Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:42

П’ять областей України єднаються для охорони Прип’яті


Валентина Одарченко Рівне, 2 листопада 2007(RadioSvoboda.Ua) – Співпрацювати в галузі використання й охорони водних ресурсів басейну Прип’яті зголосилися п’ять областей України, через які проходить ця притока Дніпра. Учора в Рівному вони підписали угоду, в якій декларують координацію зусиль задля поліпшення якості поверхневих і підземних вод.

Підписання угоди
(RadioSvoboda.Ua)
Багатостраждальна Прип’ять, переживши Чорнобиль, знову волає про допомогу. Її забруднення, як і забруднення її малих приток промисловими і побутовими відходами може стати незворотним. В умовах дедалі більшого водного дефіциту такий розвиток подій неприпустимий, кажуть фахівці.

Тому, як сказав експерт проекту інтегрованого управління басейном Прип’яті Кемалій Алієв, мета проекту – досягти доброї якості води, довести її до європейських стандартів, досягти безпечного користування, щоб упоратися з паводками й іншими проблемами, а також зберегти екологічне біорізноманіття та стійкий екологічний стан і для флори, і для фауни в усьому басейні річки, від верхів’я до витоку.

«Іде концентрація, об’єднання зусиль, беруть участь населення й неурядові організації, створюється водний парламент (басейнова рада), йде концентрація зусиль від місцевих бюджетів і державних .Це все відбувається — кожен сам по собі. Тепер це буде разом», – сподівається експерт.

За допомоги ЄС уже зробили чимало

А поки що береги приток Прип''яті — Усті — подекуди виглядають отак
(RadioSvoboda.Ua)
Досвід об’єднання зусиль задля вирішення екологічних проблем не в адміністративних, а в географічно-біологічних межах упродовж десятків років існує у Франції, близько п’ятнадцяти — в Німеччині.

А два роки тому за сприяння Євросоюзу розпочався проект ТАСІС для інтегрованого управління басейном Західного Бугу, у якому беруть участь екологи, науковці і управлінці Львівщини і Волині, розповів перший заступник голови Волинської облради Володимир Банада.

За його словами, на Волині у водогосподарюванні на Західному Бузі вже роблять чимало: укріплюють територію, розчищають плесо, знаходять кошти для того, щоб у місті Нововолинську, наприклад, на промислових об’єктах встановлювати фільтрувальне водоочисне обладнання – «для того, щоб Буг був чистішим, відтворювалося довкілля, люди пили чисту воду».

Басейн Прип’яті важливий для всієї України

Тим часом за останні роки річки басейну Прип’яті втратили якість води з третього до четвертого класу. Тож рівнянам пощастило, що вони п’ють артезіанську воду, каже керівник комунального підприємства «Рівневода» Володимир Хомко.

Управлінці, екологи і науковці зібралися в Рівному ще й тому, що тут уже півстоліття діє вищий навчальний заклад, який готує інженерів водного господарства.

Декан екологічного факультету, керівник Всеукраїнської екологічної ліги на Рівненщині Микола Клименко вважає, що річки Рівненщини потрібно зарезервувати як резерв питного водопостачання для України.

Усі вони впадають у Прип’ять, Прип’ять – у Дніпро, який є джерелом водопостачання для сімдесяти відсотків населення України, нагадує еколог. Тому, вважає він, до цієї програми вкрай необхідно залучити й громадськість.

Ініціатори проекту шукають шляхів співпраці і з сусідньою Білоруссю, адже Прип’ять двічі перетинає українсько-білоруський кордон, а проблеми білоруського промислового водокористування відчуває Київщина. І білоруси вже висловили готовність сприяти Україні в оновленні водних багатств. Адже і ріки, і їхні проблеми не обмежуються кордонами.
XS
SM
MD
LG