Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:34

Збройні Сили України відзначають свою 16-ту річницю


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: Анатолій Лопата – генерал, колишній керівник Генштабу України; Віктор Чумак - директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру політичних досліджень, генерал-майор юстиції

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Кирило Булкін: Сьогодні у київській студії ми говоримо про стан Збройних Сил України і настрої, з якими військові зустрічають своє свято. Адже саме в цей день 16 років тому Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», що ознаменував початок новітньої історії українського війська.

Я хотів би почати з основних проблем, які стоять сьогодні перед українським військом.

Пан Лопата сказав, що однією, мабуть, із головних проблем є недофінансування української армії. Пане Чумак, який Ваш коментар стосовно цього?

Віктор Чумак: Я хотів би сказати, що це не проблема, за великим рахунком, а це причина проблем усіх, які є на сьогоднішній день у війську, тому що недофінансування не дає змоги якраз вирішити ті проблеми, які стоять. Це і проблема із закупки нової зброї, техніки, бойової підготовки, пально-мастильних матеріалів, це і проблема соціальних якихось певних гарантій службовців: підвищення зарплати, побудови житла, побудови казарм, гуртожитків для військовослужбовців і таке інше.

Безумовно, що це є таким стрижнем усіх проблема. Головна причина всіх проблем, які на сьогоднішній день існують, — це недофінансування. Невиконання, до речі, законодавства країни, яке передбачає чітку цифру, визначає бюджетне фінансування в 2% від загального ВВП. Пане Лопата, чи очікуєте Ви змін у державному бюджеті, які б усе-таки певною мірою дозволили вирішити цю проблему? Зараз якраз іде перехідний період від старого уряду до нового. І ми знаємо, що проблема бюджету стоїть однією з перших.

Чого військові України очікують від бюджету на наступний рік?


Анатолій Лопата: На сьогоднішній день армія не очікує, наприклад, у першому читанні бюджету якихось корінних змін.

Я думаю, що основні зміни до бюджету стосовно Збройних Сил України будуть відбуватися вже в 2008 році з початком роботи нової ВР і нового уряду.

ЗСУ дійсно сподіваються на те, що вони будуть профінансовані насамперед для реалізації цієї наболілої проблеми, проблеми стосовно житла для військовослужбовців.

Наприклад, за 16 років розвитку наших ЗСУ ми були недофінансовані. І в 1992 році у нас було 73 тисячі безквартирних офіцерів, прапорщиків, членів їхніх сімей. На сьогоднішній день ця цифра не змінилася радикально, і їх стало всього 66 тисяч. Це з тими, хто підлягає звільненню в цьому році.

Таким чином це найперша і найголовніша повинна бути проблема, яку повинен вирішити новий уряд з допомогою ВР.

Друга...

Пане Чумак, чи Ви все-таки очікуєте від нового уряду того, що він буде спроможний вирішити це?

Я так зрозумів пана Лопату, що на наступний рік є якісь оптимістичні сподівання.


Віктор Чумак: Нещодавно Генеральний штаб оприлюднив цифри, які необхідні для нормального фінансування ЗСУ на наступні роки. Ці цифри коливаються в межах 15-20 мільярдів гривень щорічно до 2011 року для того, щоб виконати програму реформування ЗСУ, переходу на контрактну основу. Але там передбачаються всі комплексні заходи.

І тут треба буде просто подивитися, яким чином буде виконуватися бюджетний запит Міністерства оборони. По-перше, побачити його, цей бюджетний запит Міністерства оборони.

Зараз появився у ВР проект, який поданий народними депутатами Юлією Тимошенко, керівником фракції, Турчиновим якраз щодо... Дуже цікаво те, що ще перед початком самої Ради поданий уже проект про перехід армії на професійну контрактну основу.

Але там не передбачаються цифри взагалі бюджетного фінансування чи збільшення бюджетного фінансування, які допомогли б вирішити всі ті проблеми, про які ми казали.

Тому я тут не оптиміст у тому, що вдасться бюджет Міністерства оборони зробити таким, щоб були враховані всі аспекти діяльності армії, в тому числі і проблема, про яку говорив генерал-полковник Лопата. А це дуже важлива проблема — житло для військовослужбовців. Тим більше, що темпи житлового будівництва в порівнянні з 2005 роком на цей рік впали достатньо серйозно.

Пане Лопата, Ви ще хотіли сказати про другу проблему, яка є ключовою, на Вашу думку.

Анатолій Лопата: Якщо говорити стосовно технічного переозброєння наших Збройних Сил України, то я хотів би сказати, що це окрема проблема, яку треба дуже детально вивчити, насамперед в уряді вивчити всі можливості.

Але покладатися на техніку, яку ми отримали в спадок від радянської армії вже більше не можна. Більшість зразків авіації, танків, артилерії випрацювали свій технічний ресурс. Я можу з великою вірогідністю, на 100% гарантую, що за межами 2010-го року бойової авіації в Україні не буде.

Таким чином нам треба подивитися, як не втратити цей вид Збройних Сил. Це насамперед.

Тобто, має йтися про те, щоб закуповувати цю техніку закордоном. Я так Вас розумію?

Анатолій Лопата: Я думаю, що ми не спроможні сьогодні самотужки виготовити бойові літаки або вертольоти, тому треба визначитися, де ми їх будемо просити і як ми будемо розраховуватися. Це перше.

Друге. Я хотів би Вам сказати, що проблема переоснащення в цілому зброєю і боєприпасами наших ЗСУ полягає в тому, що у нас сьогодні немає високоточних боєприпасів на озброєнні, дуже мало! Ми над цим повинні працювати.

Якщо ми хочемо мати сучасні ЗСУ, то треба орієнтуватися на сучасні технічні (слово незрозуміле) вітчизняні, звичайно, можливості. Нам треба подбати про свій військово-промисловий комплекс. Якщо ми цього не зробимо, якщо ми надамо сили своїм заводам, своїм науковцям, то ми втратимо все те, що колись було.

Треба зробити цю програму і не на сьогодні, і не на завтра, це треба робити програму на 10-20 років.

Ми вже побіжно зачепили дуже серйозну тему переходу на контрактне військо і відмови від призову.

Ми знаємо, що ця тема була однією з найгостріших під час формування коаліції, і в переговорах між БЮТ і НУНС вона була певним каменем спотикання. Тоді навіть Юлія Тимошенко пішла на безпрецедентний крок, коли зробила крок назад від своїх передвиборних обіцянок. Адже спочатку обіцяла, що з 2008 року не буде призову, то тепер однозначно це питання не формулюється.

Тож, шановні гості, яка зараз реальна ситуація у справі відмови від строкової служби й переходу до контракту?


Віктор Чумак: Я хотів би сказати, що я, по-перше, не прихильник тієї позиції, яка була озвучена щодо переходу у 2008 році, тому що для цього поки що немає повноцінних підстав і можливостей.

Але що стосується політичної складової цієї проблеми, про яку Ви говорили, то я хочу сказати, що от буквально пару днів назад був зареєстрований проект закону від БЮТ щодо скасування призову з 1 січня 2008 року та переходу на контрактну службу.

На мій погляд, це просто, по-перше, демонстрація виконання передвиборних обіцянок з боку БЮТ. Безумовно, що цей закон не буде підтриманий коаліцією, і навряд чи цей закон буде прийнятий.

Власне, сама ця ідея викликала і негативну реакцію Президента.

Віктор Чумак: Абсолютно.

Тому я вважаю, що цей закон не буде прийнятий і, скоріш за все, буде виконуватися та програма переходу на контрактну форму ЗСУ, яка передбачена указом Президента, до 2010 року. Скоріш за все, це буде так. І я думаю, що при належному фінансуванні це можливо.

Але знову ж таки я кажу, що це не тільки фінансування повинно бути, а тут я бачу декілька складових, коли можна перейти на контрактну армію.

У першу чергу, це бойова підготовка. Тобто, для того, щоб людина йшла кудись працювати, там повинна бути цікава робота.

Марширувати по плацу, підмітати плац – це нецікава робота. Цікава робота, коли ти працюєш на сучасному озброєнні, з сучасною технікою, з сучасними засобами зв’язку: з цифровими, з комп’ютерними і таке інше. Так, як працюють практично всі провідні армії світу. Людина повинна цікавитися цією роботою, тоді вона піде туди, їй буде цікава сама ця робота.

Друга складова, яка повинна бути, щоб мотивувати людину для того, щоб вона туди пішла, то це належне фінансування, належна оплата праці.

Зараз поки що зарплатня контрактника не конкурентоздатна, наприклад, у великих містах. Бо у великих містах можна заробити набагато більше, якщо працювати на підприємництві, працювати в якихось інших сферах...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Матеріали до теми:

• Офіцер є офіцер. Перехід української армії на контрактну основу почнеться 2009 року. Які будуть вимоги до офіцерів і що заважає реформуванню армії?

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG