Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:58

Створити Велику Волинь в економічному сенсі задумали українські науковці і політологи


Валентина Одарченко Рівне, 19 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Перспективи розвитку Волинського транскордонного регіону, який включав би в себе Рівненську і Волинську області, обговорили українські науковці і політологи під час круглого столу в Національному університеті «Острозька академія».

(official site)
Ініціатори круглого столу, серед яких «Український клуб» політологів та німецький Фонд Фрідріха Наумана, зацікавлені в економічно-соціально-культурному піднесенні краю. Історично Велика Волинь включає не тільки всю Рівненщину й Волинь, а й більшу частину Житомирщини, північ Тернопілля, прикордонні з Україною райони Польщі і частину Брестської області Білорусі (так звану Берестейщину). За площею це 15 відсотків території України. Втім, учасники круглого столу зосередились на Рівненській та Волинській областях, територію яких можна вважати серцем Волині.

Ініціатор зустрічі, голова Фонду Фрідріха Наумана Манфред Віхманн зауважив: «Волинь асоціюється для мене не як трикутник із трьох країн, а як вісь, складовими якої є три держави: Німеччина, Польща й Україна — які мають багато в чому спільну давню історію...».

Волинь – давній сільськогосподарський регіон

Кандидат історичних наук Олег Санжеревський наголосив, що Волинь – сільськогосподарський регіон. Тут здавна вирощували унікальні культури, такі,наприклад, як льон. Нині ж і посіви льону, й виробництва з його переробки практично знищені. На Рівненщині і Волині активно вирощують біопаливо – ріпак, однак і цю сировину досі не переробляють на місці, а відправляють до Польщі. Області втрачають на цьому солідні прибутки. Та й потужні природні запаси використовуються далеко не повністю.

Олег Санжеревський: «Плачевною є ситуація, наприклад, із міддю… На території нашої області є два досить потужних родовища: одне на кордоні з Білоруссю, інше – в районі Рафалівки. Україна за рік витрачає на імпорт міді 250 мільйонів доларів, тому що ми досить технологічна країна… Проте одне родовище наші сусіди викупили, і там не проводять ніякої діяльності (Польща сама видобуває мідь), а в районі Рафалівки ніхто не зумів вкласти кошти, щоб розвивати виробництво…».

Проблемних запитань чимало, відповідей значно менше

Чому польський інвестор припинив виробництво комбайнів у Ковелі, як ліквідувати цілодобові черги під польським консульством у Луцьку, чи приносять прибутки Волинському краю заробітчани? Що робити, щоб інвестиції в регіон зростали? Саме ці запитання ставили перед собою учасники круглого столу, і на деякі з них таки знайшли відповіді.

На Волині вже діє одна із транскордонних програм під назвою «Єврорегіон «БУГ». Однак вона стосується тільки Луцька і Львівщини, а ефективність самої програми сумнівна через низьку зацікавленість у ній вищої влади саме з українського боку, зауважив Максим Стріха, керівник наукових програм Інституту відкритої політики.

Максим Стріха: «Міжвідомча комісії зі сприяння транскордонному співробітництву не зібралася жодного разу. Згідно з Указом ще Президента Кучми координацією цих питань має займатися в рамках Конгресу місцевих регіональних влад Європи Фонд місцевого самоврядування при Президентові України. Але це є найменшою прерогативою в роботі цього фонду… Україна не має жодного бюджетного фінансування цих програм… А тим часом тут є величезна кількість проблем».

Тож поки що транскордонну програму Волині фінансують тільки закордонні держави і недержавні фонди, що для України, впевнений Максим Стріха, ганебно, адже саме українська влада повинна бути зацікавлена в розвитку міжнародного співробітництва.

До подібної співпраці набагато охочіше приєдналися б місцеві громади, однак задля цього, переконаний заступник міського голови Острога Олександр Корнійчук, необхідно докорінно змінити підхід до формування місцевих бюджетів.

Олександр Корнійчук: «Сьогодні 25 відсотків надходжень лишається в місцевих бюджетах, 75 – іде в державний. У Польщі навпаки. То чи є тут на місцях можливість самоврядувати й вирішувати ряд важливих для міста питань?»

На економічній карті України незабаром з’явиться і єврорегіон «Волинь»?

Учасники зустрічі намітили чимало запитань та завдань, з якими вони звернуться до представників влади і народних депутатів. Вони сподіваються на те, що Верховна Рада таки запрацює найближчим часом і зробить необхідні кроки в напрямку розвитку транскордонного співробітництва, а вони, у свою чергу, пробудять активність місцевих громад.

Втім, люди, які живуть у безпосередній близькості до польського та білоруського кордонів, у вирішенні багатьох проблем звикли покладатися на себе. Вони вірять, що незабаром на економічній карті України з’явиться і єврорегіон Волинь, який звучатиме не менш солідно, ніж Галичина чи Донбас.
XS
SM
MD
LG