Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:18

Олександр Омельченко: «Я ставлю на Луценка...»


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Олександр Омельченко, Роман Скрипін
Гість Свободи: Олександр Омельченко - київський міський голова 1999-2006 років, Герой України, заслужений будівельник і народний депутат України

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Роман Скрипін: На початку я хотів би зацитувати Ваш власний вислів 12 березня 2002 року. І він звучить в оригіналі найсмачніше, тому що перекласти українською не можна. “Я нє строіл свою жизнь, ето она меня строіла”. Ці слова належать Вам в інтерв’ю “Столичним новинам”.

У чому Вас “построїло”, так би мовити, життя, якщо вже вдаватися до цієї термінології, пане Олександре?


Олександр Омельченко: По-перше, я мав на увазі, що я очолив владу в Києві в повних 58 років. Це говорить про те, що я не ставив ніколи перед собою мету і ціль: ні в молодому віці, ні в середньому. Тому життя навчило на всіх етапах моєї діяльності: від робітника, службовця в армії, майстра, директора заводу, комбінату, главку, зампреда, першого зампреда, а в 58 років я очолив владу в місті. Тому я вважав, що я не вибирав собі місце в житті, а по життю вибрали мене.

Як Ви вважаєте, Вам буде легко працювати в парламенті?

Легко.

Чому? От Яценюку, наприклад, не видається там привабливим депутатське життя. Він каже, що там якийсь інший дух, у ВР. Перше. Я очолював владу в Києві 10 років. 14 прем’єр-міністрів, 3 президенти – і один Київський міський голова Олександр Омельченко.

Я ніколи себе не називав “мером”, і мене кияни не називали “мером”. Це не наше слово, не конституційне і поняття такого, як “мер” немає. Є голова селища, села, міста, районної ради, обласної ради. Так у нас в законах. Це перше.

Друге. Чому буде легко? Я 8 років очолював Асоціацію міст і селищ України, а сьогодні є президентом Клубу голів громад усієї України. Це вибрали мене 4 місяці тому, коли я вже не був міським головою.

А, мабуть, найголовніше, що я дійсно йду народним депутатом, працювати народним депутатом. Я переконаний, я впевнений і вірю в це, що я отримаю за найближчі роки своєї роботи це звання не конституційне і не по закону, а народне звання “Олександр Омельченко – народний депутат”.

Красиво сказали, аж серце спиняється, мушу сказати.

Пане Олександре, ситуація дуже проста. У Вас є специфіка певна стосунків. Скажімо, у Вас з Кучмою були специфічні взаємини, не можна сказати, що напружені, певний час, певно, були тертя, за якими спостерігала преса.

Тим не менше, в 2004 році, коли був вибір, а Ви як міський голова робили свій вибір – або розганяти ці намети на Майдані, або не розганяти – Ви зробили вибір у бік тих, хто їх поставив. Тобто, Ви не давали наказу для того, щоб їх демонтували, як це робили раніше, коли була “Україна без Кучми!” і намети знімали з Хрещатика.

Але в 2004 році Ви, очевидно, щось відчули, а потім ще голодних людей бутербродами годували у приміщенні міської ради.

Ви йдете в парламент, Ви всіх там прекрасно знаєте. Я думаю, що більшість Ви там прекрасно знаєте. Причому Ви знаєте не телевізійні образи, якими годують всю країну в щотижневих програмах дискусійних, Ви знаєте цих людей зсередини, Ви знаєте їх по телефонних розмовах, які теж мали місце. Можна згадати Вашу розумову з Ющенком, здається, телефоном. Не можу наполягати на автентичності, тим не менше.

Ваша біографія дуже цікава. Хто цікавиться, той може прочитати і зробити для себе багато висновків.

Чому я запитував, чи легко Вам буде в парламенті? Тому що перед Вами, очевидно, стоятиме вибір (і знову повертаємося до теми коаліції): демократична коаліція або широка. Чим Ви будете керуватися, коли голосуватимете, зважаючи на досвід уже Мороза?


Перше. Визначитися повинен кожен нардеп з 450. Ви погодьтеся зі мною, що стратегія і думка Президента України сьогодні, Віктора Андрійовича, важлива не тільки для нардепа, а й для кожного громадянина України.

За 1,5 місяця Президент України підтримував демократичну коаліцію, мав вислів “широку коаліцію” і після чого пішло – “широка”. Потім знову мав думку демократичної коаліції.

Я вважаю, і це нормальне явище, не виконувати, а мати на увазі, прислухатися і до думки Президента, якому не байдуже, яким буде парламент, яким буде уряд, як він буде працювати після трирічної роботи Президента України В.А.Ющенка і за два роки до нових виборів Президента України.

Питання не на засипку, але питання не з легких. Я, як громадянин України, як українець, маючи і життєвий досвід, хотів би, щоб усі 5 партій, які пройшли в парламент, без винятку, створили єдину коаліцію...

І комуністів Ви маєте на увазі?

І комуністів маю на увазі, тому що вони мають сьогодні 5% людей, яких не можна сьогодні прибрати з історії України, Києва і бувшого Союзу.

Давайте будемо реалістами.

Так, це я хотів би так.

Але якщо реально, то я вважаю все-таки, що на базі демократичної коаліції НУНС, БЮТ і бажано Народної партії Литвина створити фракційно, коли вже будемо в залі ВР, а по бажанню відкрити двері і, звичайно, “регіональним” депутатам, і комуністам.

Я не бачу закону в місті Києві, який би забороняв ідеологію марксизму-ленінізму.

Давайте в цьому питанні поставимо крапку. Я так тривало вислуховував для того, щоб почути врешті-решт Вашу позицію. Хоча сподівався на конкретнішу і принциповішу відповідь.

Далі ми будемо говорити про мерство. Напевне, Ваша улюблена тема.

Знову Вас зацитую. Ця цитата 2002 року. “Я не з тих, хто так просто віддає владу”. Ці слова Вам теж належать в одному з інтерв’ю, здається, “Дзеркалу тижня”.

От дивіться, моя колега Юлія Жмакіна підготувала цікаві цифри. На виборах 1999 року і 2002 року ви отримали підтримку киян 76% і 83%. У березні 2006 року Ви програли Черновецькому і Кличку. І Ви не та людина, яка “просто так віддає владу”. Ви ж віддали владу дуже просто.

Як Ви думаєте, чому кияни Вас розлюбили?


Перше. Я думаю, що це був дійсно вибір киян, без сумніву, тому я ще раз підтвердив у 2006 році, що я за владу не боровся, я був упевнений, я був переконаний, що кияни свою позицію, свій вибір зупинять на діючому міському голові Олександрові Омельченку.

А не боровся за владу – це говорить про те, що в мене штабу не було, жодної гривні на вибори Олександра Омельченка в 2006 році в березні не було витрачено, в мене не було довірених осіб, я працював у режимі 10-річному: 7 ранку – 9-10 вечора...

А що у Вас було? У Вас, можливо, була медійна підтримка комунальних ЗМІ?

Про Вас дуже добре розповідало ТРК “Київ”, про Вас дуже добре, лише в позитивних тонах, розповідало радіо “Київ”. Треба віддати належне, радіо цікаве, але воно добре розповідало про Вашу діяльність. Про Вашу діяльність добре розповідав “Вечірній Київ”, “Українська столиця” і “Хрещатик”.

Ви вважаєте, що це було нормально?


Бачите, якщо мати тільки на увазі столичні газети, комунальні ЗМІ, то треба говорити й про інші, які підтримували інших кандидатів. Переважна більшість і каналів, і переважна більшість друкованих органів підтримували кріпко і достатньо і Віталія Кличка, і Леоніда Черновецького. І стільки, скільки було реклами у Києві і на скільки десятків мільйонів, – це вже інша тема.

Я, власне, не до цього вів. Так, звичайно, був плюралізм, він зберігається завдяки тому, що немає такого контролю за ЗМІ, як у 2004 році.

Я Вас запитую, а чому? Бо сьогодні ці комунальні ЗМІ... Ну, знаєте, мер помінявся, а роль та ж сама.

Вам, скажімо, не прикро, не шкода, що Ви свого часу не перетворили комунальні ЗМІ на дійсно комунальні, тобто наближені до суспільних?

Просто Ви стали заручником, як і всі інші кияни, того, що вони поміняли тональність – тепер вони цілують, облизують Черновецького та його команду.


Бачите, я не ставив ціль, не створював холдинги, я не ставив політику кадрову, та, яка сьогодні в Києві. У мене за 10 років з моєї великої рідні Савченків-Омельченків не було троюрідного брата і троюрідного дядька, а сьогодні це клан сімейний Черновецьких: від братів, синів...

Ну, не лише Черновецьких. Можна сказати, що це бізнес-клан. Якщо так уже застосовувати цю лексику, то це “Правекс-банк”, менеджмент “Правекс-банку” прийшов до київської влади.

Абсолютно правильно. Знищили банк “Хрешатик” комунальний і нав’язали мерії якраз почерк “Правекс-банку”, я сьогодні не ставлю ціль бути критиком.

Я сьогодні знаю, що понад 70% киян не задоволені владою і діяльністю як Черновецького, так і його команди.

Якщо звертатися до статистики, про яку Ви щойно згадали, то так, дійсно, спираючись на статистику, можна сказати, що Черновецький має “негативне сальдо” на своєму рахунку, тобто кияни його не підтримують. Це абсолютно об’єктивне дослідження, яке зробив Фонд “Демократичні ініціативи”, воно було оприлюднене 12-го числа в УНІАН.

Я не буду зараз звертатися до конкретних чисел. Тим не менше, Ви там не ведете перед, якщо б вибори відбулися сьогодні мерські.


Під час прямого ефіру
Бачите, якщо я приївся киянам за 10 років і був третім з 21%, Кличко з 24% другим і аж з 32% першим Черновецький, то за півтора року у Черновецького рейтинг такий, який він його має, в межах 10-11%. Це перше.

Друге. Зверніть, будь ласка, увагу. Я за 1,5 року понад 5 разів говорив відкрито, коли мене питали, чи жалію я, що не виграв? Так. Чи я сердитий на киян? Ні. А в обіді? Так. І був, і залишаюся в обіді...

Тобто, Ви образилися?

Ні, образа і обіда – це різні речі. Це синоніми українських слів. Я обідився на киян. І ця обіда і сьогодні.

І я п’ять разів, а сьогодні сьомий раз Вам говорю, що я в мери, як модно, не йду.

Не підете, так?

Не йду.

Добре, якщо вже звертатися до статистики, то Кличка готові підтримати 22,9% опитаних, Луценка - 13,1%, Черновецького - 11,9 %, Вас - 9,9%.

Ви в мери не претендуєте, тим не менше давайте змалюємо таку гіпотетичну ситуацію. У Вас є вибір кого підтримати на київського міського голову, коли лишаються в другому турі Черновецький (я тут не можу дуже довго змальовувати ситуації), Кличко і Луценко. На кого б Ви поставили?

Зрозуміло, на Черновецького Ви не ставили б, оскільки Ви його охарактеризували... Можу знов звертатися до цитування.


Я повинен Вам сказати, що такої школи, як мером... Ми вже “мером” говоримо. Міським головою, тим більше столичним київським, повинен стати кандидат, який має досвід господарської, керівної роботи. Це раз.

Друге. Без сумніву, що вибори повинні проводитися в два тури. Це без всякого сумніву, так як це передбачено, Президента, так і столичного голови, бо Київ – це не тільки громада киян...

За законом, у нас сьогодні не треба два тури.

Треба внести зміни до закону. Це дуже просто.

Зрозуміло. Це теза не нова, тим не менше, Вам треба обирати: Кличко, Луценко? Якщо вони виходять...

Це Ви поставили арифметичне завдання, що вже Кличко і Луценко пройшли...

Я дивлюся на соціологічні дослідження.

Ви знаєте, хто їх замовляв, ці дослідження? Я не знаю...

Це абсолютно чисті дослідження (це я Вам можу гарантувати), на які я спираюся.

Дай Бог. Але я все-таки уточню. Якщо Ви мені ставите арифметичну задачу, що вже у фіналі...

Я сказав, що гіпотетично.

Так. Кличко і Луценко, то я ставлю на Луценка. Але я не переконаний, що коли будуть внесені зміни в закон, а це необхідно – розділити владу голови адміністрації президентської, бо це столиця всієї України, а не тільки громади киян, то я не впевнений, що фінал буде таким.

Зрозуміло. А якщо на противагу поставити Черновецького і ось у друге коло виходить Кличко?

Не підтримаю жодного.

Зрозуміло. Дякую Вам за відповідь на це запитання.

Скажіть, будь ласка, а де в Києві можна найбільше вкрасти, якщо сидіти на державній посаді?


Там, де найбільше можна було це зробити, це вже зробила влада Черновецького за 1,5 року.

Скажіть, де.

Банк “Хрещатик” – раз. “Київенерго” – два. “Водоканал” – три. “Київгаз” – чотири. Алюмінієвий завод – п’ять. Аеропорт “Жуляни” – шість. Тисячі гектарів землі Жукова острова, Феофанії і пам’ятки історії, культури: “Київська фортеця”, зруйнована брама Печерської лаври...

Тому, я думаю, що після цієї влади, яка ще може протриматися декілька місяців, у Києві вкрасти буде нічого.

Тобто, цей глибокий клондайк столиці вже не є джерелом прибутку?

Джерелом прибутку це стало 1,5 року тому.

А при Вас хіба не було?

Тоді давайте ми коротесенько...

А при Вас не було хабарництва?

Було.

Скажіть мені... Одне питання. Чому в Києві і досі скандально вирішується доля такого торговельного центру, як “Ікея”? При Вас “Ікея” не могла з’явитися, постійно були проблеми то з землею, то з ще з чимось. При Черновецькому теж це питання не вирішується. Хтось хоче великих грошей чи в чому питання?

Перше. Я хочу повернутися до поняття корупції, хабарництва. Це хвороба, на жаль, велика хвороба в суспільстві, не тільки України, але в даному випадку і Києва. І говорити при Іванові-, Сидорові- президенту, при Петрові-, Сидорові-меру Києва при владі, в часи влади...

Але я хочу сказати інше. Завершила наша влада 10 років з тим, що все було комунальним, київським, столичним: “Київгаз”, “Водоканал”, “Київенерго”, банк “Хрещатик”, тисячі-тисячі гектарів землі, яку ми утримували і берегли, – це все була комунальна власність. Я вже не говорю про газети, ТРК. Це теж була комунальна власність.

А сьогодні все пущене з плеча, акціоновано напівзаконно, з порушенням всіх вимог і законодавства. Якщо сьогодні говорити про столичну владу, про неї треба більш серйозно говорити.

Я б сьогодні хотів сказати, незалежно від прізвищ, я хотів би сьогодні назвати з великою повагою Президента України, який відповідає за Київ-столицю, серце України не менше, як за всю Україну.

І тим не менше, Грушевського 9 збудували, воно стоїть всупереч побажанню Президента та його розпорядженням.

І можна згадати багато різних проектів. Якщо Ви не хочете говорити, то я скажу, що дійсно зловживань, за оцінками експертів, найбільше було в будівництві.

Той самий Бабушкін. Просто невгамовний архітектор! Поділ, готель “Рів’єра”, збудований, друга черга будується. Грушевського згадав. “Еліта-Центр” з’явилося не за Черновецького. “Троїцький”, який заважає “Євро-2012”, теж не за Черновецького з’явився.

І в цьому всьому десь простежуєтеся і Ви, і Ваші підлеглі.


Дякую. Можна запитанням на запитання? Чому нинішня нова влада, маючи владу, не призупинила 3-5 об’єктів, якими я теж незадоволений, а продовжує їх і додатково до них ще приєднує?

А можна запитання? Чому?

Тому, що використовували цю критику тільки для того, щоб підірвати на той час авторитет влади Олександра Олександровича Омельченка. А коли прийшли до влади, то розширили ці порушення в десятки разів.

То виявилося, що, дійсно, це живі гроші, які течуть до рук, так виходить?

Бачите, вони не можуть текти до рук тільки по одній причині...

Ну, в кишеню.

Можливо, і не в кишеню.

Чому? Я хочу сказати, тому що проекти будуються не за рахунок бюджету міста. Я не знаю, як сьогодні фінансується, а я Вам відповідально говорю (і це підлягає перевірці), що всі ці об’єкти, які ми назвали, були затверджені і починали будуватися, і фінансувалися за рахунок інвесторів...

Але вони спотворюють обличчя столиці, просто спотворюють. Деякі. Я не кажу, що всі, але деякі.


Якщо говорити про деякі, то я можу погодитися, що це на одній руці. От Ви назвали три, а я ще можу без Вас назвати...

Я Майдан ще забув згадати, перепрошую.

Так. Але ж ми повинні назвати десятки об’єктів, які прикрасили Київ.

У нас часу вже не вистачить.

Дякую. Іншим разом продовжимо.

Іншим разом Ви вже будете народним депутатом. Побачимо, як Ви голосуватимете за коаліцію, за який склад коаліції.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG