Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:51

“Пільгові території”. Україна входить у 20 найбільш привабливих для інвесторів держав. Однак потік прямих інвестицій в Україну скоротився


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк У 2006 році в Україну скоротився потік прямих інвестицій з-за кордону, про це йдеться у звіті Організації Об’єднаних Націй. Разом з тим, фахівці ООН включили Україну у 20 держав (поруч зі США, Китаєм, Бразилією та Росією), які є найбільш привабливими для інвесторів.

ГЛАС НАРОДУ:
Чи є Україна привабливою для інвесторів?
Максим, консультант-аудитор:
- На даний момент в Україні тільки починає розвиватися ринок. Тут у нас багато ресурсів. Дешева робоча сила і кваліфіковані працівники.
Алла, соціальний працівник:
- Приваблива, бо ще не все у нас куплено. От якби не було чого тут купувати, була б неприваблива.
Іван Юхимович, профспілковий працівник:
- Я вважаю, що не дуже приваблива, тому що сьогоднішні закони не дають доброго ставлення до інвесторів. А інша причина - нестабільна політична ситуація в Україні.
Леонід, директор фірми:
- Приваблива, мені здається, бо тут для інвесторів роботи — непочатий край.
Віра, педагог:
- Україна не приваблива для інвесторів, бо постійно змінюється влада і страшенна корупція в країні.


ЧИ ВТРАЧАЄ УКРАЇНА СВОЮ ЕКОНОМІЧНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ДЛЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТОРІВ?

У 2005 році Україна пережила дванадцять економічних струсів, каже заступник міністра економіки Валерій Мунтян. Це і перспектива реприватизації, і нерозв’язані питання власності, і ціла низка проблем, пов’язаних з Фондом державного майна. Відтак, цілком природно, що інвестори злякалися економічної нестабільності і заморозили фінансові надходження. Але зараз, каже пан Мунтян, інвестори оживають.

“Якщо взяти січень-червень попереднього, 2006 року, то приріст склав за певний період - півріччя 2006 і півріччя 2007 – 50,5%. І за 2006 планується збільшити 5,5 млрд. Україна є привабливою для інвесторів, тому що за рейтингом вона входить у двадцятку країн, займаючи 18 місце”.

ЧИ СЛІД ОЧІКУВАТИ НОВОЇ СЕРІЇ ДИСКУСІЙ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ІСНУВАННЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН?

До 2005 року 90 відсотків із усіх вільних економічних зон для національних та закордонних підприємців – це території з пільговими економічними умовами, вони використовувалися для відмивання грошей, вважає економіст, член виборчого списку БЮТ, Сергій Терьохін. Він був одним із активних поборників закриття вільних економічних зон, яке здійснив уряд Юлії Тимошенко.

“Я особисто і наша команда до старих меж ставимося різко негативно. Із 400 проектів, які були заявлені як інвестиційні, працювало 6, і зрозуміло, що ми мали прийняти рішення по всіх. Адже якщо б це був персональний підхід, то це значило б тільки збільшення рівня корупції”.

ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ — ВИГІДНА ФОРМА СПІВПРАЦІ З ІНВЕСТОРАМИ ТА ПІДПРИЄМЦЯМИ

До 2005 року вони існували в українському варіанті — принципи, на яких будувалися ВЕЗ, не відповідали світовим. Їх треба відновити, вважає регіонал Олексій Плотніков, але зовсім на інших засадах:

“Це “пільгування”. З урахуванням світового досвіду, скоріше це буде податковий кредит, ніж звільнення. Тобто податки будуть відстрочені, а не звільнюватися в цілому – це перший принцип. Другий принцип – це характер діяльності: інноваційні підприємства, технопарки, технополіси – все те, що буде працювати на майбутнє економіки”.

Необхідність здійснення обмінних операцій між країнами обумовила формування міжнародних економічних відносин як окремої економічної категорії, а також призвела до інтенсивного розвитку міжкраїнного поділу праці і відповідно зміцненню взаємозв''язків в області торгівлі, руху капіталу, наукових і технологічних знань, робочої сили, інформації. Можна з упевненістю говорити про те, що міжнародний поділ праці і міжнародні економічні відносини при їхньому раціональному і правильному використанні можуть бути взаємовигідними для всіх учасників. На сьогоднішній день є чимало підтверджень того, що, незважаючи на відносно успішний ріст світової економіки в цілому, міжнародна торгівля, що базується на міжнародному поділі праці, розвивається більш швидкими темпами. Однією з важливих ланок у реалізації принципів відкритої економіки є створення вільних економічних зон. Їх функціонування пов''язується з лібералізацією й активізацією зовнішньоекономічної діяльності. Економіка вільних економічних зон має високий ступінь відкритості зовнішньому світу, а митний, податковий та інвестиційний режим сприятливий для зовнішніх і внутрішніх інвестицій.

Крім залучення іноземного капіталу для активізації економічних процесів усередині країни, створення виробничих вільних економічних зон погоджують із трьома основними завданнями:

- стимулювання промислового експорту й одержання на цій основі валютних коштів; - ріст зайнятості; - перетворення зон у полігон з випробування нових методів господарювання

Важливою причиною утворення вільних економічних зон є те, що часто країна не бажає цілком відкривати свою економіку для припливу іноземного капіталу і тому використовує часткову, локальну відкритість у виді спецзони.



Спеціальні (вільні) економічні зониТериторії пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності
- Законодавча та нормативно-правова база створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку (станом на 03.05.2001 р.)


ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ ЛЬВІВЩИНИ

Уряд Юрія Єханурова згодом відновив діяльність кількох вільних економічних зон. На Львівщині, зокрема, функціонують дві спеціальні економічні зони — це Яворів і "Курортополіс Трускавець".Нині там зареєстровані 128 інвестиційних проектів. Скільки з цих проектів вдалося реалізувати, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук:

“Яворівський район вважався депресивним. Через те створення вільної економічної зони мало врятувати тотальне безробіття через закриття підприємства “Сірка” і кількох промислових підприємств в районі. Суб’єкти спеціальної економічної зони, згідно із законом, звільнялися на 5 років від оподаткування на прибуток. Уже в Яворові створено більше 6 тисяч робочих місць”.

ЧИ ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ Й НАДАЛІ УКРАЇНА ПРИВАБЛИВОЮ ДЛЯ ЗАКОРДОННИХ ІНВЕСТОРІВ?

Серед причин охолодження інвестиційного клімату в Україні минулого року експерти ООН називають непривабливість пропозицій Фонду держмайна щодо приватизації державних підприємств для іноземних кампаній. Фонд державного майна є лише професійним продавцем і діє на підставі програм, які формуються урядом, говорить заступник голови фонду Олександр Потімков.

“Подаються пропозиції з боку всіх міністерств. Але, на жаль, ведеться практика, коли спочатку потрібно наповнювати бюджет, формується перелік, а потім окремі відомства й міністерства свого підприємця хочуть витягнути з цього переліку. І приватизацію окремих підприємств затримати”.

ПОЛЬСЬКУ ВЛАДУ НЕПОКОЇЛА ДОЛЯ СВОЇХ ІНВЕСТИЦІЙ

Також фахівці ООН вважають, що із закриттям урядом Юлії Тимошенко вільних економічних зон зменшилося і надходження інвестицій на їхній розвиток. Зокрема, польську владу непокоїла доля своїх інвестицій. Із закриттям вільних економічних зон уряд порушує умови домовленостей, на яких польські інвестори прийшли в Україну, скаржилася Польща тодішньому міністру економіки Сергію Терьохіну. Розповідає кореспондентка Радіо Свобода у Варшаві Єва Поштар:

“Польські підприємці уже не чекають на податкові та митні пільги у вільних економічних зонах в Україні, зокрема у Яворівській, де досі було найбільше польських інвесторів. Однак ліквідація цієї зони ніяк не вплинула на стратегічні плани польських інвесторів в Україні. Польські підприємці не дочекалися перегляду фірм, що діяли у Яворові, повідомив віце-президент Польсько-української господарчої палати у Варшаві Пьотр Гудзовський. За його словами, український уряд обіцяв компенсувати польським фірмам втрати, яких вони зазнали після ліквідації у 2005 році вільних економічних зон. У 2007 році польські підприємці інвестували у Львівській області 10 млн. доларів. Із них 6 могли потрапити до Яворова”.

ВЕЗ - УХИЛЯННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ.

Сам же тодішній міністр економіки, член виборчого блоку БЮТ Сергій Терьохін вважає, що 90% із тих вільних економічних зон використовувалися для ухиляння від сплати податків. Альтернативою їм, за словами пана Терьохіна, можуть бути індустріальні зони.

“Головна ідея – це спеціальна митна територія, яка автономно від іншої території України під суворим контролем. І ,як правило, це зони, які будуються в регіонах з великим ступенем безробіття або в економічно-депресивних регіонах”.

За інформацією національного Банку і Державного комітету статистики, обсяги залучення іноземних інвестицій в українську економіку за цей і минулий роки є масштабними. Отже, у оонівському звіті мова йде саме про інвестиції у вільні економічні зони, говорить економіст Вероніка Мовчан. Обсяг фінансових надходжень зменшився, бо скасували пільги для підприємців, але в цілому, за словами експертів, є всі підстави стверджувати, що Україна залишається інвестиційнопривабливою державою.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG