Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 23:42

Українська політика на візантійський манер – новий виток


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведуча: Юлія Жмакіна
Гості Свободи: Володимир Ар’єв – народний депутат (Наша Україна – Народна Самооборона); Віктор Пилипишин - народний депутат (Блок Литвина)

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Пане Пилипишин, чому, на Вашу думку, так виходить: щоразу політики обіцяють прозору політику і щоразу це не виходить?

Вже обіцяли нові обличчя, вже й з’являються нові обличчя - от Ви зараз сидите в нашій студії, але щоразу доводиться говорити про традицію «візантійства».


Віктор Пилипишин: Чому таке з’являється? У цьому винні виборці...

І журналісти. У нас, зазвичай, журналісти і виборці винні.

Віктор Пилипишин: Ні, послухайте, от у цьому винні виборці, тому що коли Ви кажете «візантійська політика», дуже культурно кажете, є інше слово в українській мові: «брехня». За брехню треба відповідати. І політикам у тому числі.

Коли Ви кажете про нових політиків, таких як ми з Володею прийшло менше ста осіб, всі інші — другий, третій, сьомий раз уже приходять.

Мова йде про що? На Заході, куди ми йдемо...

Ну, не всі йдуть... Віктор Пилипишин: Ну, так, але озвучують всі партії в своїх програмах, що ми йдемо до демократичного суспільства, що ми бачимо Європу, співпрацю хтось з Росією бачить більше, хтось менше, але ми йдемо на Захід.

Якщо партія, яка прийшла до влади і взяла владу в свої руки, не виконала свої обіцянки, її на слідуючих виборах просто не обирають. Виборці не слухають, чому вона не виконала, чому коаліцію не створила, хто їй мішав, хто не допомагав, вони просто її не обирають. А в нас виборці кожного разу приходять, слухають «плач Ярославни» і знову обирають тих самих.

Володимире, от якраз Ваша політична сила обіцяла нові обличчя, «нове дихання» в політиці, яке припинить цю традицію такої підкилимності, підкилимних рішень, і щось не виходить. Ви якраз є гравцем у коаліції, яку пропонують першою на розгляд глядачів, слухачів, публіки...

Володимир Ар’єв: Насправді я не збираюся відмовлятися від того, що я говорив. І переважна більшість, абсолютна більшість народних депутатів, обраних за списком блоку НУНС, виступають відкрито і чесно за коаліцію з БЮТ, за створення взагалі коаліції демократичних сил.

Все те, що Ви називаєте «візантійською політикою», ну немає у нас за великим рахунком візантійської політики, оскільки у нас килим дірявий і через нього все видно, і всі знають, які переговори ведуться.

Інша справа, що давайте дивитися з тієї точки зору, що не завжди існування двох людей за одним столом з різних політичних таборів означає згоду. І ми це знаємо.

Я переконаний у тому, що на сьогоднішній день дії окремих представників блоку НУНС, навіть які не є в списку і їхні відомі для багатьох зустрічі з представниками Партії регіонів і так звані «домовленості», насправді йде політика на те, щоб розхитати зсередини Партію регіонів можливими речами. Оце інша політика.

Отут проявляється «візантійський стиль», коли треба заради досягнення успіху, йдеться про те, щоб будь-якими засобами зробити слабшими суперника, як Візантія це робила щодо оточення, наприклад, у ІХ столітті або навіть раніше, за часів Юстиніана...

Власне, коріння цієї підкилимності в багатьох моментах знаходяться. От, наприклад, (я знаю, що це улюблена тема пана Пилипишина) повернення до мажоритарного виборчого принципу.

Наприклад, в одному з наших ефірів ти, Володю, сказав, що Борис Пенчук – це та людина, яка після Помаранчевої революції пояснила, хто ж такий насправді Борис Колесников, «регіонал», а потім змінила свою точку зору, що, виявляється, він претендував на місце в НУНС.

Тобто, навіть цей момент вже є підкилимності, як попасти в список.

От як Ви попали в список, пане Пилипишин № 5?


Віктор Пилипишин: У нас принцип був дуже простий. Були результати попередніх виборів, і кожна партійна організація рекомендувала свою людину в список, і відповідно список формувався регіональними партійними організаціями.

До речі, єдина партія, яка формувала таким чином свій список. Напевне, це нам і допомогло повернутися сьогодні у велику політику, тому що ми почали розмовляти з людьми чесно, і вони це зрозуміли. У першу чергу в Києві, де Блок Литвина набрав практично 7%.

Але ви думаєте все-таки повернути в мажоритарну систему?

Віктор Пилипишин: Коли ми говоримо, чи повернути до мажоритарної системи, чи до пропорційної, в кожної системи є свої плюси, є свої мінуси, але в кожної системи є свій час.

Ми вважаємо сьогодні, що країна була не готова до пропорційної системи, і політичні партії теж не були готові до пропорційної системи. Ми сьогодні вважаємо, що через такі демократичні інститути, як партії і парламент, реально йде узурпація влади «партійними трійками», як ми їх називаємо, де все вирішують декілька осіб у партії — списки, політику, домовленості і так далі, а не партійна демократія.

Ми навіть пропонуємо, можливо, сьогодні прийняти спеціальний устав, статут партій, закону, ввести закон, де буде статут партій, де будуть описані демократичні принципи формування і партійної верхівки, і списків.

У той же час кажемо, що якщо не будемо повертатися до мажоритарної системи, то як мінімум треба повертатися до пропорційної системи, але з відкритими списками, коли люди будуть розуміти, за кого вони голосують, до кого вони мають право звернутися, і кого вони мають право відізвати у випадку, якщо людина не виконує взяті на себе зобов’язання.

А чи сприяють українські мас-медіа ось цій непрозорості?

Володимире, можливо, ти пам’ятаєш, що за часів Кучми фактично мас-медіа виконували, рупори подачі сигналів якихось космічних від одних політиків іншим політикам, а інформувати і пояснювати це було щось другорядним. Як зараз?


Володимир Ар’єв: У нас проблема в тому, що, на жаль, сьогодні мас-медіа є доволі поверховими і намагаються ретранслювати вихоплені якісь цитати політичні, але розбиратися в глибинних процесах чи часу немає, чи бажання, то мені важко сказати.

Але те, що я стежу за інформаційним полем і порівнюю його з реальним станом речей, воно викривлене саме за рахунок того, що багато хто з журналістів не «утруждаєт» себе тим, щоб серйозніше розібратися в темі. Простіше подати дві точки зору, що сказав один, що сказав другий, і просто забути про це, виконати, нібито, свою місію. Насправді розібратися...

У нас як було небагато журналістів, які саме намагалися розібратися, так і залишилося. Зокрема, ми можемо навіть по іменах називати їх. Глибинні процеси не передаються простою мовою споживачам інформації...

...Ми повертаємося до ситуації з коаліцією. Пане Пилипишин, може, Ви щось слухачам поясните, в чому предмет торгу? У майбутній посаді Президента?

Віктор Пилипишин: Мені інколи здається як людині, яка прийшла з практичного життя у ВР, що йде певна гра, при якій мас-медіа собі заробляють гроші, політики собі набивають рейтинги, йдуть зливи, хтось напускає на себе туману для того, щоб увагу виборців, увагу людей до себе прикути.

Насправді я не виключаю ситуації, що в п’ятницю зберуться, приймуть присягу, у вівторок чи в середу оберуть спікера, потім прем’єра, і країна почне жити щасливо і нормально, як це відбулося в Польщі, наприклад, де вибори були всього місяць тому, і вже там у них все врегульовано.

Блок Литвина знає, за якого спікера голосуватиме станом на зараз, на середу?

Віктор Пилипишин: Є свої принципові позиції в політичному, економічному, соціальному плані. Ми будемо підтримувати ту політичну силу, будемо підтримувати того спікера, будемо підтримувати того прем’єра, який враховує наші пропозиції.

Зрозуміло. Ім’я ми не почуємо поки що від Блоку Литвина?

Віктор Пилипишин: Ні. Ми вважаємо, що найкращий спікер у принципі, люди це вважають, що це В.М.Литвин. Але враховуючи, що ми набрали 20 голосів, то до цієї кухні...

Володимир Ар’єв: Я сподіваюся, що ви підтримаєте того спікера, який не вдавався до обману виборців і був принциповим, так?

Віктор Пилипишин: Так. Але я хочу сказати, що на слідуючих виборах просто нас буде набагато більше.

Володимире, а твоя версія, яка ціна цих ігрищ довкола коаліції? Хтось тіньовий гальмує, хтось публічний, як, наприклад, Луценко, штурмує. Яка ціна?

От все-таки перед Вами лежить екземпляр (не знаємо, чи це злив — не злив інформації) про нібито домовленості про коаліцію НУНС і Партії регіонів і ціна питання, що вони підтримають Президента Ющенка наступних виборів президентських. Про що йдеться?


Володимир Ар’єв: Ціна цього протоколу – це дві години за комп’ютером і добре вміння володіти фотошопом.

Віктор Пилипишин: Менше. 20 хвилин.

Володимир Ар’єв: Це для того, щоб ще набрати текст і більш-менш під справжній його зробити.

Насправді, якщо так брати, то тут немає що дати. Якщо цей брати протокол так званий, то він написаний вже після того, як відбулися вибори, тому що тут чітко написано, що так само до цієї так званої «коаліції» НУНС і Партії регіонів може приєднатися фракція Блоку Литвина. Значить, ми бачимо, що це за підсумками виборів зроблено.

Але тут, наприклад, є така фраза, що сторони узгоджують зміни до Конституції України, зокрема передбачають обрання Президента України парламентом. Якщо людина, яка складала цей протокол, володіє елементарною арифметикою, то вона розуміє, що для того, щоб зміни до Конституції внести, треба 300 голосів. У Юлії Тимошенко, блок якої має 156 голосів, яка не збирається підтримувати ідею обрання Президента парламентом. Рахуймо: 450 мінус 156 — буде 294! Тобто, фальшивка цей протокол про наміри. Все, що я можу сказати...

Володимире, ось всі ці публічні і не публічні складання коаліції все-таки грають на 2010 рік, на президентство, хто кого підтримує? Ось це поясніть чітко нашим слухачам.

Володимир Ар’єв: Я вважаю, що всі зараз політичні гравці зацікавлені так чи інакше в тому, щоб на наступних парламентських виборах здобути якомога більше голосів. Всі абсолютно, хто увійшли до ВР.

Інша справа, хто переможе. Все ж таки політик у кожній із політичних сил чи державний діяч, який думає не про наступні вибори, а про те, як далі буде жити країна. А державні діячі заздалегідь під килимом не дуже люблять сидіти.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG