Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 05:01

Європейський суд: як громадяни судяться зі своїми країнами


Кирило Булкін Київ, 25 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Європейський суд із захисту прав людини визнав Росію винною у справі Платона Лебедєва – співвласника групи «Менатеп» і члена правління нафтової компанії «Юкос». Суд визнав незаконним утримання його під вартою з 31 березня до 6 квітня 2004 року без відповідного рішення суду і виявив низку процесуальних порушень під час слідства. Інформація про це надійшла в день, коли Рада Європи відзначає Європейський день цивільного судочинства. Метою цього дня є допомогти 800 мільйонам європейців (громадянам 47 держав-членів Ради Європи) отримати кращу інформацію про їхні права та щоденну діяльність органів юстиції. Один із інструментів захисту прав громадян – Європейський суд з прав людини.

Франція, Страцбург -- Засідання європейського суду із захисту прав людини.
(AFP)
Щороку десятки тисяч осіб із 47 країн, що входять до Ради Європи, позиваються проти своїх держав у Європейському суді з прав людини.

Вони вимагають відшкодування за найрізноманітніші порушення їхніх прав – від поліцейських тортур до невиплати пенсій. Велика частина цих позовів надходить із пострадянських країн, де юридична система залишається недосконалою. Так, минулого року суд отримав 112 позовів із Грузії, 641 — з Молдови та 4146 — з України.

«Важче було отримати «ні» від азербайджанських судів, ніж «так» від Європейського суду»

Одна з останніх позивачок, яка виграла свою справу в Європейському суді з прав людини – це Шейха Назібова з Азербайджану, яка очолює громадську організацію «Центр журналістських розслідувань». Влада Азербайджану відмовилася реєструвати її організацію, і всі позови в місцеві суди були відхилені. Назібова каже, що звернулась до суду в Страсбурзі після тривалих і безрезультатних юридичних баталій у своїй країні.

Шейха Назібова: «Мені важче було отримати «ні» від азербайджанських судів, ніж «так» від Європейського суду з прав людини. Розгляд справ триває в Азербайджані нескінченно. Зрештою, я отримала змогу звернутися до Європейського суду».

Європейський суд визнав, що влада Азербайджану порушила право Назібової на справедливе судочинство та свободу зібрань, і зобов’язав виплатити постраждалій компенсацію – 4260 доларів США.

«Гадаю, це перемога усіх нас, журналістів»

Двома днями раніше суд ухвалив рішення на користь Петру Поята, молдовського журналіста, якого місцевий суд змусив сплатити штраф і надрукувати спростування власної статті, що містила звинувачення у тиску на транспортний бізнес на адресу Віктора Степаніуца – на той час депутата від Комуністичної партії.

Поята каже, що рішення Страсбурзького суду є перемогою молдавських журналістів над спробами посилити державний контроль над ЗМІ: «Гадаю, це перемога усіх нас, журналістів. Зараз я працюю в газеті «Флюкс», і щодня чую, що когось із моїх колег звільнено тільки за те, що він переповідав думку інших людей. Усе, що ми, журналісти, робимо, – надаємо людям шанс використати право на висловлення власної думки».

Суд визнав Росію винною в злочинах, скоєних у Чечні

Цього року Страсбурзький суд ухвалив багато рішень, у яких визнав Росію винною в злочинах, скоєних федеральними військами в Чечні. Марзет Імакаєва – жінка, чиї 25-річний син та чоловік зникли після затримання російськими військами відповідно 2000 та 2002 року. Вона каже, що позивалась до Страсбурзького суду з надією знайти сина.

Марзет Імакаєва: «Ми шукали його вже 6 місяців, коли до Чечні приїхали представники Human Rights Watch. Я подумала: якщо я подам позов, то мені, можливо, повернуть мого сина, щоб уникнути розгляду справи в Страсбурзі. Так я зібрала всі документи й відіслала їх до суду».

Імакаєва каже, що службовець приходив до неї додому й погрожував страшними наслідками, якщо вона не відкличе позову. Суд зобов’язав Росію виплатити Імакаєвій 128 тисяч доларів США, однак їй і досі нічого не відомо про долю сина та чоловіка.
XS
SM
MD
LG