Зі своїх 80 років Катерина Галка понад 40 живе в невеликому будинку на три родини по вулиці Шевченка. Район престижний, близько і до центру, і до міського парку, але будинок, якому 110 років, не з тих, які івано-франківці називають польськими – з великими кімнатами і високими стелями. Квартира пані Катерини – це одна кімната і коридорчик, в якому ледь помістилися з одного боку газова плита, а з другого – умивальник. Вода тільки холодна, туалет на вулиці. Літню жінку якраз прийшов провідати син Ігор – був час, коли тут жив і він з дружиною та чотирма дітьми. Нещодавно сам зробив мамі ремонт, але вважає його поверховим, бо будинок аварійний.
Ігор: «Кажуть, що він іде по розрахунках під знос. Дах я ліпив, що міг, своїми силами, ремонт теж сам робив. Підлога сіла, отак походити – меблі можуть впасти, вона прогнила вже».
Катерина Галка: «Кажуть так, що вже все самим треба робити».
Ігор: «Неможливо. Бо якщо зачепити, то прийдеться цілий дах з нуля, з кроквів робити, зі всього починати робити. А якщо і крокви, то може і цегла посипатися. Вже зовсім все прогнило».
Катерина Галка: «Лиш язиком обіцяли і казали, що знесуть, нам дадуть квартири».
Наразі і не відселяють, і не дають квартиру, а продати комусь теж не можна – мовляв, територія належить Прикарпатському університету, тож потенційним покупцям дозвіл «не дає архітектура».
«Це стає головним болем міста»
Начальник міського управління ХКГ Петро Косюк зазначає, не маючи на увазі цей конкретний випадок, що нерідко причиною є гроші, адже більшість аварійних будинків розташовані в центральній частині міста, де житло коштує дорого.
Петро Косюк: «Приходив туди інвестор і казав: «Я вам за кожний квадрат даю по тисячі доларів і йдіть собі, купуйте житло». Однак люди не захотіли, кажуть, що по вул. Шевченка воно коштує дорожче. Вони не виселилися, і тепер це стає головним болем міста».
У квартирі Катерини Галки прописана лише вона одна, тож зайвого не хоче.
Ігор: «Ми не дуже за грошима. Дали б для мами старенької другий-перший поверх, однокімнатну квартиру».
Катерина Галка: «Мати кухню, ванну».
Ігор: «Тільки не грошима. Бо зараз опасно з грошима зв’язуватися, бо можна ні з тим, ні з тим залишитися».
Треба ремонтувати, бо нема іншої ради?
В управлінні ЖКГ сподіваються, що всерйоз зможуть займатися аварійними будинками в наступному році, коли будуть кошти.
Петро Косюк: «Треба ці будинки, що аварійні, ремонтувати, бо нема іншої ради. Де живуть заможні, то вони можуть дати раду самі, а де пенсіонери... Три мільйони просимо, не так багато на ремонт цих будинків, враховуючи сьогоднішні ціни».
Саме таку суму заклали в бюджет розвитку міста на 2008-й рік на ремонт аварійних будинків. Цей документ повинна затвердити сесія міської ради. Щоправда, конкретну цифру, скільки ж аварійних будинків в Івано-Франківську, в житловому відділі Радіо Свобода не вдалося дізнатись – чи то без дозволу начальства не можна казати, чи то обліку точного і нема.
Пообіцяли дати дозвіл на викуп
У міському управлінні архітектури стосовно конкретного випадку Катерини Галки пообіцяли дати дозвіл на викуп, якщо «звернуться інвестори». Головний архітектор Ігор Гаркот переконаний, що руйнування починаються від запущених дахів і підвалів.
Ігор Гаркот: «У процесі дикої експлуатації ніхто не дивився за каналізаційними колодязями, на жаль. І якщо це не ремонтувати, не доглядати, то за 10-20 років підмочуються основи під фундаментом і будинки просідають, просто тріщать. Вся біда в тому, що останні 40-50 років не було ефективного господаря».
В Івано-Франківську є 200 пам’яток архітектури місцевого значення, деякі з них теж аварійні. Очевидно, саме з них розпочнеться реконструкція, на яку заплановані три мільйони гривень, та ще з тих будинків, де жити вже неможливо.
Ігор: «Кажуть, що він іде по розрахунках під знос. Дах я ліпив, що міг, своїми силами, ремонт теж сам робив. Підлога сіла, отак походити – меблі можуть впасти, вона прогнила вже».
Катерина Галка: «Кажуть так, що вже все самим треба робити».
Ігор: «Неможливо. Бо якщо зачепити, то прийдеться цілий дах з нуля, з кроквів робити, зі всього починати робити. А якщо і крокви, то може і цегла посипатися. Вже зовсім все прогнило».
Катерина Галка: «Лиш язиком обіцяли і казали, що знесуть, нам дадуть квартири».
Наразі і не відселяють, і не дають квартиру, а продати комусь теж не можна – мовляв, територія належить Прикарпатському університету, тож потенційним покупцям дозвіл «не дає архітектура».
«Це стає головним болем міста»
Начальник міського управління ХКГ Петро Косюк зазначає, не маючи на увазі цей конкретний випадок, що нерідко причиною є гроші, адже більшість аварійних будинків розташовані в центральній частині міста, де житло коштує дорого.
Петро Косюк: «Приходив туди інвестор і казав: «Я вам за кожний квадрат даю по тисячі доларів і йдіть собі, купуйте житло». Однак люди не захотіли, кажуть, що по вул. Шевченка воно коштує дорожче. Вони не виселилися, і тепер це стає головним болем міста».
У квартирі Катерини Галки прописана лише вона одна, тож зайвого не хоче.
Ігор: «Ми не дуже за грошима. Дали б для мами старенької другий-перший поверх, однокімнатну квартиру».
Катерина Галка: «Мати кухню, ванну».
Ігор: «Тільки не грошима. Бо зараз опасно з грошима зв’язуватися, бо можна ні з тим, ні з тим залишитися».
Треба ремонтувати, бо нема іншої ради?
В управлінні ЖКГ сподіваються, що всерйоз зможуть займатися аварійними будинками в наступному році, коли будуть кошти.
Петро Косюк: «Треба ці будинки, що аварійні, ремонтувати, бо нема іншої ради. Де живуть заможні, то вони можуть дати раду самі, а де пенсіонери... Три мільйони просимо, не так багато на ремонт цих будинків, враховуючи сьогоднішні ціни».
Саме таку суму заклали в бюджет розвитку міста на 2008-й рік на ремонт аварійних будинків. Цей документ повинна затвердити сесія міської ради. Щоправда, конкретну цифру, скільки ж аварійних будинків в Івано-Франківську, в житловому відділі Радіо Свобода не вдалося дізнатись – чи то без дозволу начальства не можна казати, чи то обліку точного і нема.
Пообіцяли дати дозвіл на викуп
У міському управлінні архітектури стосовно конкретного випадку Катерини Галки пообіцяли дати дозвіл на викуп, якщо «звернуться інвестори». Головний архітектор Ігор Гаркот переконаний, що руйнування починаються від запущених дахів і підвалів.
Ігор Гаркот: «У процесі дикої експлуатації ніхто не дивився за каналізаційними колодязями, на жаль. І якщо це не ремонтувати, не доглядати, то за 10-20 років підмочуються основи під фундаментом і будинки просідають, просто тріщать. Вся біда в тому, що останні 40-50 років не було ефективного господаря».
В Івано-Франківську є 200 пам’яток архітектури місцевого значення, деякі з них теж аварійні. Очевидно, саме з них розпочнеться реконструкція, на яку заплановані три мільйони гривень, та ще з тих будинків, де жити вже неможливо.