Серед переданого – документи, які регламентували роботу правоохоронних органів у чорні 30-ті, розпорядження та акти з вказівками, що надходили із Москви, тощо.
«Українська спецслужба не вважає себе правонаступницею Комітету держбезпеки СРСР, ми працюємо за новими законами, ухваленими парламентом. Нам нічого боятися і нічого приховувати – хай люди дізнаються, аби те, що сталося, не повторилося ніколи», – зазначив голова офіцерського зібрання УСБУ в області Віктор Мельниченко, передаючи документи фахівцям.
Нагадаю, наразі на Дніпропетровщині пишуть «Книгу пам’яті», присвячену жертвам голодоморів та політичних репресій. Зараз 162 науково-дослідні групи в 55 населених пунктах області збирають свідчення про події 1932-1933 рр., предмети хатнього вжитку, одягу, інші речові докази тих роів.
Для книги вже мають записи майже 1200 свідчень очевидців.
Крім того, у сільських районах поновили близько сотні експозицій шкільних історичних та краєзнавчих музеїв, де є розділи з історії Голодомору, а в гімназії № 136 Дніпропетровська створили музей-каплицю.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у навчальних закладах області пройшли уроки «Найбільша цінність суспільства – життя людини», відбулися літературні та мистецькі конкурси серед старшокласників, темою яких стали події 33-го.
День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій відзначається щороку, в останню суботу листопада. Від Голодомору 33-го, за даними істориків, загинуло близько 1 мільйонів мешканців Дніпропетровщини.
«Українська спецслужба не вважає себе правонаступницею Комітету держбезпеки СРСР, ми працюємо за новими законами, ухваленими парламентом. Нам нічого боятися і нічого приховувати – хай люди дізнаються, аби те, що сталося, не повторилося ніколи», – зазначив голова офіцерського зібрання УСБУ в області Віктор Мельниченко, передаючи документи фахівцям.
Нагадаю, наразі на Дніпропетровщині пишуть «Книгу пам’яті», присвячену жертвам голодоморів та політичних репресій. Зараз 162 науково-дослідні групи в 55 населених пунктах області збирають свідчення про події 1932-1933 рр., предмети хатнього вжитку, одягу, інші речові докази тих роів.
Для книги вже мають записи майже 1200 свідчень очевидців.
Крім того, у сільських районах поновили близько сотні експозицій шкільних історичних та краєзнавчих музеїв, де є розділи з історії Голодомору, а в гімназії № 136 Дніпропетровська створили музей-каплицю.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів у навчальних закладах області пройшли уроки «Найбільша цінність суспільства – життя людини», відбулися літературні та мистецькі конкурси серед старшокласників, темою яких стали події 33-го.
День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій відзначається щороку, в останню суботу листопада. Від Голодомору 33-го, за даними істориків, загинуло близько 1 мільйонів мешканців Дніпропетровщини.
