 |
| (International Herald Tribune) |
15 хвилин сумнівної слави
Телекамери спостереження зафіксували чоловіка у бейсбольній кепці, котрий раптом висипав кольорову суміш у воду і втік. На площі знайшли листівки, підписані невідомою групою, яка назвала себе «Футуристична акція 2007». «У такий спосіб для нас, футуристів, починається нова ера тотального відродження», – йшлося у листівках.
Авангардний напрям футуризму виник в італійському мистецтві на початку XX століття як протест проти минулого.
Місцева влада і політики однозначно засудили вчинок, назвавши його вандалізмом, великою образою для Вічного міста. Директор регіонального відділення мінкультури Лучано Маркетті засуджує будь-які пошкодження, завдані національній спадщині, навіть якщо хтось думає, що це можуть бути жартівливі витівки. «Подібні речі ніколи не можна вважати розважальними, тому що це насправді шкодить і суспільству, і образу самого пам’ятника, та насамперед свідчить про неповагу до історії країни, котрій належиш», – наголосив Лучано Маркетті .
Червоне — символ надзвичайного стану
У намаганні пошкодити найвідоміший римський фонтан звинуватили 54-літнього Ґраціано Чеккіні – безробітного художника-футуриста, колишнього прихильника ультраправих. Чоловік заперечив свою причетність до скоєного, та згодом, помітно хизуючись перед телекамерами, "зронив": «Мій вчинок – вияв протесту, я бунтівник, футурист». Червоне — символ надзвичайного стану, тому Чеккіні намагався провокаційно по-мистецьки заявити про проблеми італійських робітників-безконтрактників, про відсутність безпеки на вулицях міста.
Дехто схвально відкугнувся про вчинок і пов’язав червону воду у фонтані з червоним килимом Римського кінофестивалю, що триває у столиці. Мовляв, на таку міжнародну подію витрачають мільйони євро замість того, щоб зводити будинки для бідних та бездомних, котрі сплять у Римі під мостами.
Акти вандалізму в італійській столиці – явище не рідкісне. За словами посадовця мінкультури Лучано Маркетті, найбільш дієвим засобом боротьби залишається просвітницька робота серед населення і туристів, адже запобігти подібним актам майже неможливо, бо ж не поставиш біля кожного пам’ятника охоронця.