Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:47

Грузія: поп по-армійськи


Богдана Костюк Київ, 31 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) - Музика, пісня, народні традиції... Щоб відчути дух народу, без них неможливо. А в сучасній Грузії уже кілька днів не вщухають дискусії довкола теми, чи можна використовувати поп-музику у патріотичному вихованні?

Усе почалося з виступів грузинської поп-зірки Ніні Бадурашвілі на військовій базі. Концерт співачки перед вояками зняли на відео і показали по телебаченню. Після чого і почались гострі дискусії, які відстежують тепер журналісти Радіо Свобода.

Частина грузинів переконана: то була гарна ідея – відправити до солдатів молоду вродливу дівчину, яка співає патріотичних пісень і закликає вояків боронити свою вітчизну. Але на пісню Бадурашвілі «Бажаємо миру Абхазії» реакція була аж ніяк не мирна, стверджують журналісти. На тлі вибухів і вертольотів лунають вітання героям, які «питимуть воду» з ріки Псоу – нині недоступної грузинам. Коли пісня стихає, солдати бачать як майорить грузинський прапор на землі, яку Грузія втратила в кривавій війні на початку 1990-х.

Як стало відомо грузинським медіа, за зйомку відео-кліпу на пісню Ніні Бадурашвілі міністерство культури Грузії виділило близько тридцяти тисяч доларів США. А сам міністр культури Габашвілі стверджує: «Так, це ідеологічне відео, є й інші подібні, як-от про Південну Осетію. Ми живемо у країні, яка намагається розв‘язувати свої конфлікти і проблеми мирним шляхом, але вона також не має наміру нехтувати цими проблемами і утримуватися від того, щоб заявити: так, ці проблеми нами обов’язково будуть вирішені».

Міністр Габашвілі також повідомив, що створення відео – це ініціатива самої співачки, а відома дослідниця ґендерних питань Тамар Сабедашвілі вважає «звернення до солдатів» основним елементом кліпу: «Це абсолютно традиційна перспектива: коли жінка з’являється у військовому підрозділі, вона розважає вояків і надихає їх на війну. Це нагадує нам ІІ Світову війну і навіть ще раніші часи. Війна – чоловіча справа, а справа жінок – надихати їх. Шкода бачити, що нічого від того часу не змінилося, що роль жінки у врегулюванні конфлікту і у війні як такій досі не переосмислено».

Ніна Какабадзе, знаний культуролог і публіцист, пояснює: всі сфери, які апелюють до людини, були мобілізовані для популяризації грузинського війська, ідеї армійської служби.

Щоправда, є й ті, хто вважає: Грузія – молода держава, і вона має дбати про ядро державного організму – армію і поліцію. І що подібна пропаганда не повинна розглядатися поза контекстом того, що відбувається в сьогоденній Грузії.
XS
SM
MD
LG