Британський монарх урочисто відкриває новий термінал потягів Eurostar увечері у вівторок, але початок маршруту переведуть сюди з іншого лондонського вокзалу Ватерлоо тільки 14 листопада. На те, щоб відреставрувати до первісної вікторіанської величі вокзал Сент-Панкрас, який збудував британський архітектор Вільям Барлов, знадобилося понад півтора мільярда доларів. Водночас усередині буде віяти виразним модерном: серед родзинок – найдовший у світі бар шампанських вин і щоденний фермерський ринок.
Відкриття відреставрованої станції разом із новою швидкісною залізничною гілкою дозволить зменшити на 20 хвилин подорож потягом Eurostar у його найголовніших напрямках: до французьких міст Парижа, Лілля, Авіньйона, паризького Діснейленду, а також столиці Бельгії – Брюсселя.
Британський оглядач Том Саймонз вважає, що офіційне відкриття станції Сент-Панкрас позначає заключний етап одного з найбільших британських інженерних проектів: нова залізнична гілка відкривається більш ніж через 10 років після того, як відкрили французький еквівалент із іншого боку Каналу – протоки, відомої континентальним європейцям як Ла-Манш.
До Брюсселя як на дачу
Деякі фахівці вважають, що нова лінія відкриє нову залізничну добу. Принадою є те, що потяг зв’яже центри британської та французької столиць лише за 2 години 15 хвилин, тоді як на те, щоб дістатися з головного паризького летовища “Шарль де Ґолль” до центру Парижа, іноді може піти понад годину.
Скорочення часу подорожі до Брюсселя означатиме, що ще більше британців, які працюють у європейських інституціях, а також бізнесменів зможуть їздити щодня туди на роботу й повертатися додому, так, як в Україні люди їздять електричками з приміських селищ на роботу до великих міст. Щоправда, рівень комфорту є не до порівняння – Eurostar є одним з люксусових потягів у Європі.
А північне французьке місто Лілль узагалі тепер від Лондона у такому самому часі подорожі потягом, як поблизькі англійські міста Марґейт, Портсмут і Солзбері. Інша перевага цих потягів, що ходять зі швидкістю 300 кілометрів на годину, є їхня екологічна чистота – газові забруднення одного потяга становлять лише десяту частку викидів в атмосферу одного літака.
Відкриття відреставрованої станції разом із новою швидкісною залізничною гілкою дозволить зменшити на 20 хвилин подорож потягом Eurostar у його найголовніших напрямках: до французьких міст Парижа, Лілля, Авіньйона, паризького Діснейленду, а також столиці Бельгії – Брюсселя.
Британський оглядач Том Саймонз вважає, що офіційне відкриття станції Сент-Панкрас позначає заключний етап одного з найбільших британських інженерних проектів: нова залізнична гілка відкривається більш ніж через 10 років після того, як відкрили французький еквівалент із іншого боку Каналу – протоки, відомої континентальним європейцям як Ла-Манш.
До Брюсселя як на дачу
Деякі фахівці вважають, що нова лінія відкриє нову залізничну добу. Принадою є те, що потяг зв’яже центри британської та французької столиць лише за 2 години 15 хвилин, тоді як на те, щоб дістатися з головного паризького летовища “Шарль де Ґолль” до центру Парижа, іноді може піти понад годину.
Скорочення часу подорожі до Брюсселя означатиме, що ще більше британців, які працюють у європейських інституціях, а також бізнесменів зможуть їздити щодня туди на роботу й повертатися додому, так, як в Україні люди їздять електричками з приміських селищ на роботу до великих міст. Щоправда, рівень комфорту є не до порівняння – Eurostar є одним з люксусових потягів у Європі.
А північне французьке місто Лілль узагалі тепер від Лондона у такому самому часі подорожі потягом, як поблизькі англійські міста Марґейт, Портсмут і Солзбері. Інша перевага цих потягів, що ходять зі швидкістю 300 кілометрів на годину, є їхня екологічна чистота – газові забруднення одного потяга становлять лише десяту частку викидів в атмосферу одного літака.