Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:22

Європейська преса всерйоз обурена шахрайством із усиновленням африканських дітей і кепкує з «туалетних» проблем німецької армії


Олекса Семенченко Лондон, 30 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Європейська преса приділяє значну увагу справі французів та іспанців, яких арештували в Чаді за обвинуваченнями у викраденні дітей і шахрайстві з усиновленням. Вони намагалися вивезти 103 дитини з Чаду до Франції, подаючи їх як сиріт із охопленої громадянською війною суданської провінції Дарфур. Цих дітей мали всиновити французькі подружжя. Ці та інші теми – в огляді європейської преси.

Французька Libération не приховує обурення з ситуації, що склалася: «Гуманітарна робота – це фах. Вона залежить від фахівців, що мають досвід роботи у зонах конфліктів, спілкування з жертвами, визначення найефективнішого способу допомоги людям, що вціліли, за визначеними правилами. Ці засадничі правила є важливими для дорослих, але вони є абсолютно вирішальними для долі дітей. Якщо громадська організація послизнулася, чому французька влада … дозволяла їй уникати відповідальності і навіть дала дозвіл військовим літакам транспортувати французьких громадян, яких нині дискредитують? Чому тоді така зміна ставлення?» – запитує французьке видання.

А іспанська ABC наголошує: «Найменше, що можемо сказати щодо цієї справи, що керівники громадської організації L’arche de Zoé є безвідповідальними. Гуманітарна драма у Дарфурі, що поруч із Чадом, вже довго становить відкриту зневагу до міжнародних законів. Тому не дивно, що дехто зміг скористатися зі співчуття, яке панує у Європі».

Бельгійський щоденник Le Soir вражений наївністю європейців, котрі прагнуть всиновлювати дітей із зон конфліктів: «Через 10–15 років після того, як Бельгія мала досвід підозрілого імпорту дітей із Руанди та Конґо, і по викритті викрадення дітей із Бурунді та Ханою здається, що кандидати, які хочуть усиновити, нічому не навчилися».

Скільки треба туалетного паперу німецькому війську і за чиїми законами курити на кордоні

Із менш поважних тем увагу привернула публікація у британському часописі Times. Вона стосується оприлюднення фінансового звіту німецької армії: «Цифри показали, що німецькі вояки використовують десять рулонів туалетного паперу щодня. Це надмірне споживання викликало політичні дебати. Партія Зелених, що веде кампанію за більш дружню до довкілля, вільну від паперу Німеччину, була обурена. Що саме їдять німецькі вояки? Чи миротворців в Афганістані примусово годують чорносливом? …Команда військових аудиторів взялася до роботи… і відповідь було знайдено: число виявилося неправильним. Торік було використано 800 мільйонів листків, а не рулонів туалетного паперу. Йшлося, здається, про описку».

І ще один матеріал із німецької Die Presse – журналіст цієї газети знайшов готелик, що розділений навпіл словенсько-хорватським кордоном, де з нового року проляже кордон Шенґенської зони ЄС: «Завдяки спеціальному дозволові, що його неохоче дав Брюссель, хорватам і далі буде дозволено їздити до Словенії та Угорщини за хорватськими особистими посвідками. Відмітка про в’їзд буде штампуватися без формальностей. Тож ситуація у готелі Kalin не повинна дуже змінитися з розширенням Шенґенської зони. Коли Словенія запровадила заборону на паління в усіх ресторанах, менеджери готелю сподівалися, що хоча б гості з хорватського боку зможуть і далі курити, але сподівання скористатися з прикордонного положення виявилися марними. Позаяк головний вхід до готелю є на словенському боці, податки він платить словенській владі і має дотримуватися словенських законів. „Кордон був і залишається цілковитою катастрофою“, – зітхає кельнерка».
XS
SM
MD
LG