Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:22

Заробітчанство: жертви торгівлі людьми


Оксана Зима Чернівці, 26 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Буковина – одна із шести областей України, у якій працює притулок для потерпілих від торгівлі людьми. Зараз у ньому проходить реабілітацію 21 жінка. Кожна із них – колишня жертва торговців секс-бізнесу. Серед них є жінки не лише з Буковинського регіону, але й з інших куточків України. Аня одна із них.

Як і більшість українок, Аня поїхала до Югославії, щоб заробити собі на навчання, а потрапила там у сексуальне рабство на цілих 7 років.

В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла: «Більше років провела там, чим я думала, що буду. Довелося займатися тим, чим не одна жінка, ні одна дівчина не бажає працювати, – займатися проституцією».

Аня пригадує, що їм із подружкою нічого не казали, просто пообіцяли роботу офіціанток у барі. Сьогодні вона проходить реабілітацію у притулку «Надія» у Чернівцях. Тут їй допомагають відновити свої фізичні, психологічні сили, лікуватися від численних хвороб. У центрі також проводять соціальне відновлення. Жінка розповідає, що вона вже бувала вдома, спілкувалася з рідними. Їй також допомогли влаштуватися на роботу. (Аня має незакінчену освіту біолога, але зараз поки що працює не за спеціальністю).

Допомагають психологи

Із Анною, як і з іншими жінками у центрі, індивідуально працюють психологи. Це, на думку жінки, допомагає їм.

Аня: «Багато дівчат після цих всіх ситуацій. знецінюють себе. Вони думають, що вони меншовартісні, як до того, як туди поїхали. Це неправда. Коли вертаєшся сюди, піднімають тобі потенціал».

Хоча і після цього, каже Аня, щоб пройти повну реабілітацію від того, що з нею було, потрібне ціле життя.

Жінки, які проходять реабілітацію, не одразу усвідомлюють, що ж із ними насправді відбулося і чому це відбулося, зазначає Єльвіра Мручковська, голова Громадського об’єднання «Сучасник».

Єльвіра Мручковська: «Спершу нормальні абсолютно реакції: «я сама у всьому винна», злість на те, що «мені не допомогли відразу», злість на те, що «мене обдурили», необґрунтовані якісь зриви у вигляді крику та плачу».

Лише після того, як усі ці реакції проходять, і жінки психологічно готові до розмов про те, як усе з ними відбувалося. Разом із працівниками центру вони намагаються дати відповіді на запитання: яким чином відбувався процес вербування, хто його здійснював, яким чином перетинався кордон, що відбувалося далі?

Повернули до України 10 осіб, а ще 400 жінкам допомогли

Повернутися із сексуального рабства українським жінкам-заробітчанкам чернівецька неурядова організація «Сучасник» допомагає спільно із Міжнародною організацією з міграції та іншими міжнародними організаціями. За безпосереднього їхнього втручання вдалося повернути в Україну 10 жінок – жертв сексуального рабства. А ще 400 жінкам – допомогти матеріально, психологічно, соціально, розповіла голова Громадського об’єднання «Сучасник».

Щоб повернути в Україну Аню, нікому із представників їхньої організації їхати за жінкою не доводилося. Вони просто дізналися про місце її перебування, а далі передали цю інформацію Міжнародній організації з міграції, яка спільно із місцевою поліцією й завершили справу повернення Ані до України.

Матеріали до теми:

• «Гарячі лінії» в Україні для жертв торгівлі людьми
XS
SM
MD
LG