Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:43

Журналістська “заказуха”. Позачергові вибори породили розквіт замовних журналістських матеріалів


Марічка Набока, Надія Шерстюк Позачергові вибори породили розквіт замовних і проплачених журналістських матеріалів. На цьому наголошують самі представники засобів масової інформації, члени медіа-профспілки. Інформаційний сюжет у випуску теленовин у рейтинговий час коштує сорок тисяч доларів, участь політика у ток шоу — додаємо ще п’ять тисяч "зелених". Такий неофіційний прейскурант журналістських послуг оприлюднили учасники акції "Не продаємось". Чи помічають перекручену і необ’єктивну інформацію у пресі, на радіо і телебаченні прості українці? І чи в українців узагалі є потреба в неупередженій інформації?

ГЛАС НАРОДУ:
Чи можуть глядачі розрізнити: це чесні новини чи замовний матеріал? Чи є важливим для них існування чесних, неупереджених ЗМІ?
Олена, студентка:
- Я не можу точно сказати. Чесна преса в нас ще не скоро буде.
Сергій, лікар:
- Можу сказати: і на телебаченні, і на радіо помічаю замовлення. Чесна преса існує? Вона має кимось фінансуватися. Тому я не вірю в повністю чесні ЗМ.І
Людмила, художниця:
- Можу. Інтуїтивно, на слух розрізняю, де замовне, а де ні. А чесні ЗМІ — це важливо, це те, ради чого ми тут стояли, заради чого ходимо на виборчі дільниці.
Борис, інженер:
- По темі одразу видно, чи замовний матеріал, чи ні. Преса та телебачення без замовних матеріалів — це необхідність.
Лідія, інженер:
- Можу відрізнити на рівні інтуїції. Зараз не можна без чесних засобів масової інформації.


Ефірний час - на продаж!
(RadioSvoboda.Ua)
Не продаємося!

Редактори, ведучі, кореспонденти українських медіа зібралися у столичному парку Шевченка і провели акцію "Не продаємось", підчас якої оголосили план боротьби із замовними матеріалами. До журналістської акції долучилася і кореспондентка Радіо Свобода Марічка Набока.

Слухати репортаж:

Ознаки так званої джинси, тобто замовлених матеріалів

Слово “джинса” використовують для замовних матеріалів тому, що ця тканина з одного боку зовсім не така, як з іншого.” Джинса” – це журналістський матеріал, який намагаються видати за інформаційний, тоді як він таким не є. У британський термінології – це просто «проплачений матеріал», тобто “paid for”.
Андрій Куликов


За словами Олександра Чекмишева, голови комітету "Рівність можливостей”, ознаками замовних матеріалів є відсутність інформаційного приводу або штучне його створення та підкреслено позитивний характер інформації про політиків. Медіа-юрист Тетяна Котюжинська називає ще одну особливість проплачених матеріалів — це дані соціологічних опитувань.

“Якщо в матеріалі не зазначають назву соціологічної служби, не вказують кількість опитуваних, то, звичайно ж, це новина з якимось підтекстом, адже методи збору інформації викликають великі запитання в професійних соціологів.”

Журналістка “1+1” Ольга Кашпор каже, що професіонали “ джинсу ” розпізнають одразу ж. Але важливо знати, звідки прийшла тема для сюжету: вона була нав’язана чи народилася всередині редакційного колективу.

Ліки проти ”джинси”

У Великій Британії такого явища як “джинса” немає, каже кореспондент Радіо Свобода у Лондоні, Олекса Семенченко. Просто там політики винайшли витонченіші й ефективніші методи роботи з журналістами.

Провідні політики й організації мають так званих спін-докторів, тобто групи фахівців з контактів з медіа, що препарують інформацію у дусі, відповідному їхній політичній структурі.

Для британських журналістів, зазначає Олекса Семенченко, такі поняття як професійна етика і принциповість, не порожні слова. Їхня діяльність регулюється Кодексом поведінки, який тринадцять років тому ухвалила Національна спілка журналістів Британії.

Відповідний документ мають і їхні українські колеги, проте деякі з них не гребують легкими грошима, вважає активіст журналістської профспілки Олександр Піддубний. На його думку, сьогоднішня акція "Не продаємось" — це радше акт самозаспокоєння і очищення від докорів сумління.

“Це таке символічне самоочищення. Ніяких змін не відбудеться, оскільки журналісти мають пристосовуватися до умов, у яких величезну роль грають власники ЗМІ.”

Власники каналів, так само, як і назагал українські журналісти, на думку західних спостерагічів, ще не доросли до розуміння цінності вільного слова. Та й їхня аудиторія — українське суспільство — поки що також не вважає свободу слова важливою демократичною цінністю. За даними, які нещодавно оприлюднив інститу Горшеніна, лише сорок шість відсотків українців вважають свободу слова демократичною цінністю.

Проти замовних матеріалів, джинси, безсиллі законодавчі норми, вважають журналісти. Рецепт простий: чесність медійників. І ці ліки можуть прописати собі лише вони самі.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:

Матеріали до теми:

• Що таке «джинса» і як з нею боротись? • Четверта влада: чи забезпечують журналісти людей правдивою і об''єктивною інформацією? • Чи впливають журналісти на політику та розслідування криміналу? • Міжнародна амністія констатує порушення прав людини в Україні
XS
SM
MD
LG