Ведучий: Кирило Булкін(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Кирило Булкін: Сьогодні ми говоримо про візит Президента України Віктора Ющенка до Ізраїлю, перший за останні 11 років, його перспективи та основні питання, які мають бути обговорені на вищому рівні під час цього візиту.
Кілька хвилин тому ми з гостями студії з’ясували, що найважливішою і чи не єдиною темою перемов може бути проблема визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом. Також цілий спектр соціальних, економічних і гуманітарних питань буде обговорюватися.
Які ж саме можуть бути ці соціальні, економічні і гуманітарні питання? На чому варто акцентувати увагу Президентові Віктору Ющенку в цій поїздці? Ігор Семиволос: Перш за все треба відзначити, що за оцінками ізраїльської сторони, приблизно з 2005 року рівень прямих інвестицій в економіку України з боку Ізраїлю зріс удвічі.
Тобто, оцінюючи це зростання, ізраїльські експерти говорять про те, що зросла довіра до української економіки, до України як держави. Відповідно вважають, що перспективи подальшого зростання і інвестицій в економіку України та спільних проектів досить великі.
Тому я думаю, що сам факт візиту, що неодноразово підкреслювали ізраїльтяни, дає такий новий поштовх до контактів між нашими країнами, між бізнесменами наших країн. Це також буде впливати.
Крім того, мені здається, важливим моментом є також до певної міри повернення України на Близький Схід саме в сенсі представлення позицій нашої країни, нашого бачення подій на Близькому Сході.
Тут я можу зазначити, що Україна демонструє якраз досить помірковану, чітку, зрозумілу позицію, яка знаходить підтримку як з боку арабської, так і з боку ізраїльської сторони.
Неодноразово зазначалося, що саме українська позиція, яка солідаризується з європейською позицією, якраз є важливим елементом розбудови в тому числі і безпеки на Близькому Сході.
Пане Зісельс, Ви перед програмою зазначали, що на першому місці мають бути гуманітарні питання попри важливість усіх інших також. А які саме гуманітарні питання?
Йосип Зісельс: В Ізраїлі проживає близько півмільйона вихідців з України, в Україні проживають громадяни з Ізраїлю. Тиждень тому я був в Ізраїлі, якраз перед візитом ми обговорили різні питання, в тому числі і з вихідцями.
Їх цікавить перш за все питання подвійного громадянства, бо колись їм було обіцяно тоді ще кандидатом у прем’єр-міністри Віктором Януковичем, потім їх цікавить перенесення посольства українського в Єрусалим, полегшення візового режиму та багаторазові візи в Україну, сприяння різним поїздкам для відвідування України, бо там багато людей похилого віку, вони їздять на кладовища, де їхні близькі поховані в Україні, подвійне оподаткування, і дуже важливе питання – це виплата пенсій тим, хто працював тут усе своє життя і вже в похилому віці поїхали в Ізраїль.
Очевидно, ці питання й будуть обговорюватися під час зустрічі...
Йосип Зісельс: Так. Якраз сьогодні ця зустріч.
Я думаю, що до гуманітарних питань можна віднести також й те, що будуть дуже нелегкими питаннями для Президента, бо останніми місяцями ми бачимо дуже таке заворушення, навіть істерію певну навколо певних питань. Це і “реабілітація” УПА, це і нагородження Романа Шухевича, це і антисемітизм та ксенофобія в Україні. І це також є коло гуманітарних питань, які цікавлять обидві сторони.
Тут я хочу сказати, що тут є повне розуміння нашої позиції, бо ми якраз останніми тижнями зустрічалися і з Президентом, і з керівником СБУ, і з керівниками різних міністерств і відомств.
Як сьогодні озвучив на зустрічі з делегацією Антидефомаційної ліги, яка прибула з Америки в Україну, пан Олександр Чалий (якраз він готував візит Президента в Ізраїль) сьогодні озвучив частину цих питань, наприклад, процес “реабілітації” УПА, і Президент вважає, що його треба супроводжувати доведенням до суду справ останніх військових злочинців, які ще живі сьогодні і перебувають в Україні.
Тобто, це відокремлення питання організації військової УПА і конкретних людей, які створювали злочини і строку давнини для них немає як для військових злочинців.
Ви вже згадали, що в лапках “реабілітація”, тому про визнання...
Йосип Зісельс: В лапках, бо наскільки мені відомо (я не історик, може, пан Семиволос мене поправить) не було жодного військового трибуналу, який засудив би УПА як організацію, що на це заслуговує...
Пане Семиволос, а чому все-таки така була, ну, не сказати б пауза велика, але справді так не настільки інтенсивно розвивалися стосунки між Україною і Ізраїлем на вищому рівні до сих пір?
Бо Президент Ющенко здійснює перший візит, але й до того багато років не було візитів на вищому рівні.
Ігор Семиволос: Я думаю, що візити на вищому рівні лише підводять якусь риску під якимсь періодом розвитку відносин і розпочинають якийсь новий етап.
Мені здається, що протягом цих всіх років відбувалося досить, як на мою думку, нормальне зростання відносин і таких нагальних потреб в такому візиті, можливо, і не було.
Хоча стосовно візиту Ющенка я знаю, що про цей візит говорили практично з 2005 року. Він відкладався з тих чи інших причин, але розмова взагалі про потребу такого візиту, вона якби була очевидна, і вона була.
Ще один момент і дуже важливий. Мені здається, що оцей період з 2000-го по 2005 рік – це дуже складний період для історії Ізраїлю, Близького Сходу. Була дуже складна внутрішньополітична ситуація в самому Ізраїлі, не менш складна ситуація була в Україні. Мені здається, що все-таки було не до того.
Тим більше в разі таких візитів необхідно було демонструвати якусь відверту позицію. Україна не та країна, яка може собі дозволити. Це не США, яка може приїхати і сказати, що от ми вважаємо так.
Тобто, Україна в даному випадку була змушена більш-менш говорити обтічно. Я думаю, що всі чинники якраз і були причиною того, що візит відкладався.
Зараз відносини вийшли на новий рівень, зараз можна говорити дійсно про серйозний прорив і в гуманітарній, і в інших сферах, тому, мені здається, що цей візит на часі.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
