Першими відчули подорожчання хліба, борошна та інших так званих соціальних продуктів харчування пенсіонери. 59-річна мешканка Ужгорода Ірина Олександрівна каже, що ціни на хліб – як індикатор: після його подорожчання варто очікувати і збільшення цін на інші продукти.
«Хліб подорожчав, але не так відчутне подорожчання хліба, як те, що за хлібом йдуть інші подорожчання на продукти: молочні, крупи… дуже все подорожчало, дуже стало скрутно», – скаржиться пенсіонерка.
В інспекції за цінами кажуть, що на подорожчанні хліба багато хто прагне нагріти руки. Цього року інспектори здійснили 380 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання граничного рівня надбавок на хліб і з’ясували, що кожен третій порушує закон.
Винне й подорожчання пшениці
Щоправда, зізнається начальниця обласної інспекції з контролю за цінами Любов Стебницька, сезонне подорожчання пшениці на 50 відсотків таки дало стрибки цін на хліб. Результат – за рівнем цін на житньо-пшеничний хліб Закарпаття на другому місці в державі, за ціною на хліб першого ґатунку – на сьомому місці.
«Однак зважмо, що споживання цих видів хліба у нас досить низьке. Ми найбільше споживаємо хліба з борошна вищого ґатунку. А за рівнем цін на хліб із борошна вищого ґатунку Закарпаття на 21 місці в Україні», – звертає увагу Любов Стебницька.
Помічник голови Закарпатської ОДА Наталія Мигалина говорить і про інші причини подорожчання хліба у Закарпатті. Вона каже, що область забезпечує себе власним хлібом лише на 30 відсотків. Тому решту потрібно завозити. Оскільки ж Закарпаття – найзахідніший регіон, то й транспортні витрати у вартості пшениці сягають 5–10 відсотків.
Влада намагається знизити ціни, принаймні на хліб
Але й ці об’єктивні чинники не заважають обласній владі впливати на ситуацію, каже Наталія Мигалина: «Щоб впливати на ціну хліба, облдержадміністрація вжила низки заходів. По-перше, прийняті розпорядження, які регулюють рівень торговельної надбавки на хліб. І найголовніше: ми чи не єдина область, яка сформувала стабільний тримісячний ресурс зерна, і це також є своєрідним стабілізувальним фактором».
Обласна влада ще й ухвалила програму здешевлення кредитів для закупівлі зерна борошномельними і хлібопекарськими підприємствами за нульовими ставками. Паралельно уряд пообіцяв інтервенції зерна для Закарпаття з Держрезерву аж до 50 відсотків від потреби, тоді як в інших областях вони будуть наполовину меншими.
Проте якщо з хлібом влада обіцяє розібратися, то чи варто сподіватися на здешевлення інших продуктів, закарпатці не знають: нині з 14 основних видів продуктів на 8 ціни у Закарпатті вищі, ніж у середньому по Україні.
Матеріали до теми:
Янукович знову наступив на граблі квот? Уряд чи природа: що вплинуло на ціну хліба? Подорожчання хліба: реальна перспектива чи нагнітання? Хлібна криза
«Хліб подорожчав, але не так відчутне подорожчання хліба, як те, що за хлібом йдуть інші подорожчання на продукти: молочні, крупи… дуже все подорожчало, дуже стало скрутно», – скаржиться пенсіонерка.
В інспекції за цінами кажуть, що на подорожчанні хліба багато хто прагне нагріти руки. Цього року інспектори здійснили 380 перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання граничного рівня надбавок на хліб і з’ясували, що кожен третій порушує закон.
Винне й подорожчання пшениці
Щоправда, зізнається начальниця обласної інспекції з контролю за цінами Любов Стебницька, сезонне подорожчання пшениці на 50 відсотків таки дало стрибки цін на хліб. Результат – за рівнем цін на житньо-пшеничний хліб Закарпаття на другому місці в державі, за ціною на хліб першого ґатунку – на сьомому місці.
«Однак зважмо, що споживання цих видів хліба у нас досить низьке. Ми найбільше споживаємо хліба з борошна вищого ґатунку. А за рівнем цін на хліб із борошна вищого ґатунку Закарпаття на 21 місці в Україні», – звертає увагу Любов Стебницька.
Помічник голови Закарпатської ОДА Наталія Мигалина говорить і про інші причини подорожчання хліба у Закарпатті. Вона каже, що область забезпечує себе власним хлібом лише на 30 відсотків. Тому решту потрібно завозити. Оскільки ж Закарпаття – найзахідніший регіон, то й транспортні витрати у вартості пшениці сягають 5–10 відсотків.
Влада намагається знизити ціни, принаймні на хліб
Але й ці об’єктивні чинники не заважають обласній владі впливати на ситуацію, каже Наталія Мигалина: «Щоб впливати на ціну хліба, облдержадміністрація вжила низки заходів. По-перше, прийняті розпорядження, які регулюють рівень торговельної надбавки на хліб. І найголовніше: ми чи не єдина область, яка сформувала стабільний тримісячний ресурс зерна, і це також є своєрідним стабілізувальним фактором».
Обласна влада ще й ухвалила програму здешевлення кредитів для закупівлі зерна борошномельними і хлібопекарськими підприємствами за нульовими ставками. Паралельно уряд пообіцяв інтервенції зерна для Закарпаття з Держрезерву аж до 50 відсотків від потреби, тоді як в інших областях вони будуть наполовину меншими.
Проте якщо з хлібом влада обіцяє розібратися, то чи варто сподіватися на здешевлення інших продуктів, закарпатці не знають: нині з 14 основних видів продуктів на 8 ціни у Закарпатті вищі, ніж у середньому по Україні.
Матеріали до теми:
Янукович знову наступив на граблі квот? Уряд чи природа: що вплинуло на ціну хліба? Подорожчання хліба: реальна перспектива чи нагнітання? Хлібна криза