Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:56

На Рівненщині та Волині відзначають 430-річний ювілей письменника-полеміста, мовознавця й політичного діяча Мелетія Смотрицького


Валентина Одарченко Рівне, 31 жовтня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Про 430-річчя Мелетія Смотрицького – видатного філософа і громадського діяча епохи українського Відродження, указ про відзначення якого на державному рівні підписав Президент, нині знають хіба що мешканці Рівненщини та Волині. Місцева інтелігенція та студентство намагаються привернути увагу до багатогранної постаті свого земляка, який лишив по собі неоціненну духовну спадщину. Тим часом уряд відмовився фінансувати ювілейні заходи, пояснивши це неузгодженістю з Президентом.

Погруддя Мелетія Смотрицького в Національноу університеті "Острозька академія"
(RadioSvoboda.Ua)
Історична наука також потерпає внаслідок політичних перипетій. Такий висновок, кажуть в Острозі, можна зробити, спостерігаючи за місцевими ювілеями: у минулому році – Острозької Біблії, нині – автора «Граматики слов’янської» та багатьох знакових для українців праць Мелетія Смотрицького. Як затягнулося у часі відзначення першого ювілею, так і нині про Мелетія Смотрицького – яскраву постать української культури 17 століття – в Україні воліють мовчати державні мужі, скаржаться в місті.

Щоб хоч якось заповнити прогалину, услід за президентським указом, який не виконується, наказ про подібне відзначення на рівні області видав голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук.

«Це людина не регіонального – національного масштабу, тому що це діяч, знаний не тільки на території Рівненщини, а й у Білорусі, Києві… Він доклав зусиль до відродження православ’я в Україні; і відзначення ювілею цієї людини повинне відбувались таким чином. Із цим урядом – не вийшло, але це не повинно бути перешкодою. Головне, що такі пріоритети є у Президента України. Робота в цьому напрямку буде продовжуватися», – запевняє обласний керівник.

Спадщину рятують тим часом власними силами

Поки що Рівненщина своїми силами намагається створити Інститут Острогіани – спадщини у творах і особах, яку лишила після себе середньовічна Острозька академія.

Презентація книги Петра Кралюка "Діоптра" у рівненській арт-кав''ярні
(RadioSvoboda.Ua)
Реалізувати цю ідею взялися сучасний Національний університет «Острозька академія» та волинське приватне видавництво «Твердиня». Університет збирає на конференціях науковців. Видавництво сприяє популяризації їхніх досліджень і навіть художніх творів – скажімо, таких, як історико-інтелектуальний детектив Петра Кралюка під назвою «Діоптра».

Роман базується на тому, що Мелетій Смотрицький наприкінці життя написав не відому нашим сучасникам книгу, тож герої роману її шукають. Петро Кралюк покладається на достеменний факт, що чимало творів Смотрицького не дійшли до нашого часу.

«Я цілком допускаю, що в останні роки життя Мелетій Смотрицький не сидів просто так у Дерманському монастирі. Мені здається, що людина, яка все життя писала – не могла не писати – блискуче, просто так не могла просидіти в монастирі… Я не виключаю, що наприкінці життя він спробував осмислити свій шлях. Архів Мелетія Смотрицького, на жаль, не зберігся, хоча ще на початку 19 століття він існував», – каже автор книжки Петро Кралюк.

Поряд із художнім твором автора видавництво Острозької академії випустило в світ наукову монографію «Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця 16 – початку 17 століття». Ректор вишу Ігор Пасічник наголошує: це тільки перші кроки до популяризації Смотрицького, яка має здійснюватися ще зі шкільних підручників.

«Навіть на тлі Григорія Сковороди постать Смотрицького є набагато багатограннішою. Адже це не тільки філософ – це й літератор, романіст, який обезсмертив себе вже „Граматикою слов’янською“, бо за нею навчалися і в той час, і наступні покоління, та й, зрештою, і зараз усі слов’яни навчаються», – каже Ігор Пасічник.

Взаєморозуміння бракує й досі

Смотрицький жив і працював в умовах роздвоєності, відстоюючи консолідацію українців та їхнє порозуміння із Заходом. Наприкінці життя пристав до церковної унії, бо не знайшов підтримки серед православних ієрархів і пережив анафему кількох своїх філософських творів.

Тому дослідники його життя і творчості спонукають співвітчизників замислитися над проблемою толерантності і взаєморозуміння, яка лишилась і через століття.

А тим часом меморіальна дошка пам’яті настоятеля Дерманського монастиря Мелетія Смотрицького, вмурована у браму святині, кілька років тому була знищена – після передачі культових споруд Українській православній церкві Московського патріархату.
XS
SM
MD
LG