Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 19:16

Чи потрібна Європі нова протиракетна оборона?


Наталія Вікуліна Брюссель, 22 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Uа) – «Чи потрібна Європі нова протиракетна оборона?» – дебати під такою назвою відбулися сьогодні у Центрі досліджень європейської політики в Брюсселі. У дискусії взяли участь колишній заступник міністра оборони США Уолтер Слокомб, директор російського Інституту роззброєння і міжнародної безпеки Александр Пікаєв та дослідник берлінського Фонду науки і політики Олівер Тренерт.

Вашингтон і Москва мають радикально протилежні погляди щодо систем протиракетної оборони, які Пентагон планує розмістити у Східній Європі. Сполучені Штати наполягають, що системи перехоплення у Польщі і Чеській Республіці захищатимуть Європу від загрози з Ірану. А Росія відкидає подібні аргументи і протестує проти розміщення протиракетних систем.

ПРО – неповага до російської сили?

Уолтер Слокомб пише, що американська адміністрація попереджає: іранські розробки ракетних програм сягають точки, коли Тегеран буде здатним загрожувати ядерним знищенням цілей у більшій частині світу. На переконання Вашингтона, якою б не була швидкість розробок в Ірані, потрібен час, щоб від них оборонитися, і краще зробити це раніше, ніж пізніше. Колишній заступник міністра оборони США нагадує, що дехто в Америці вважає: показуючи спротив, Росія просто розминає м’язи. Слокомб зазначає, що ініціатива США збігається з різким погіршенням у відносинах США-Росія і НАТО-Росія.

Те, що Польща та її центральноєвропейські сусіди вступили до НАТО, багато росіян бачать як одне з принижень пострадянської ери, каже американський політик. Побудову військових споруд на їхній території росіяни вважають несумісним з повагою, яку мають виказувати такі країни до відродженої Росії, пояснює Уолтер Слокомб.

Захід провокує чергову кольорову революцію?

Александр Пікаєв називає три причини, чому Москва чинить опір намірам Вашингтона створити систему протиракетної оборони у Східній Європі. По-перше, протиракетна оборона завжди була предметом головної суперечки у відносинах США-Росія в ядерній галузі. По-друге, Польща і Чехія розташовані неподалік від російського кордону, а це є додатковим подразником у розчаруванні Москви розширенням НАТО на схід. По-третє, Кремль може бути зацікавлений у тому, щоб використати потенційне розміщення систем ПРО як свідчення агресивності Заходу перед парламентськими і президентськими виборами в Росії.

Кремль відчуває, що Захід намагається втрутитися у російську внутрішню політику, щоб спровокувати свого роду українську Помаранчеву революцію, стверджує Александр Пікаєв. «Щоб це нейтралізувати, на думку деяких людей, слід дискредитувати Захід в очах звичайних російських виборців, показавши його агресивним антиросійським суб’єктом»,– пише директор Інституту роззброєння і міжнародної безпеки.

Німецький дослідник Тренерт вважає, що протиракетні системи оборони в Європі нададуть Вашингтону більший, ніж європейцям, простір для маневрів з приводу кризи на Близькому Сході. Але чи означає це, що системи ПРО не мають взагалі ніякого сенсу для Європи? – запитує він. І відповідає: мабуть, що ні. Адже у подібній ситуації Європі буде добре мати під рукою системи, які лімітують шкоду, вважає німецький дослідник Тренерт.

Матеріали до теми:

• ПРОрив чи ПРОвал? США та Росія не домовилися про розміщення систем ПРО в Польщі та Чехії • До Москви прибувають зі спеціальною місією найвпливовіші діячі адміністрації президента Джорджа Буша
XS
SM
MD
LG