчевій революції Президент Віктор Ющенко вдруге призначає Бориса Тарасюка міністром закордонних справ. Він працював на цій посаді в урядах Юлії Тимошенко і Юрія Єханурова.


Сергій Рахманін: Отже, рівно тиждень минув з дня проведення дочасних парламентських виборів. Нарешті Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів. Хоча, власне, підсумки цих виборів були відомі наперед ще за кілька днів до того. Наразі тривають перемовини щодо створення коаліції. Виборці, втомлені дочасними і черговими парламентськими виборами, щиро сподіваються, що коаліціада торічна не повториться, бо тоді, як відомо, парламентську більшість створювали більше трьох місяців.

Борис Тарасюк і Сергій Рахманін
Отже, якою буде парламентська коаліція, якою вона може бути, як довго триватимуть переговори і що, власне, обговорюється, які складнощі виникли перед переговорниками – про всі ці речі ми будемо говорити з людиною, яка, за моєю інформацією, є одним з членів переговорної групи, що веде перемовини між блоком “Наша Україна – Народна самооборона” та Блоком Юлії Тимошенко щодо створення так званої демократичної парламентської коаліції. Отже, щиро вітаю в нашій студії Бориса Тарасюка.

Отже, наш сьогоднішній гість – один з керманичів блоку “Наша Україна – Народна самооборона”, колишній міністр закордонних справ, одинадцятий номер в списку блоку НУНС – Борис Тарасюк. Борисе Івановичу, вчора з’явилася звістка про те, що, якщо не помиляюся, 40 представників блоку “Наша Україна – Народна самооборона”, які щойно обрані депутатами Верховної Ради шостого скликання скерували Президентові листа, в якому виявили свою незгоду з можливістю проведення перемовин з Партією регіонів щодо створення так званої широкої коаліції. Прізвища цих депутатів не називалися, принаймні я не бачив повного переліку цих депутатів. Тому у мене питання: Ви особисто свій підпис під цим листом ставили? Якщо так чи ні, то чому?

Борис Тарасюк: Ні, не ставив, тому що цього листа я не бачив, як не бачили й інші депутати з депутатської групи Народного Руху України. Отже, мої розмови з колегами свідчать про те, що вони також не бачили. Тому я вважаю, що це якась вигадка.

Сергій Рахманін: Тобто Ви вважаєте, що такого листа взагалі не було?

Сергій Рахманін: Добре, якби такий лист справді з’явився, Ви поставили б під ним свій підпис чи ні?

Борис Тарасюк: Я просто не бачу потреби в такого роду листах, тому що іде звичайний переговорний процес, процес, який пов’язаний з тим, що завершені вибори. Цей процес має цілу низку заходів, серед цих заходів оголошення – оголошення результатів офіційних, потім підготовка першої сесії. І на першій сесії мають бути сформовані і комітети, і коаліція, і обрано голову Верховної Ради.

Тому сьогодні говорити про якусь реакцію на дії Президента, на мою думку, є неадекватно, оскільки Президент як глава держави, сподіваюсь, демократичної держави, закликав всі політичні сили, які пройшли до Верховної Ради, зібратися і обговорити питання взаємодії. В цьому нічого дивного немає, міжнародна практика демократичних країн свідчить про те, що глава держави зобов’язаний запропонувати лідеру найбільшої фракції формувати уряд. Якщо йому це не вдається, він тоді пропонує іншій кандидатурі це зробити.

Сергій Рахманін: У деяких країнах ця практика формалізована, у нас такої практики немає, у нас існує тільки конституційна вимога, де йдеться про створення коаліції у 226 голосів. Тим не менше, Віктор Ющенко, – я розумію, Вам не дуже хочеться виступати або адвокатом, або дискутантом по відношенню до Президента, але менше з тим, мені хотілося почути Вашу точку зору, – сьогодні в інтерв’ю одному з французьких телеканалів він заявив про те, що готовий винести кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду прем’єра, але тільки після того, як вона домовиться з опозицією – Партією регіонів – про співпрацю. Ви вважаєте нормальною подібну заяву?

Борис Тарасюк: Я нічого дивного в подібній заяві не бачу, вважаю, що Президент може висловлювати своє бачення. Хочу нагадати Вам, що влітку минулого року Президент якраз виступав за ідею широкої коаліції і цим він не хотів задовольнити чиїсь політичні амбіції. Він хотів повернути країну до об’єднання, країну, яка була вперше розколота за роки відновлення державної незалежності в 2004 році внаслідок президентської кампанії. На жаль, що з цього вийшло, ми знаємо.

Думаю, що в даному разі основна відповідальність має лягати на ті політичні сили, які пройшли до Верховної Ради. Якщо вдасться створити коаліцію, демократичну коаліцію, як про це було заявлено ще в лютому, між “Нашою Україною – Народною самообороною” і БЮТ, значить буде така коаліція, в чому ніякої трагедії ніхто не повинен вбачати. Якщо не вдасться, то що ж, тоді буде інший формат коаліції. Я належу до тих політичних сил як голова Народного Руху, які об’єдналися заради досягнення перемоги, і в разі досягнення перемоги ми говорили про те, що будемо творити коаліцію з Блоком Юлії Тимошенко, тобто демократичну коаліцію. Зараз ми на цьому шляху.

Сергій Рахманін: Я розумію, але рік тому, якщо не помиляюсь, Ви були в студії в нашій і говорили про те, що – тоді якраз тривала та сумно відома коаліціада – і Ви говорили про те, що не вбачаєте нічого поганого і в приєднанні до коаліції Партії регіонів і “Нашої України”. І Ви навіть обґрунтовували це і зі своєї точки зору були праві, коли говорили про те, що необхідно справді зшивати Україну. Але з того часу минуло багато подій, багато часу, ситуація дещо змінилася, і змінилася і Ваша заява.

Я дивився – 17 вересня, Борис Тарасюк: “Ми не будемо створювати коаліцію з нинішньою правлячою антикризовою коаліцію, з будь-ким з них, і ми відрізняємося від нинішніх політичних сил тим, що ми дотримуємося своїх обіцянок”. Чи означає це, що варіант – об’єднання в одну коаліцію блоку НУНС і Партії регіонів неможливий в принципі? В політиці ніколи не можна говорити “ніколи”, так само не можна говорити про те, що є неможливим... Я вже говорив про те, що я підтримував Президента влітку минулого року в його намаганнях об’єднати країну.

На жаль, через те, що нашим опонентам бракувало і бракує політичної культури, відповідальності перед своєю країною, перш за все, не перед чужою, а перед своєю, цього не вдалось зробити. Сьогодні, по-перше, я підписав угоду про створення блоку “Наша Україна – Народна самооборона”, де чітко записано, що ми, учасники цього блоку, не будемо утворювати жодної коаліції з тими, хто створював цю коаліцію в більшості у Верховній Раді п’ятого скликання. Отже, тут питання цілком зрозуміле.

Минулого понеділка політрада Народного руху України прийняла рішення, що ми підтримуємо створення демократичної коаліції в складі НУНС, БЮТ, з можливим долученням Блоку Литвина, якщо там буде така згода. Отже, тут цілком зрозуміла моя позиція і Народного руху України. Що стосується можливості об’єднання з Партією регіонів, то я, як ніхто інший, дуже добре знаю, що являє собою ця політична сила, оскільки мені довелося, на жаль, півроку працювати в складі уряду Януковича. І я зсередини знаю, що це за політична сила, тому звичайно, що якби навіть партія або блок прийняв рішення про участь в такій коаліції, я би особисто голосував проти.

Сергій Рахманін: Пане Борисе, наскільки я розумію, тривають складні, достатньо складні перемовини щодо створення коаліції між блоком “Наша Україна –Народна самооборона” і Блоком Юлії Тимошенко. Вони відбуваються, згідно з повідомленнями мас-медіа, в столичному готелі “Хайят”. Порядок денний на разі невідомий, але деякі, скажімо так, непідтверджена інформація про те, що фактично переговорний процес складається з узгодження двох позицій: це так звані кадрові позиції і позиції законодавчі.

Буцімто обговорюється питання про ухвалення цілої низки законодавчих актів, після яких вже фактично новостворена коаліція візьметься за затвердження спікера, прем’єра та взагалі всіх керівних посад. Це правда чи ні? Чи правда, що учасники переговорного процесу обговорюють деякі нормативні акти, які необхідно ухвалити на першому засіданні Верховної Ради шостого скликання?


Борис Тарасюк: В принципі я хочу сказати, що ми домовились, що до завершення процесу переговорів ми не будемо розкривати перебіг цих переговорів. Тому я хочу повторити те, про що було повідомлено вчора під час першої нашої зустрічі, а саме що ми обмінялися думками щодо внутрішньополітичної ситуації в Україні після виборів, ми обговорювали методи нашого реагування на процеси затягування оприлюднення результатів виборів, у тому числі і деякі штучні технологій, які створювалися з цією метою. Ми, звичайно, обговорюємо і сьогодні ми обговорювали нашу можливу реакцію на заяву деяких представників Партії регіонів про те, що вони можуть скласти, точніше, не скласти присягу і утворити штучну ситуацію.

Це, на мою думку, є безвідповідальні заяви, оскільки коли вони посилаються на таку практику, яку ми започаткували, з нашого боку була цілком зрозуміла ситуація, вона полягала в тому, що це була наша реакція на порушення Конституції, на корупцію у Верховній Раді, коли депутатів купляли, як картоплю, і тому звичайно було зрозуміло, чому депутати...

Сергій Рахманін: Давайте не будемо обговорювати їх мотиви, давайте справді про Вашу можливу реакцію, якщо Партія регіонів, її депутати не складуть присягу. Нагадаю, що це 185 народних обранців. В цьому разі Верховна Рада буде не правочинною, вона не зможе ухвалювати рішення. Що в цій ситуації буде робити блок НУНС або коаліція: звертатися до Конституційного Суду, звертатися до Президента з вимогою провести нові вибори?

Борис Тарасюк: В даній ситуації, якщо Верховна Рада як законодавчий орган не постане внаслідок таких безвідповідальних дій Партії регіонів, то в такому разі ми будемо мати ситуації, в якій немає Верховної Ради, а отже, для того, щоб вона постала, необхідні вибори. І звичайно, що ця ситуація продовжить глибоку внутрішньополітичну кризу і це не додасть країні і її громадянам, тому тут треба нашим політичним опонентам добре зважити всі “за” і “проти”.

Сергій Рахманін: Але там є нюанси, в Конституції є певні суперечності, і я думаю, без тлумачення Конституційного Суду не обійдеться, тому що, скажімо так, вона не передбачає проведення двох позачергових кампаній поспіль. Тому, я думаю, вам в будь-якому разі доведеться звертатися в такій ситуації до Конституційного Суду.

Борис Тарасюк: Так, але Конституція передбачає, що повторні вибори після позачергових виборів можуть відбутися не раніше, як через рік, але це в разі, якщо постане така Верховна Рада.

Сергій Рахманін: Там є суперечності, які може розтлумачити виключно Конституційний Суд, а він фактично не працює.

Борис Тарасюк: Що стосується Конституційного Суду, то ми знаємо його спроможності, Конституційний Суд довів свою нездатність виконувати функцію, очевидно, треба думати про те, щоб міняти механізм формування Конституційного Суду, щоб відійти від політичних призначень, щоб Конституційний Суд зміг виконувати свої функції.

Сергій Рахманін: Ваше відчуття, Ваш прогноз, що Вам підказує Ваша чуйка, якщо хочете, – можливі справді ще одні дочасні вибори? Вони свою загрозу використають чи просто полякають, пошантажують?

Борис Тарасюк: Сергій, це я щось нове почув від вас. “Чуйка” – схоже на жуйку.

Сергій Рахманін: Це гарне питоме українське слово, “передчуття” – трошки сибаритське слово. “Чуйка” – це інтуїтивна штука.

Борис Тарасюк: Прогнози – справа невдячна. Я думаю, здоровий глузд все-таки візьме гору, і ми зможемо сформувати і коаліцію більшості, і домовитися про формування уряду, я , наприклад, не виключаю включення представників опозиції в уряді, і домовитися про взаємодію між більшістю і опозицією – якщо це вдасться, я розумію, що це ідеальний варіант як для України. Україна вчиться працювати в умовах багатопартійної демократії. Іншого виходу немає. Інший вихід – це криза, це падіння авторитету влади взагалі, авторитету України. Отже, треба обирати.

Сергій Рахманін: Пане Борисе, Ви обмовилися, що не хочете видавати певні таємниці, скажімо, подробиці переговорного процесу, який триває між БЮТ і НУНС. Я, власне, від Вас цього не вимагаю, цілком розумію. Але мені хотілося б почути Вашу особисту точку зору, політика на прізвище Тарасюк.

На Вашу думку, які посади слід запропонувати опозиції, аби залагодити певні тертя, які вже виникли? Я маю на увазі, по-перше, посади в уряді і, по-друге, які саме парламентські комітети треба їм віддати, щоб вони могли контролювати як опозиція діяльність чинної влади?

Борис Тарасюк: Що стосується посад в уряді, то я вже сказав, що це є моя думка, і я не хотів би забігати наперед, тим більше, що ми знаходимося в делікатному процесі переговорному з БЮТ. Я хочу сказати, що в принципі всі основні положення, вони вже визначені в угоді від 24 лютого. Вони зафіксували, скажімо, якою буде програма нашого уряду, вони зафіксували механізм висування кандидатури прем’єр-міністра, формування уряду, тобто більшість цих речей, на відміну від минулого року, вона вже зафіксована.

У нас немає якихось таки проблем, за які ми б сіли вперше. Тобто вони вже визначені. Що стосується посад знову ж таки в уряді, я не буду говорити на цю тему, оскільки це тема делікатна, вона потребує узгодження щонайменше між двома партнерами. Друге: що стосується парламентських комітетів, то хочу сказати, що Верховна Рада минулого скликання схвалила в першому читанні проект закону про опозицію.

І там, в тому проект-законі міститься перелік тих комітетів, на які має право претендувати опозиція, в тому числі і на посаду віце-спікера. Отже, на мою думку, все буде залежати від того, в якому форматі опозиція погодиться на прийняття цього закону, а ми вважаємо, що він повинен бути прийнятий в першочерговому порядку для того, щоб опозиція, хто б в ній не був, мала гарантії своєї діяльності.

Сергій Рахманін: Давайте нагадаємо, я можу помилятися, але мені здається, що там йдеться про Бюджетний комітет, Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітет свободи слова. Тобто ці комітети, наскільки я пам’ятаю.

Борис Тарасюк: Це далеко не повний перелік, там десь їх 12. Причому там мова йде про контролюючі функції комітетів, тобто це нова концепція комітетів. Хочу нагадати, що цей проект був схвалений лише в першому читанні, ще невідомо, яким він буде після остаточного прийняття.

Сергій Рахманін: Ви особисто його поділяєте?


Борис Тарасюк: Я особисто вважаю, що чим більше комітетів, тим гірше. Це перше. Друге: я вважаю, що обов’язково опозиція має мати керівництво в таких комітетах, як свобода слова і інформації, як Комітет з питань регламенту і депутатської етики, Комітет з прав людини і національних меншин, звичайно, Рахункова палата. Я вважаю, що це ті основні комітети, які мають очолювати представники опозиції, але це перелік далеко неповний, я думаю, що він буде розширений.

Сергій Рахманін: Коли я вас запитував про можливі законодавчі акти, які треба ухвалити Верховній Раді, можливо, ще навіть до обрання прем’єра і спікера, я зрозумів, що Ви не маєте можливості відповідати на це питання, але поставлю тоді питання інакше. В Конституції закладений механізм так званого імперативного мандату, який забороняє депутату переходити із фракції у фракцію, натомість Конституція вимагає внесення відповідних змін до законодавства, які так і не були внесені протягом минулого року, що, власне, і дозволило, юридично дозволило, великій кількості депутатів переходити з однієї депутатської групи до іншої. І фактично це призвело до проведення дочасних виборів.

Цей закон не ухвалений досі. Натомість для того, аби підтвердити цю конституційну норму достатньо проголосувати 226 голосами зміни до закону “Про статус народного депутата”. Наскільки я пам’ятаю, навіть відповідний документ напрацьований, його варто лише внести до зали і відповідним чином проголосувати. Підтвердіть мені, будь-ласка, чи спростуйте: чи справді готовий такий законопроекті чи готові ви (я маю на увазі Вашу політичну силу) ініціювати якомога раніше ухвалення цього документу, аби убезпечити Верховну Раду від того, що відбувалося у Верховній Раді п’ятого скликання.

Борис Тарасюк: Так, цей законопроект готовий, і ми готові ініціювати його схвалення. Взагалі, я хочу сказати на тему імперативного мандату, Ви, Сергій, добре це знаєте, що ця норма не вважається демократичною. В той же час, вона не вважаться демократичною в демократичних країнах. Україна належить до невеликого кола країн, в яких також незвичні речі відбуваються, коли депутати купляють місця, коли відбувається політична корупція, внаслідок якої відбуваються масові переходи, тому на даному етапі, Україні не можна уникнути імперативного мандату.

Сергій Рахманін: Тобто я зрозумів Вашу відповідь так, що в принципі не виключено, що вже на першому засіданні Верховної Ради цей законопроект буде внесений і відповідно ухвалений.

Борис Тарасюк: Саме такою була моя відповідь на початку.

Сергій Рахманін: Зрозуміло, а я від себе додам, що я якраз є послідовним противником імперативного мандата, але поза як він виписаний в Конституції, її треба поважати, і там записано, що має бути відповідний закон, то його треба ухвалювати. Ще один нюанс з цим пов’язаний. Дуже багато було суперечок між опозицією і коаліцією із взаємними обвинуваченнями і взаємними посиланнями на регламент Верховної Ради.

Регламент Верховної Ради – це такий дуже цікавий документ, дуже складний, який пережив багато редакцій, постійно редагувався, але він не має статусу закону. Натомість таж сама Конституція твердить, що порядок діяльності Верховної Ради, її внутрішня організація керується виключно законом. Чомусь різні політичні сили сперто ігнорують побажання правників затвердити регламент як закон і зняти цілу низку проблем, бо фактично на підставі порушення Конституції, скажімо так, багато рішень Верховної Ради можна скасувати через Конституційний Суд. Можете пояснити, чому політики ігнорували це питання? Чи зміниться ця ситуація найближчим часом?

Борис Тарасюк: Я думаю, що кожна політична сила шукала в такій правовій невизначеності статусу регламенту свої козирі. Я дуже добре пам’ятаю цю ситуацію з незаконним рішенням Верховної Ради минулого скликання, яка приймала рішення про відставку міністра закордонних справ. Хочу сказати, якщо в регламенті було чітко зрозуміло, який порядок зняття міністра, то цей аргумент не діяв на наший опонентів. Вони, знаєте, як в цій приказці: хочеться зняти і все. Я вважаю, що в цьому питання, питанні організації роботи Верховної Ради, який уособлює регламент, має бути наведений порядок, має бути прийнятий закон, і лише зміни до закону можуть міняти регламент Верховної Ради.

Сергій Рахманін: Тобто Ви за регламент як за закон?

Борис Тарасюк: Так, однозначно.

Сергій Рахманін: Борисе Івановичу, не виключений варіант, що найближчими днями, можливо, тижнями, буде досягнуто домовленості по створенню так званої “помаранчевої” чи демократичної коаліції. Власне, у двох політичних сил: у блоку НУНС і у блоку БЮТ, – є достатньо сил, щоб створити більшість. Але ця більшість буде дуже хитка. 228 голосів – це, знаєте, на межі.

Якщо припустити, що не всі є янголи, що хтось слабкий, когось можна буде матеріально зацікавити, то коаліція може розвалитися, не хотілося , щоб це відбулося, байдуже, як це може відбутися, я взагалі проти перебіжчиків як таких, але цей варіант не виключення. В який спосіб ви намагаєтесь себе убезпечити від цього? Тобто чи ведуться якісь серйозні перемовини з Блоком Литвина і чи відома принаймні Володимира Михайловича на ті пропозиції, які він отримав від НУНС і БЮТ.

Борис Тарасюк: Якщо такі перемовини і ведуться, то мені про них невідомо. Принаймні я не беру участь у таких перемо винах. Якщо говорити про коаліцію в більшості в 228 голосів, я згоден з Вами, що це дуже хитка більшість, достатньо трьох осіб, які з тих чи інших причин відмовляться або не будуть голосувати – все, немає більшості. Тому я вважаю, що більшість має убезпечити себе. В якій формі, в якому вигляді це може бути – це теоретично може бути з Блоком Литвина. І я Вам говорив, що Народний Рух України якраз висловився на користь такої можливості.

Один з механізмів-запобіжників переходу депутатів, а відтак втрати більшості, - це прийняття закону про імперативний мандат. Наші опоненти повинні розуміти, що та ситуація, яка пов’язана з корупційними схемами у Верховній Раді попере купці депутатів, вона врешті-решт привела до розпуску цієї Ради і позачергових виборів. Я думаю, треба розуміти, що двічі на одні й ті самі граблі не наступають.

Сергій Рахманін: Це з одного боку, а з іншого боку, я згоджуся, що ухвалення законодавчої норми про імперативний мандат, воно унеможливить перехід депутатів з фракції у фракцію, але це не є запобіжником для не голосування. Умовно кажучи, якийсь депутат, скажімо так, матеріально зацікавлений якоюсь стороною, може просто піти на лікарняний на три місяці. А якщо цих депутатів буде 10, то питання з голосуванням відпаде само по собі.

Борис Тарасюк: Але ж воно може бути і в зворотному напрямку, і з іншої сторони можуть бути ті ж самі?

Сергій Рахманін: Тобто Ви теж будете матеріально зацікавлювати своїх противників?

Борис Тарасюк: Ні, я ніколи цим сам не займався, і по відношенню до мене також таких підходів не було. Очевидно, розуміють, що це немає ніякого сенсу.

Сергій Рахманін: В разі, якщо Блок Литвина не увійде до вашої гіпотетичної коаліції НУНС і БЮТу – такий варіант можливий – чи розглядаєте Ви як потенційного спільника, тобто як політичну силу, що не буде знаходитись ані в опозиції, ані при владі, але просто буде Вашим ситуативним, якщо хочете, союзником, який частіше буде голосувати разом з вами, ніж з опозицією. Такий варіант можливий чи малоймовірний?

Борис Тарасюк: Гіпотетично, такий варіант можливий, я сьогодні навіть чув таку думку. Я думаю, що час покаже, але теоретично можливо уявити ситуацію, за якої Блок Литвина не буде входити в жодну політичну конфігурацію і буде, так би мовити, приймати рішення вже ситуативно. До речі, ситуативність в діяльності нашої Верховної Ради є більш звичною річчю.

Сергій Рахманін: Загальновживана практика, яка, до речі, себе часто-густо виправдовувала. Знову ж таки, не питаючи про таємнощі, які зараз відбувають в готелі “Хайят” і не тільки там, тим не менше, хотів би принципову відповідь почути на відповідне питання: ще в переддень парламентські виборів керманичі двох блоків – я маю на увазі з БЮТ і НУНС – оговорювали 2 наступні позиції: та політична сила, яка набере більшу кількість голосів, здобуде більшу підтримку виборців, вона буде пропонувати прем’єра; друга позиція: незалежно від кількості набраних голосів, посади розподіляються 50 на 50. Чи зберігається ця домовленість і чи дотримуються її обидві сторони?

Борис Тарасюк: Так, як я вже говорив, ця домовленість була зафіксована між БЮТ і “Нашою Україною” 24 лютого цього року. Ви абсолютно чітко виклали суть цієї домовленості. Сьогодні ніхто не переглядає і не має підстав для перегляду. Як я вже говорив, ми зробили висновки з наших помилок і недоліків минулого року. Тобто нам залишилося лише заповнити клітинки конкретними прізвищами навпроти назв міністерств і відомств.

Сергій Рахманін: Не вдаючись у подробиці, цей процес заповнення клітинок швидко чи повільно відбувається?

Борис Тарасюк: Він не затягне процедури, існуючі законодавчі процедури, щодо формування Верховної Ради. Тобто я прогнозую, що ми це зможемо зробити ще до першого засідання Верховної Ради.

Сергій Рахманін: Маємо перший, сподіваюсь не останній телефонний дзвінок, слухач на дроті. Слухаємо Вас уважно.

Слухач: (Погана якість запису телефонного дзвінка. Розшифрувати запитання слухача не вдалося).

Борис Тарасюк: Серйозне запитання. Відносно пенсійної реформи: ми передбачаємо зміну нарахувань пенсійних, і головним критерієм має бути трудовий внесок і стаж роботи. Ми передбачаємо і пропонуємо скасувати будь-які спеціальні пенсії, лише головним критерієм має бути трудовий внесок нашого співгромадянина і стаж роботи.

Що стосується підприємництва, то ми усвідомлюємо ті проблеми, які тягарем лягають на підприємництво. Відносно різного роду нарахувань на фонд заробітної платні, ми пропонуємо скасувати цей тягар навантаження на підприємців і замість нього запровадити єдиний соціальний податок і довести цей єдиний соціальний податок не більше, ніж 20%. І у такий спосіб ми розкуємо ініціативу підприємництва, і підприємці будуть більш вільними в тому, що стосується і фонду заробітної плати, і маневру всередині підприємництва.


Ми плануємо багато заходів, які полягають в тому, щоб допомогти підприємцю, особливо підприємцю малому і середньому. У зв’язку з цим ми пропонуємо зменшити вдвічі кількість контролюючих органів, які фактично заважають працювати особливо дрібному і середньому підприємництву. Зменшити кількість цих різного роду перевірок, скасувати податкову накладну, ліквідувати податкову міліцію - це ті заходи, які ми плануємо запровадити шляхом внесення відповідних законопроектів.

Крім того, ми вважаємо, що необхідно, щоб правоохоронні органи і податкова служба взагалі ліквідували кримінальні схеми повернення ПДВ. Вони перетворилися фактично в інструмент політики і кримінальних різного роду схем, тому з цим треба покінчити. В будь-якому разі, підприємцю малому і середньому треба допомагати, адже в будь-якій демократичній процвітаючій країні саме на дрібному і середньому підприємництві тримається демократія, тому що саме це група громадян зацікавлена в демократії.

Сергій Рахманін: Ви самі наразилися на чергове питання, коли згадали про наявність тіньових брудних схем повернення ПДВ як один з елементів корупції в нашій владі, в нашій державній системі. Таких прикладів кожана політична сила, і опозиційна, і привладна, під час виборів наводила дуже багато. І коли свого часу вашого колегу Юрія Луценка запитували, чому гасло “Бандитам - тюрми!” не було зреалізоване, він дав дуже своєрідну відповідь. Він сказав, що це практично неможливо зробити, тому що різні силові органи, пов’язані між собою, опинилися в різних руках. І він виступав за те, щоб силові структури, себто Службу безпеки України, міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру очолювали представники однієї і тієї ж політичної сили.

Мені цікаво, чи справді, з Вашої точки зору, така постановка питань є принциповою, якщо говорити про боротьбу з корупцією, і чи підтримуєте Ви таку точку зору, щоб ці посади обіймали представники одної політичної сили.

Борис Тарасюк: В принципі, є логіка в такій постановці питання. Позиція Юрія Луценка мені відома. Зараз ми якраз обговорюємо і цю позицію. Я не виключаю того, що може бути створена ситуація, за якої силові структури будуть передані в руки однієї політичної сили. Я кажу: “Я не виключаю”. Я не стверджую, що так буде. В той же час, я хочу нагадати, що дуже багато досудових слідств, які були здійснені органами внутрішніх справ за часів Юрія Луценка, були передані в Генеральну прокуратуру і так там і залишились.

Отже, про що це говорить? Це говорить про те, що, в принципі, одні політичні сили повинні, так би мовити, формувати і щонайменше міністерство внутрішніх справ, і Генеральну прокуратуру для того, щоб доводити до логічного завершення ці кримінальні розслідування, які були здійснені свого часу, але не доведені до логічного завершення, до передачі в суд, в Генеральну прокуратуру.

Сергій Рахманін: Ще один телефонний дзвінок, ще один слухач пробився до нас.

Слухач: (Погана якість запису телефонного дзвінка. Розшифрувати запитання слухача не вдалося).

Борис Тарасюк: Я думаю, що закид не на мою адресу. Очевидно, Ви їх хотіли адресувати діючому уряду Януковича. Я при нагоді можу передати Ваш запит. І хочу нагадати, що лише за один місяць, може, за одну ніч ціни на пальне, на 95-ий бензин підскочили на 1 гривню – з 3.60 до 4.60. сталося це весною цього року. Вже про це всі забули. Ціни на дизельне пальне підскочили в країні в цілому на 10%. І, звичайно, це б’є по перевізниках вантажів і людей.

Сергій Рахманін: Знову дорожчає, що неприємно. Останніми днями пальне почало підвищуватися практично у всіх регіонах України.

Борис Тарасюк: Я думаю, що в даному разі треба спитати перш за все в уряду Януковича, партію якого з таким ентузіазмом підтримали більше 34% українських громадян. Нехай вони тоді усвідомлять, за що і за кого вони голосують.

Сергій Рахманін: Можливо, це 34%, які не мають автомобілів власних. У мене питання: де гарантія, що новий уряд, хто б його не очолював, він в змозі буде утримати підвищення цін на пальне? Мені здається, що це речі, на які не в змозі був вплинути жоден уряд.

Борис Тарасюк: В принципі, це так. З іншого боку, необхідно, щоб працював антимонопольний комітет в даному питання і необхідно, щоб уряд проводив таку цінову політику, яка б заохочувала виготовлення бензину власного виготовлення і завезення бензину по цінах, які були б прийнятними для споживачів. Думаю, що це в змозі зробити уряд. Я думаю, що наш уряд це зробить.

Сергій Рахманін: Тобто у Вас все-таки абсолютна впевненість, що блок “Наша Україна – Народна самооборона” в будь-якому разі буде представлений у правлячій коаліції? У Вас немає сумнівів, що ви при різних розкладах можете опинитись в опозиції?

Борис Тарасюк: Нічого не можна гарантувати. В той же час є усі підстави стверджувати те, що обидві наші політичні сили разом мають більшість. Це об’єктивна річ і це результат виборів. Якщо цей результат не буде змінений, як минулому році.... До речі, знову ж таки в минулому році виборці проголосували і віддали мандат довіри і формування більшості саме “помаранчевим” силам, але зрада соціалістів змінила фактично змінила волевиявлення народу. Я думаю, що в даному разі ми не маємо такої небезпеки, і така коаліція все-таки буде створена.

Сергій Рахманін: Багато хто в переддень дочасних виборів до Верховної Ради говорив про те, що з огляду на рішучість Віктора Ющенка, з огляду на дуже активну діяльність представників фракції “Наша Україна”, “Наша Україна” в будь-якому форматі набере голосів більше, ніж на чергових виборах 2006 року. Якщо брати відсотки, то це співставні речі, а якщо зважувати на явку, на голоси, то я десь зустрічав цифру, що фактично за НУНС проголосували на 250 тисяч виборців менше, ніж за “Нашу Україну” на виборах 2006 року.

У мене 3 питання в одному: а) Ви очікували на таке? б) чи можна вважати це кроком назад? в) чи можна говорити про чиюсь персональну чи колективну відповідальність за те, що не набрали достатньої кількості голосів? Я так розумію, що розраховували все-таки на ширшу підтримку.

Борис Тарасюк: Так, звичайно, я був би нещирий, якби сказав би, що ми не розраховували на ширшу підтримку. Дійсною, якщо в абсолютній кількості, ми втратили виборців так само, як найбільше втратили виборців – 770 тисяч – Партія регіонів, до речі. В той же час, цей результат, результат, якого ми здобули, – 14,15%, він свідчить про те, що жоден адміністративний ресурс не задіювався. Хто винен – тут, очевидно, треба зробити аналіз, зробити висновки. Я думаю, що були помилки в кампанії. Якби був кращий результат, то можна було б говорити, що вони незначні, але вони були очевидні.

Сергій Рахманін: У нас залишився час для останнього запитання. Ви вже натякнули на це – я хотів почути ствердну відповідь. Закон передбачає, що підсумки виборів будуть оголошені, якщо не помиляюсь, не пізніше 15 жовтня. Чи є підстави вважати, що: а) до цього часу вибори не будуть кимсь оскаржені дуже серйозним і б) що до цього часу всі процедурні питання будуть злагоджені і вже 16-го ми почуємо про склад майбутньої парламентської коаліції.

Борис Тарасюк: Що стосується терміну до 15 жовтня – так, це термін, встановлений законом і пізніше цього терміну не може бути оголошений офіційний результат, але він може бути оголошений раніше. Це перше. Що стосується оскаржень, наразі мені невідомо про якісь скарги, подані в суд. І що стосується складу коаліції, то я думаю, що демократична коаліція готова буде внести свої пропозиції до часу або одразу після оголошення офіційних результатів виборів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG