Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:31

Іспанський парламент визнає жертви громадянської війни 1936–39 років


Олекса Семенченко Лондон, 7 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Іспанські законодавці ухвалюють закон, що віддає історичну справедливість жертвам громадянської війни 1936–39 років та диктатури Франсіско Франко, що наступила після неї. Це – безпрецедентний крок для країни, в якій ця тема в історії становила табу.

Консерватори в Іспанії гостро критикують новий закон, що його ініціатором виступив соціалістичний уряд країни. Вони кажуть, що документ безпідставно роз’ятрює старі рани і відходить від принципів примирення, які були засадничими для переходу країни від диктатури до демократії після смерті Франсіско Франко 1975 року.

Одначе молоде покоління іспанців радо вітає парламентську ухвалу, каже молода філософ і письменниця Моніка Пінья-Каррерас: «Я вважаю, що для мого покоління важливо знати, що саме сталося під час громадянської війни. Бо для наших батьків це було табу – заборонена тема, вони ніколи це не обговорювали з дітьми. Важливо нарешті перегорнути цю сторінку й допомогти жертвам, які це пам’ятають. Тому це рішення на часі: молодь мусить знати, що тоді відбувалося».

Закон, за який проголосувала тим часом нижня палата іспанського парламенту, вперше формально засуджує режим Франко. Також він зобов’язує місцеві органи влади фінансувати розкопки масових поховань громадянської війни, вимагає прибрати з вулиць та будівель усі символи доби Франко.

Пам’яті всіх жертв

Документ називає «незаконними» військові трибунали, які присудили до страт та ув’язнення тисячі супротивників генерала Франко. Але закон віддає данину пам’яті всім жертвам війни – включно з католицькими священиками, яких розстріляли воєнізовані угруповання, лояльні до демократично обраного Республіканського уряду, проти якого військо Франко 1939 року вчинило заколот.

Документ, що називається «Закон про історичну пам’ять», ще має бути затверджений у листопаді верхньою палатою – Сенатом, але це в Іспанії є здебільшого чистою формальністю.

Прем’єр-міністр Хосе Луїс Родріґес Сапатеро, що його дід був одним із тисяч іспанців, страчених військом Франко, визначив цей закон як свій пріоритет на посаді. Із цього питання він дійшов порозуміння з кількома меншими партіями.

Вшанувати загиблих, а не поквитатися з живими

Опоненти люто опиралися законові й звинувачували Сапатеро в тому, що він керується почуттям особистої помсти.

Під час переходу Іспанії до демократії між партіями було укладено негласний пакт не повертатися до теми громадянської війни у майбутньому задля об’єднання суспільства і відбудови країни. В країні не було жодних карних процесів щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності.

Проте нині для багатьох іспанців звернення до минулих подій означає віддати данину пам’яті жертвам, а не переслідувати когось із живих.
XS
SM
MD
LG