Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:48

“Безіменні квитки”. Віднині пасажирам не треба вказувати у залізничному квитку своє прізвище


Наталка Коваленко, Олександр Лащенко Уряд України скасував ще одну бюрократичну перепону – віднині пасажирам не треба вказувати у залізничному квитку своє прізвище.

AEAN IA?IAO:
Чи буде Вам зручніше купувати залізничні квитки після того, як дозволили НЕ вказувати у них прізвище? Чи виникають у Вас зараз проблеми з реєстрацією (пропискою)?
Катерина, студентка:
Без паспорту подорожувати дійсно зручно. Брати в дорогу паспорт не зовсім зручно, можуть і вкрасти.
Григорій Якович, автогонщик:
Погано! Скупати квитки будуть і в касі квитків тепер не купиш. Ц нас зазвичай дуже мудрі люди і вони знайдуть можливість щоб заробити на скуповуванні квитків. Щодо прописки, то проблеми заключаються в тому, що прописка ніби ліквідована, а насправді її скрізь вимагають.
Наташа, студентка:
Потрібно з паспортом, з іменем і по батькові , адже це безпека, тим більше в нашій країні.
Олександр, водій-експедитор:
Супер! Тепер кожна людина може купити квиток і поїхати, або віддати його друзям або ж в касу здати. Менше буде проблем. З пропискою існують проблеми і в ЖЕКах і в поліклініках, хотілося б щоб для людей все це було швидше і без зайвих проблем.
Світлана, підприємець:
У людини повинен бути паспорт, Прізвище, ім''я, по батькові - документ, підтверджуючий особу, на основі якого вона може сісти і поїхати. А прописку я завжди беру с собою. Бо знаю, що потрібна буде.
Ліля, касир:
Якщо ти іногородня, то прописуєшся в університеті, пспорт здаєш при вступі, то і проблем немає.
Чи справді це та інші рішення, ухвалені, за твердженням чиновників, для зручності людей, полегшують життя?

Квитки по прізвищам пережили на цілих три роки один із “совкових” пережитків-побратимів – прописку
(RadioSvoboda.Ua)
Тепер на українській залізниці, щоб оформити проїзні документи, за винятком пільгових, паспорт не потрібен. Про першу реакцію на скасування іменних залізничних квитків з боку провідників, касирів та пасажирів дізнавалася сьогодні кореспондентка Радіо Свобода Леся Бакалець, котра відвідала вранці столичний вокзал:

Поїзд за напрямком “Луганськ-Київ” відходить за декілька хвилин. Із пасажирів про відміну іменних квитків ще ніхто нічого не чув. А от провідниця Алла Володимирівна вже обізнана і дуже радіє з такого нововведення:

“Уявіть, людина здала кудись свій паспорт, він в касі може купити квиток по ксерокопії, а в поїзд ми не маємо права його посадити”.

До перону підходить Катерина Василівна з сумками. На її думку безіменні квитки гарантують її право на особисте життя. Вона обурюється тим, чому це хтось має контролювати, хто вона така і куди їде:

“Кого це цікавить хто куди їде? Якщо ти звичайно не в службовому відрядженні, звичайно. Це особиста справа”.

Відміна іменних квитків дуже влаштовує і касирів, каже Ольга Веред, адміністратор залізничних кас Центрального Київського вокзалу:

“Це набагато менше займає часу для оформлення документів. З документами оформлення одного квитка – близько хвилини, без документів – 30 секунд максимум”.

Але як каже Ольга Веред і перепродаж квитків буде вдвічі більшим, ніж є зараз. Адже при безіменних квитках, контролювати масову скупку проїзних документів практично неможливо”.

Чи не повернеться українська залізниця до становища, добре відомого з часів колишнього Радянського Союзу?

Це коли квитки в касах днем із вогнем не купиш, але потяги при цьому ходять напівпорожніми? Заступник начальника Головного пасажирського управління Укрзалізниці Ніна Кострубіцька сподівається, що спекулянтам не вдасться нагріти руки на “безіменних квитках”:

“Все залежить від наших залізниць, щоб не було у наших працівників із цими, скажемо, добросовісними людьми, які хочуть заробляти на цьому гроші. Навіть у той час, коли ці квитки іменні, дільцям це не є перепоною і вони продовжують спекулювати квитками”.

Тим часом Євросоюз оголосив боротьбу з Інтернет - продажем авіаквитків

Причина - авіакомпанії через Інтернет дурять споживача. Про це - кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі Наталія Вікуліна:

“Компанії розміщують недостовірну інформацію про ціни та умови продажу квитків. Власті 15 країн ЄС і Норвегії перевірили, наскільки чесними є авіакомпанії та компанії з продажу квитків. Ось тільки деякі з прикладів. Так, компанії часто рекламують авіаквитки як безкоштовні, але згодом вони такими не виявляються через те, що клієнт має оплатити різноманітні податки і збори. Або квитки продаються в Інтернеті за ціною 20 євро, але кінцева ціна виявляється понад 100 євро. Інколи компанії рекламують дешеві квитки, але їх неможливо замовити. До того ж продавці авіаквитків буквально нав’язують додаткові страхові збори. Деякі компанії надають умови контракту іноземною мовою. Порушниками виявилися майже все досліджені компанії в Бельгії і в Італії, а на сайтах Австрії, Греції та Кіпру власті не знайшли недоліків. Назви компаній не повідомляються. Комісар Кунева оголосила, що їм дається термін у 4 місяці, аби виправити ситуацію. Після цього вона оприлюднить, за її словами. “ганебний список” компаній, які не вжили необхідних заходів. До того ж проти порушників можуть розпочати судову справу, їм доведеться сплатити штраф або взагалі припинити діяльність. За словами представниці Єврокомісії, відсутність прозорості на сайтах авіакомпаній підриває економічне зростання, оскільки споживачі не можуть зробити правильний вибір і порушуються закони конкуренції”.

Ліквідація прописки для зручності людей ?

Уряд скасував іменні залізничні квитки – щоб їх купити, пасажирові більше не знадобиться паспорт, адже вказувати прізвище вже не доведеться. За словами чиновників, рішення Кабміну є зручним для людей. Кілька років тому в цьому ж запевняли, ліквідовуючи (формально!) прописку. Але що змінилося на ділі? Чи справді в Україні зменшується кількість бюрократичних рогаток? На прикладі прописки, а також залізничних квитків, це спробують з’ясувати “Звуки життя”.

Один із “совкових” пережитків – прописку – скасували три роки тому, на тринадцятому році існування незалежної України. Тоді набув чинності відповідний Закон. Люди просто мають повідомляти відповідну службу – де вони хочуть жити. А ця служба зобов’язана їх зареєструвати. На відміну від тих же радянських часів, коли “захотіли – прописали, не захотіли – не прописали”. Чи канула прописка в лету, відчула на собі мешканка Києва Оксана, коли спробувала звернутися до лікаря:

“ Коли я звернулася без прописки у медичний заклад по місцю проживання, то відношення було нелюдське. І це можна було побачити відразу, коли я прийшла на реєстрацію щоб запитати куди я можу пройти. Вони відразу запитали де моя прописка, паспорт. Я пояснила, що я тут не прописана, бо проживаю в іншому місці. Тут тільки працюю. На що мені сказали, щоб я лікувалася, де прописана”.

Обов’язок людини – зареєструватися

Конституція гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання. Як з цієї нормою стикуються проблеми, що виникли, наприклад, в Оксани? Представники Міністерства юстиції зазначають - Закон, що запроваджує замість прописки реєстрацію, обмежує вибір місця проживання лише у деяких випадках. Йдеться, зокрема, про адміністративно-територіальні одиниці у прикордонній лінії, території військових об’єктів. І все! Начальник управління Мінюсту Валентина Кунда наголошує - зареєструватися - обов’язок людини. Адже держава має знати – хто мешкає на її території:

“Якщо людина перебуває в нашій країні на законних підставах, то вона дійсно проходить реєстрацію в відповідних органах, наприклад, при перетині кордону. Адже це передбачено законодавством. Є відповідні акти в законодавстві, потрібно дотримуватися тих норм закону. Фіксувати своє місце проживання чи перебування”.

Повернення безіменних залізничних квитків полегшить життя людей?

Якщо ж повертатися до повернення безіменних залізничних квитків, на думку правозахисника Євген Захарова, цей крок справді свідчить про те, що життя людей полегшиться:

“Це добре, те, що зроблено. Бо, коли вводили ці прізвища на квитках, то це було ненормально. Більше того, був же проект введення у квитки не тільки прізвища та ініціалів, а ще й повністю паспортні дані. Оскільки всі ці дані йшли до бази даних, зберігалися. І органи внутрішніх справ мали можливість за таких умов користуючись базами даних, знаходити інформацію, яка їм потрібна”.

Письмова заява, паспорт, квитанція про сплату державного мита, два примірники талона зняття з попередньої реєстрації. Тільки ці документи потрібні, за словами чиновників, для реєстрації. Коли існувала прописка, кажуть вони, подавали значно більше папірців – мінімум 16. А для купівлі залізничного квитка тепер уже ніяких документів не треба.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG