 |
| Франція, Страцбург -- Засідання європейського суду із захисту прав людини. |
| (AFP) |
Вони вимагають відшкодування за найрізноманітніші порушення їхніх прав – від поліцейських тортур до невиплати пенсій. Велика частина цих позовів надходить із пострадянських країн, де юридична система залишається недосконалою. Так, минулого року суд отримав 112 позовів із Грузії, 641 — з Молдови та 4146 — з України.
«Важче було отримати «ні» від азербайджанських судів, ніж «так» від Європейського суду»
Одна з останніх позивачок, яка виграла свою справу в Європейському суді з прав людини – це Шейха Назібова з Азербайджану, яка очолює громадську організацію «Центр журналістських розслідувань». Влада Азербайджану відмовилася реєструвати її організацію, і всі позови в місцеві суди були відхилені. Назібова каже, що звернулась до суду в Страсбурзі після тривалих і безрезультатних юридичних баталій у своїй країні.
Шейха Назібова: «Мені важче було отримати «ні» від азербайджанських судів, ніж «так» від Європейського суду з прав людини. Розгляд справ триває в Азербайджані нескінченно. Зрештою, я отримала змогу звернутися до Європейського суду».
Європейський суд визнав, що влада Азербайджану порушила право Назібової на справедливе судочинство та свободу зібрань, і зобов’язав виплатити постраждалій компенсацію – 4260 доларів США.
«Гадаю, це перемога усіх нас, журналістів»
Двома днями раніше суд ухвалив рішення на користь Петру Поята, молдовського журналіста, якого місцевий суд змусив сплатити штраф і надрукувати спростування власної статті, що містила звинувачення у тиску на транспортний бізнес на адресу Віктора Степаніуца – на той час депутата від Комуністичної партії.
Поята каже, що рішення Страсбурзького суду є перемогою молдавських журналістів над спробами посилити державний контроль над ЗМІ: «Гадаю, це перемога усіх нас, журналістів. Зараз я працюю в газеті «Флюкс», і щодня чую, що когось із моїх колег звільнено тільки за те, що він переповідав думку інших людей. Усе, що ми, журналісти, робимо, – надаємо людям шанс використати право на висловлення власної думки».
Суд визнав Росію винною в злочинах, скоєних у Чечні
Цього року Страсбурзький суд ухвалив багато рішень, у яких визнав Росію винною в злочинах, скоєних федеральними військами в Чечні. Марзет Імакаєва – жінка, чиї 25-річний син та чоловік зникли після затримання російськими військами відповідно 2000 та 2002 року. Вона каже, що позивалась до Страсбурзького суду з надією знайти сина.
Марзет Імакаєва: «Ми шукали його вже 6 місяців, коли до Чечні приїхали представники Human Rights Watch. Я подумала: якщо я подам позов, то мені, можливо, повернуть мого сина, щоб уникнути розгляду справи в Страсбурзі. Так я зібрала всі документи й відіслала їх до суду».
Імакаєва каже, що службовець приходив до неї додому й погрожував страшними наслідками, якщо вона не відкличе позову. Суд зобов’язав Росію виплатити Імакаєвій 128 тисяч доларів США, однак їй і досі нічого не відомо про долю сина та чоловіка.