Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:35

Рада ОБСЄ на рівні міністрів закордонних справ у Мадриді, вірогідно, пройде в атмосфері незгод


Василь Зілгалов Прага, 28 листопада 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Міністри закордонних справ 56 країн – членів ОБСЄ збираються на зустріч 29–30 листопада у Мадриді, щоб оцінити поточну ситуацію в цій організації. В останні роки спостерігається глибокий розкол і певні незгоди з ключових проблем керівництва організацією, контролю за правами людини та розвитком демократії у світі. Засідання Ради ОБСЄ в іспанській столиці може стати своєрідним іспитом на міцність організації, вважають оглядачі.

Раніше такі саміти Ради міністрів Організації з безпеки і співпраці в Європі ухвалювали обов’язкову політичну декларацію, яка ставала своєрідною програмою на цілий рік. Але через незгоди між США та Росією з 2002 року, з часу саміту в Порту в Португалії, Рада міністрів не ухвалювала таких документів. Відтак, на думку спостерігачів, цього можна очікувати і в Мадриді.

Першим каменем спотикання, як припускають, у Мадриді стане обговорення «казахського питання»: Казахстан мав би головувати в ОБСЄ з 2009 року, але низка країн-членів цієї організації незгодна з таким планом, бо вважає казахстанську владу не готовою для такої почесної ролі.

Особливо негативною для Астани є минулорічна провальна, з погляду місії ОБСЄ, парламентська виборча кампанія. США та низка інших країн ОБСЄ налаштовані на те, щоб перенести головування Казахстану в Організації на 2011 рік, коли б Астана могла продемонструвати більший прогрес у дотриманні демократії.

Рішення в ОБСЄ ухвалюються консенсусом, тобто лише одностайно. Москва ж наполягає на головуванні Казахстану у 2009 році.

На думку представника казахстанської опозиції в Європі Серіка Медетбекова, Казахстан готовий змиритися з тим, що втратить місце голови ОБСЄ у 2009 році і пробуватиме отримати його у 2011 році.

«Але, на жаль, Казахстан намагається зробити це тими ж засобами, якими він користувався раніше, тобто отримати це місце без будь-яких умов», – каже опозиціонер.

Глибокі суперечності навколо ролі ОБСЄ

Росія та ще шість країн-учасниць СНД, включно з Казахстаном, взагалі налаштовані критично щодо нинішньої ролі ОБСЄ і виношують, серед іншого, пропозицію значно зменшити кількість спостерігачів ОБСЄ на національних виборах.

Також відомо, що Москва називає ОБСЄ «заполітизованою організацією», вона пояснила відмову спостерігачів від ОБСЄ приїхати на російські думські вибори не перешкодами з боку Москви, як це бачать в офісі ОБСЄ, а нібито втручанням адміністрації Білого дому у США.

І сьогодні на зустрічі з дипломатами в Москві Президент Росії Владімір Путін знову натякнув на цей конфлікт із ОБСЄ. «Ми зробили все, щоб позбавити Росію внутрішніх потрясінь, твердо поставити її на шлях еволюційного розвитку. І я змушений повторитися: ми не допустимо, щоб цей процес коригувався ззовні», – заявив російський керівник.

Московські джерела, зокрема, щоденник «Время новостей», уже з середини листопада почали наголошувати, що Рада міністрів ОБСЄ в Мадриді буде «моментом істини». Представник США Ґері Робінз, який очолює відділ Держдепартаменту США з проблем європейської безпеки, обвинувачує Росію в намаганні взагалі зруйнувати сам механізм діяльності ОБСЄ, який створювався роками на базі Гельсінкських угод від 1975 року.

На засіданні Ради міністрів ОБСЄ в Мадриді також стоятимуть такі гострі питання, як призупинення Росією її участі в Договорі про звичайні збройні сили в Європі, проблема Косова і питання про виведення російських військ із Грузії та молдовського Придністров’я.
XS
SM
MD
LG