Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 20:44

Європейський досвід екстрадиції: від трьох місяців до десяти років


Богдана Костюк Київ, 5 листопада 2007 (RadioSvoboda.ua) – П’ятдесят років тому європейські держави підписали конвенцію про співпрацю у боротьбі з міжнародною злочинністю, яка серед іншого визначала принципи екстрадиції злочинців. Що таке екстрадиція? Як вона працює і як має працювати? Ці теми обговорювали фахівці, які зібралися у Києві на конференцію, організовану секретаріатом Ради Європи.

Екстрадиція – це процес повернення злочинця з країни, де його арештували, у державу, де він скоїв злочин. Процес цей досить заплутаний із погляду міжнародного права і часто розтягується на роки.

Так сталося з турецькими злочинцями, які уже понад десять років перебувають за ґратами у британській в’язниці: Туреччина вимагає їхньої екстрадиції, щоб судити за шахрайство, а вони оголосили себе політичними біженцями. І тепер офіційний Лондон проводить консультації з Інтерполом та Департаментом ООН у справах біженців, щоб з’ясувати, чи насправді ці люди є злочинцями, чи все-таки їх варто вважати біженцями, яких переслідують за політичними мотивами.

Цю історію розповів координатор міжнародного проекту по співпраці у галузі криміналістики Саймон Регіс. За його словами, процес екстрадиції не буває короткотривалим.

«Тривалість процесу екстрадиції залежить від того, з якої держави надходить запит на переведення заарештованого, до якої країни мають повертати людину і наскільки обґрунтованими є звинувачення цієї людини у скоєних злочинах. Реально відомі приклади, що екстрадиція тривала і шість місяців, і три роки. Зі власного досвіду пригадую процес екстрадиції між Британією і Францією, який тривав десять років», – зазначив експерт.

Справа з «Еліта-Центром» не буде швидкою

Схоже може статись і з Олександром Волконським (Шаховим), якого українські правоохоронні органи шукали упродовж кількох місяців у зв’язку з аферою, відомою під назвою «Еліта-Центр»: Шахов і його друзі виманили у людей сотні мільйонів доларів на побудову елітного житла у Києві і, отримавши гроші, втекли.

Днями Олександра Шахова заарештували в Женеві, і тепер правоохоронці України і Швейцарії мають домовитись, чи залишиться підозрюваний у швейцарській в’язниці, чи його відправлять на батьківщину для розгляду справи «Еліта-Центру» в українському суді. Так в інтерв’ю Радіо Свобода Регіс прокоментував ситуацію довкола можливої екстрадиції Волконського-Шахова.

А координатор проектів співпраці Ради Європи з Україною Окке Петерсон наголосив ще на одному аспекті, пов’язаному з екстрадицією: іноді влада тієї чи іншої країни шле в Інтерпол запит на затримання свого політичного супротивника, як це сталося кілька років тому з екс-прем’єром Пакистану Беназір Бхутто та представниками білоруської опозиції. Тому кожна справа, яка стосується повернення арештованого на батьківщину, супроводжується досконалим вивченням ситуації довкола цієї персони.

Важливий обмін досвідом

Досвід у цій царині буде вельми корисним для України, каже Петерсон.

«Ця конференція, ця дискусія стосовно екстрадиції – лише одна частина багатосторонніх напрямків співробітництва між Україною та Радою Європи. Це ми робимо тому, що Україна – член Ради Європи і користується механізмами, які там є. Особливо це стосується галузі юридичних питань», – вважає фахівець.

Окке Петерсон закликав українську владу і присутніх у залі правників, криміналістів, представників правоохоронних органів подбати про судову реформу, про захист прав людей, які різними шляхами опинились в Україні: біженців та тих, хто чекає на отримання цього статусу.

А з іншого боку, наголосив він, необхідно сприяти боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, котра не визнає кордонів, права, моралі.
XS
SM
MD
LG