src="/images/photo/Pressa_foreign_2.jpg" class="storygraphic">У зв’язку з останніми подіями в Грузії в європейській пресі з’явилося чимало узагальнювальних матеріалів про демократичні завоювання на пострадянських теренах.
Впливовий лондонський журнал «Економіст» відзначає, що більша частина пострадянських країн вже відмовилася від ідеї про те, що прискорена економічна і політична реформа може привести їх до майбутнього на засадах відкритості, свободи і законності.
Це видання також зауважує, що «деякі держави, наприклад, Україна, зайшли у політичний глухий кут; інші, як Росія, звернулися до того, що Кремль називає „суверенною демократією“ – кумівським капіталізмом, переплетеним із націоналізмом. Тепер Грузія, яка донедавна була однією з небагатьох країн з великими обнадійливими тенденціями, ризикує перетворитися на ще одну погано керовану державу з корумпованою елітою, яка розтягує здобич».
А інше європейське видання, «Інтернешнал Гералд Триб’юн», називає українську демократію гучною, кумедною та інколи абсурдною, але не нудною. Ця впливова газета відзначає, що Україна «до сьогодні ставить експерименти з демократію, яка три роки тому була завойована „помаранчевою революцією“. Результати вражають: потік кандидатів у депутати, які гостро змагаються між собою, жваві ЗМІ і сильна опозиція. Плюс ще й комедія».
Низка європейських газет знову згадала про можливі секретні в’язниці ЦРУ в Україні. Це пов’язане з новим обвинуваченням на адресу України з боку італійського депутата Європаламенту Джованні Клаудіо Фави і його колеги журналіста Джульєтто К’єзи. Про це пише і австрійська «Дер Штандарт». Газета також інформує, що Київ називає ці обвинувачення нісенітницею.
Відомий італійський лінгвіст і письменник Умберто Еко, що нині живе у Франції, порівняв наш час в інтерв’ю французькій «Фіґаро» з добою падіння Риму у 500-х роках нашого літочислення. Умберто Еко також підкреслив одну з особливостей нашого часу – швидкість: швидкість пересування, швидку зміну моди, техніки. Відомий письменник також вважає, що сьогодні у всьому світі відкрито відбувається «вихваляння зла» і схильність суспільства до збоченості. Умберто Еко також відзначив, що література не може змінити сьогодення – вона здатна лише вплинути на майбутнє.
Впливовий лондонський журнал «Економіст» відзначає, що більша частина пострадянських країн вже відмовилася від ідеї про те, що прискорена економічна і політична реформа може привести їх до майбутнього на засадах відкритості, свободи і законності.
Це видання також зауважує, що «деякі держави, наприклад, Україна, зайшли у політичний глухий кут; інші, як Росія, звернулися до того, що Кремль називає „суверенною демократією“ – кумівським капіталізмом, переплетеним із націоналізмом. Тепер Грузія, яка донедавна була однією з небагатьох країн з великими обнадійливими тенденціями, ризикує перетворитися на ще одну погано керовану державу з корумпованою елітою, яка розтягує здобич».
А інше європейське видання, «Інтернешнал Гералд Триб’юн», називає українську демократію гучною, кумедною та інколи абсурдною, але не нудною. Ця впливова газета відзначає, що Україна «до сьогодні ставить експерименти з демократію, яка три роки тому була завойована „помаранчевою революцією“. Результати вражають: потік кандидатів у депутати, які гостро змагаються між собою, жваві ЗМІ і сильна опозиція. Плюс ще й комедія».
Низка європейських газет знову згадала про можливі секретні в’язниці ЦРУ в Україні. Це пов’язане з новим обвинуваченням на адресу України з боку італійського депутата Європаламенту Джованні Клаудіо Фави і його колеги журналіста Джульєтто К’єзи. Про це пише і австрійська «Дер Штандарт». Газета також інформує, що Київ називає ці обвинувачення нісенітницею.
Відомий італійський лінгвіст і письменник Умберто Еко, що нині живе у Франції, порівняв наш час в інтерв’ю французькій «Фіґаро» з добою падіння Риму у 500-х роках нашого літочислення. Умберто Еко також підкреслив одну з особливостей нашого часу – швидкість: швидкість пересування, швидку зміну моди, техніки. Відомий письменник також вважає, що сьогодні у всьому світі відкрито відбувається «вихваляння зла» і схильність суспільства до збоченості. Умберто Еко також відзначив, що література не може змінити сьогодення – вона здатна лише вплинути на майбутнє.