Амур-Нижньодніпровський район Дніпропетровська зажив недоброї слави – промислова зона, бруд і сморід, та ще й неблагополучна криміногенна ситуація. Однак у місті практично не лишилося територій для нової забудови, відтак погляди влади та інвесторів зосереджені зараз саме на ньому.
Міська влада запевняє, що вже в найближчому десятилітті замість приватного сектора та аварійних п’ятиповерхівок тут будуть нові «висотки», школи, дитсадки та лікарні. Щоправда, вагоноремонтний завод доведеться перенести в інше місце, а разом з ним і відомчий об’єкт соціальної сфери — стадіон, де наразі тренуються хлопчаки з місцевої спортшколи та дорослі футболісти.
Під новий проект уже знайшли інвесторів. Це – одна з великих ізраїльських компаній. Іноземці підрахували: на території заводу (а це понад 50 гектарів) можна звести новий мікрорайон на 10 тисяч квартир, офіси, магазини, паркінги.
Куди подінуть саме підприємство, наразі не визначили: упродовж п’яти-семи років його або винесуть геть за місто, або розташують на околиці.
Людям дадуть тимчасове житло
Не говорять поки і про те, куди відселятимуть людей зі старих будинків, які, ймовірно, підпадуть у зону забудови.
Представник інвестора, Південної промислово-інвестиційної групи, Олександр Бойко обіцяє їм тимчасове житло: «Ми також маємо один невеликий проект – 100 квартир, повністю обладнаних, які ми будемо використовувати для відселення людей з аварійного житла на час будівництва».
А втім, влада Дніпропетровська – обома руками за проект. Адже, за словами міського голови Івана Куліченка, інвестори пообіцяли спорудити дорогу, ліквідувати підтоплення, відновити парк.
А що зі стадіоном, іще не знають
Про те, що разом із заводом для будівництва треба буде позбавитись ще й стадіону, говорять менше. Ще б пак – проти цього і Дніпропетровська федерація футболу, і мешканці.
Міський голова заспокоює: без стадіону район не залишать, неподалік збудують сучасний спортмайданчик: «Я не можу погодитись на те, щоб стадіон закрили без того, щоб хлопчакам з дитячо-юнацької спортивної школи №75, які використовують його як тренувальне поле для футболу, його не компенсували».
На користь нового проекту міські чиновники вже віднайшли купу паперів – виявляється, навіть є відповідне рішення виконкому. Посилаються і на нещодавно ухвалений Генеральний план розвитку міста на наступні 20 років.
Промисловість – за місто
Винесення промислових зон за межі міста – це пріоритет, стверджує один із розробників Генплану Юрій Білокінь: «На загальному тлі спаду виробництва йдуть процеси розукрупнення підприємств, перепрофілювання, тому збільшення промислових зон Генеральним планом не передбачається. Намічені резервні території непрацюючих підприємств для потреб цивільного будівництва».
Наразі у Дніпропетровську налічується близько 30 промислових зон, вони займають понад 5 тисяч гектарів – це понад 13 відсотків площі всього міста.
У найближчі 20 років, за Генпланом, місто має позбутись щонайменше кількох промзон. На їхньому місці будуватимуть житло та офіси.
Міська влада запевняє, що вже в найближчому десятилітті замість приватного сектора та аварійних п’ятиповерхівок тут будуть нові «висотки», школи, дитсадки та лікарні. Щоправда, вагоноремонтний завод доведеться перенести в інше місце, а разом з ним і відомчий об’єкт соціальної сфери — стадіон, де наразі тренуються хлопчаки з місцевої спортшколи та дорослі футболісти.
Під новий проект уже знайшли інвесторів. Це – одна з великих ізраїльських компаній. Іноземці підрахували: на території заводу (а це понад 50 гектарів) можна звести новий мікрорайон на 10 тисяч квартир, офіси, магазини, паркінги.
Куди подінуть саме підприємство, наразі не визначили: упродовж п’яти-семи років його або винесуть геть за місто, або розташують на околиці.
Людям дадуть тимчасове житло
Не говорять поки і про те, куди відселятимуть людей зі старих будинків, які, ймовірно, підпадуть у зону забудови.
Представник інвестора, Південної промислово-інвестиційної групи, Олександр Бойко обіцяє їм тимчасове житло: «Ми також маємо один невеликий проект – 100 квартир, повністю обладнаних, які ми будемо використовувати для відселення людей з аварійного житла на час будівництва».
А втім, влада Дніпропетровська – обома руками за проект. Адже, за словами міського голови Івана Куліченка, інвестори пообіцяли спорудити дорогу, ліквідувати підтоплення, відновити парк.
А що зі стадіоном, іще не знають
Про те, що разом із заводом для будівництва треба буде позбавитись ще й стадіону, говорять менше. Ще б пак – проти цього і Дніпропетровська федерація футболу, і мешканці.
Міський голова заспокоює: без стадіону район не залишать, неподалік збудують сучасний спортмайданчик: «Я не можу погодитись на те, щоб стадіон закрили без того, щоб хлопчакам з дитячо-юнацької спортивної школи №75, які використовують його як тренувальне поле для футболу, його не компенсували».
На користь нового проекту міські чиновники вже віднайшли купу паперів – виявляється, навіть є відповідне рішення виконкому. Посилаються і на нещодавно ухвалений Генеральний план розвитку міста на наступні 20 років.
Промисловість – за місто
Винесення промислових зон за межі міста – це пріоритет, стверджує один із розробників Генплану Юрій Білокінь: «На загальному тлі спаду виробництва йдуть процеси розукрупнення підприємств, перепрофілювання, тому збільшення промислових зон Генеральним планом не передбачається. Намічені резервні території непрацюючих підприємств для потреб цивільного будівництва».
Наразі у Дніпропетровську налічується близько 30 промислових зон, вони займають понад 5 тисяч гектарів – це понад 13 відсотків площі всього міста.
У найближчі 20 років, за Генпланом, місто має позбутись щонайменше кількох промзон. На їхньому місці будуватимуть житло та офіси.