Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:10

“Україна чудесна” — в Україні триває пошук чудес, тепер уже природних


Наталка Коваленко, Олександр Лащенко Визначивши інтернет-голосуванням сімку найвизначніших замків, заповідників, фортець, тепер обиратимуть сім природних чудес України. Які ж гори, річки, печери, озера, парки, каньйони, долини, водоспади гідні звання "дива"?

ГЛАС НАРОДУ:
За який український об''єкт природи проголосували б Ви на конкурсі семи чудес України?
Наталка, студентка:
- Справжнє чудо природи - Софіївський парк в Умані. Там є озеро, фонтани, гарні дерева, які останнім часом зникають, а там ростуть і виживають. Там дуже гарно. А ще великий каньйон у Криму — це велика впадина, гори, різноманітні водоспади, також гарні рослини, звірі. Це вважається заповідником, і там теж дуже гарно, цікаво. Обов''язково поїдьте і подивіться.
Аня, стоматолог:
- Ай-Петрі в Криму. Там гори, природа дуже красиві. Єдиний мінус — люди, які все це занедбали. Але природа в цілому фантастична, і види навколо також.
Леонід Степанович, геодезист:
- Я б назвав чудом Карадаг у Криму. Там дуже добре. І скелі, і море, і все, що там є. А ще я б назвав Придніпров''я, Ялту. А ще Кіровоградську область, бо там дуже красиво. А особливо на річці Горний Тікач. Тамтешня природа пов''язана з іменем композитора Чайковського.
Павло, державний службовець:
- Однозначно острів Хортиця мав б увійти в одне із цих чудес України. Це дуже цікаве історичне місце, де зосереджена цікава історична спадщина і природна, звичайно. Там народжувалася історія України, там усе наповнене цим козацьким духом, яким пронизана вся Україна. А ще відніс би Волинські землі, зокрема, Шацькі озера — теж цікавий природний комплекс, який містить у собі цілий комплекс цих озер, які мають надзвичайно чисту воду.
Даша, студентка:
- Скоріше за все, це Карпати. Адже гори вважаються найбільшим достоїнством, ріки дуже гарні і взагалі природа. Ми ще кудись там їздили, а там водоспад є, то мені дуже сподобалось. А найбільше мені подобається там саме влітку.
Конкурс стартував. Умови та правила участі

Микола Томенко разом з іншими колегами-організаторами 31 жовтня 2007 року провів презентацію акції «Сім природних чудес України». Як пояснив Микола Томенко, об''єкти, які братимуть участь у конкурсі, геологічні: гори, печери, вулканічні масиви; озера, річки, лісові масиви.

За словами голови оргкомітету конкурсу Миколи Томенка, акція складатиметься з трьох етапів. Передусім оргкомітет назве 100 номінантів і оголосить їх сьомого лютого. А потім з кожним новим етапом число претендентів зменшуватиметься і зрештою все вирішиться голосуванням на інтернет-сайті акції. Про це повідомили в оргкомітеті конкурсу.

“Другий етап розпочнеться 7 липня наступного року. Цього дня планують назвати 21-го претендента на звання природного чуда України. Також відбудеться презентація цих об’єктів. І почнеться третій етап у вигляді голосування на інтернет-порталі проекту . Переможців акції визначать 21 серпня наступного року. Метою проекту є пропаганда унікальної природи України, а також залучення уваги до об''єктів, що мають перспективу стати цікавими не тільки для українського, але й для зарубіжного туристичного співтовариства”.

Світязь – одне з найбільших в Україні озер

Взагалі-то чудес в українській природі вистачає, претендентів на це звання можна перелічити із 200 як мінімум. Україна може похвалитися безліччю природних чудес — мальовничих гір, річок, озер, лісів, печер вдосталь. Наприклад, Шацькі озера на Волині, Букові ліси Карпат, Мис Тарханкут у Криму, Долина нарцисів на Закарпатті, або ж Світязь, одне з найбільших в Україні озер. Про нього розповідає волинська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко:

“Низькі піщані і високі крейдяні береги. Пишний ліс підступає впритул до водойми і змушує уяву малювати образ Мавки, а чистісінька вода, яка упродовж півтори сотні метрів не піднімається вище колін – то справжня знахідка для дітлахів. Насправді ж озеро сягає глибини більше 58-и метрів, тут водяться окуні, щуки, лящі, соми і навіть дивовижна риба-плазун вугор, яка дістається сюди аж із Саргасового моря, переповзаючи земельні ділянки, а згодом повертається через океан, щоб відкласти ікру і там загинути. І вже нове потомство вугрів, керуючись генетичною пам’яттю, повертається до однієї з найчистіших у світі водойм. На озері збираються ватаги диких качок, у лісі – численне співоче птаство.

Вода Світязя, який має льодовикове походження, ще й лікувальна. Вона містить велику кількість гліцерину і срібло. Колись її спеціально возили до Варшави, використовуючи для косметичних ванн. День на озері – і шкіра стає гладенькою, немов відполірована, швидко заживають рани та порізи.

Посеред озера – невеликий острів, де нині розташований профілакторій. Взагалі на Світязі існує близько сімдесяти різноманітних баз відпочинку. Однак вони невеликі, тож відпочивальники здебільшого розбивають намети або мешкають у селян. А в лісі – чорниці і суниці, ожина і гриби.

Коли на Світязі повний штиль, озеро здається справжнісіньким дзеркалом. Особливо вночі, так і хочеться ступити на місячну доріжку, яка стелеться по ньому безхмарної ночі”.


Ще один серйозний претендент на звання природного “дива” — букові праліси у Карпатах

Серед тих, хто полюбляє походити в них, львівська кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук:

"Нема краю без звичаю Гори без обочі Про цю красу споконвічну Співати не хоче".

“У Карпатах душа співає. А карпатські букові праліси — це унікальний природній витвір неторканих мішаних листяних лісів. За визначенням ЮНЕСКО, це найповніша екосистема європейського бука. Деякі із дерев сягають 35-40 м висоти. Букам у пралісах по 250-300 років. Тут можна побачити ягідний тис, козачий ялівець, звичайну смереку, скельний дуб, широколисту липу, європейську бруслину, звичайний граб. Усе це царство дерев зростало на різних ґрунтотворних породах.

У заповідному масиві поширені такі групи лісу як чисті бучини, грабові, тисові, дубові, букові діброви з дуба скельного, липняки з липи. Але усе це неповторне творіння природи люди руйнують, незаконні вирубки лісу тривають, відтак унікальний карпатський ландшафт зникає.

Уже зруйновано його навколо Скель Довбуша. І, скажімо, таких мальовничих краєвидів, які ще були 20 років тому, тут не побачите.

Зрештою також руйнується і давньоукраїнська наскальна твердиня ІХ століття Тустань, що розташована біля села Уричі на Львівщині.

Краса карпатських гір манить і зачаровує тисячі і тисячі туристів своєю недоторканістю. Але той, хто бодай раз у житті чув у горах тужливий плач смереки, якої торкається пила чи сокира, забути цю останню мелодію дерева не зможе”.


В Італії сім природних чудес поки не визначали

Але, якщо візьмуться скласти такий рейтинг, вибір буде багатий. Одна із італійських родзинок – одне з найглибших в Європі озеро Комо. Розташоване за 40 кілометрів на північ від Мілана. Напевно, саме його вважають природним дивом Джордж Клуні, Донателла Версаче, Руперт Мардок, Роман Абрамович і багато інших знаменитостей. Інакше вони б не обзавелися віллами біля нього. Розповідає про озеро італійська кореспондентка Радіо Свобода Наталка Кудрик.

“Озеро незвичайної форми: з трьома рукавами, які від північних вітрів захищають Альпи. М’який клімат упродовж року, цілюще повітря, прозора вода, різноманітна рослинність. Райську приозерну місцевість облюбували товстосуми і знаменитості звідусіль. Район озера Комо зовсім не є зоною виключно для VIP-персон. Туристи відвідують древній замок 12 століття, музей скульптури, парки рідкісних рослин і довколишні поселення з аристократичними особняками. Є умови для заняття водними видами спорту. В Італії та за її межами слово „Комо” асоціюється з багатством та розкішшю. Італійці пишаються своєю озерною перлиною і всіляко рекламують її принади”.

Найулюбленіші природні чудеса в Україні письменника Андрія Куркова

Каньйон Кам’янця-Подільського, природний парк Кінбурнська коса біля Очакова, ще одна коса (Арабатська стрілка), що відділяє Сиваш від Азовського моря, район Кримських гір навколо Бахчисарая. Такими є найулюбленіші природні чудеса в Україні для письменника Андрія Куркова. І біля його будинку природа теж мальовнича. Письменник насолоджується нею і водночас змушений бути прибиральником:

“У нас будинок у Житомирській області. І там неподалік села є озеро. Ми там купили будинок 6 років тому. Бачимо, як приїжджають відпочивальники, залишають бруд, пляшки і від’їжджають. Ми з дружиною завжди брали з собою мішки і на очах у всіх збирали чуже сміття і вивозили на звалище. 2 роки це робили, і все одно це не допомогло. Ментальність не змінилася, і до нас ніхто не приєднався в цьому”.

За роки Незалежності України був створений лише один національний парк

Живописні природні пам’ятки страждають не лише від “культурних” (у лапках) туристів, а й від браку уваги з боку держави. Це констатує експерт, колишній міністр охорони довкілля Сергій Курикін.

“Стан того ж таки півострова Тарханкут, на якому мені неодноразово доводилося бувати, є задовільним. Але, звичайно, ця територія, як і багато інших, включаючи деякі заповідники і деякі території в Карпатах, вона потребує більш міцного природоохоронного статусу, як і в кожній європейській країні, яка належить до Європейського Союзу, де природоохоронний статус має приблизно близько 15-20% територій від усієї країни. В Україні ж такий показник трішки перевищує 4%. А взагалі-то за роки Незалежності України у державі був створений лише один національний парк – це Національний парк Гуцульщини”.

Сподівання організаторів не безпідставні

Як стверджує натхненник пошуку українських чудес Микола Томенко, після конкурсу щодо сімки найкрасивіших архітектурних та історичних пам’яток, відвідування їх в Україні зросло на 20 відсотків. На такий же ефект сподіваються, визначаючи природні дива. Чи справдяться такі сподівання? Думка речника Державної служби туризму і курортів Леоніда Медяного:

“Люди через своє голосування листами, інтернетом (там буде відкритий форум обговорень), щоб сказали оці слова, може, вони дійдуть до нашого верховного керівництва, і, може, щось буде робиться. Думаю, що в лютому уже щось буде видно. Хоч трішки уже буде визначено, ми подивимось, що нам регіони нададуть, усі їхні пам’ятки, і буде, що говорити”.

Спочатку оргкомітет назве сто номінантів конкурсу на сім природних чудес в Україні. Влітку наступного року число зменшиться до двадцяти одного і врешті-решт голосуванням в інтернеті визначать сімку переможців. Конкурс із визначення семи природних чудес України завершиться 21 серпня наступного року.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG