Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:25

135 років від народження Богдана Лепкого


Віталій Пономарьов Київ, 9 листопада 2007 року (RadioSvoboda.Ua) – Цього дня 135 років тому народився поет, письменник і художник Богдан Лепкий. Більшу частину свого життя він прожив у Польщі, Австрії та Німеччині, але й там викладав українську мову та літературу, видавав українські книги, писав українською мовою вірші та прозу.

Богдан Лепкий
(Розсипані перли. Поети "Молодої Музи". -- Київ: Дніпро, 1991. Копірайт: Упорядкування, передмова та примітки. М.М.Ільницький.)
Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенькому поблизу села Крегульця на Західному Поділлі. Він навчався в гімназії у Бережанах, у Віденській Академії мистецтв та у Віденському і Львівському університетах, викладав у Бережанській і Краківській гімназіях та в Яґеллонському університеті у Кракові.

Під час І світової війни Лепкий учителював у таборах для українських військовополонених у Фрайштадті, Раштадті та Вецлярі в Австрії, а після її завершення працював у видавництві «Українське слово» у Берліні. Від 1925 року Лепкий постійно мешкав у Кракові. Він став професором Яґеллонського університету і викладав там українську літературу, згодом був обраний до польського Сенату.

Свої оповідання та вірші Лепкий почав публікувати 23 років.

«Чи може що кращого бути Над небо, задивлене в море? Мов велетні два проти себе, Котрий з них котрого поборе?».

Поет написав і видав 14 збірок віршів і 13 збірок оповідань, 7 повістей і 4 книги спогадів. Він перекладав українською мовою твори Гейне, Шеллі, та Марії Конопницької, польською мовою – новели Коцюбинського та вірші Шевченка, Франка, Тичини і Рильського. А «Слово о полку Ігоревім» Лепкий переклав і українською, і польською мовами. Він ілюстрував книги, писав портрети і пейзажі.

Богдан Лепкий помер у Кракові 21 липня 1941 року.

«Хоч кряче гайворон Й гукає Див – Не висох Сян і Дон, Пливе, як плив.

Ще наш Дніпро шумить Й лама граніт, Народ спічне на мить – Й здивує світ».
XS
SM
MD
LG