Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:28

Довга дорога до влади Юлії Тимошенко


Марина Пирожук Київ, 17 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Змарнувавши 4 дні на безрезультатні дискусії щодо дієздатності системи «Рада» та обмінявшись традиційними закидами, обвинуваченнями і підозрами, українські парламентарії у важких муках нарешті дійшли бодай якогось консенсусу.

14 грудня погоджувальна рада парламенту ухвалила рішення покінчити з усіма стратегічними і проблемними питаннями в один день, 18 грудня. Мова йде про обрання нового Прем’єр-міністра і звільнення старого, обрання відповідно нового складу уряду і звільнення старого, а також про завершення процесу обрання керівництва Верховної Ради та парламентських комітетів. За такий план дій на вівторок підписалися керівники всіх парламентських фракцій.

Однак це ще не означає, що визначений парламентаріями порядок не буде порушений ними ж самими і що у вівторок виконавчий та законодавчий органи влади радикально поміняють свої обличчя та візьмуться за виконання своїх прямих обов’язків.

Що може зірвати домовленості?

План може зірватися, по-перше, через проблемність мобілізації і фізичної присутності в парламенті всіх членів коаліції; по-друге, через суперечки в більшості стосовно кандидатур на керівні посади в уряді; по-третє, через суперечки як у меншості, так і в більшості стосовно кандидатур на посаду віце-спікерів парламенту та профільні комітети.

Висунений на посаду першого віце-спікера безальтернативно комуніст Адам Мартинюк спочатку за ініціативи комуністів, а потім уже і за підтримки регіоналів «засунений» в резерв або в статус "один серед інших кандидатів". Після того, як комуністи «скокетували» з більшістю у питанні голосування пакетом за керівництво Ради, НУНС товариша Адама не захотів категорично і заявив, що не голосуватиме за цю кандидатуру за жодних обставин.

Незрозуміла ситуація і з висуненою гіпотетично на віце-спікерський пост «регіоналкою» Раїсою Багатирьовою. Її бос, Віктор Янукович, начебто пообіцяв допомогти обратися Адаму Мартинюку.

Про те, що регіонали хочуть бачити на цій посаді тільки комуніста, неодноразово заявляла і радниця Януковича Ганна Герман. Сама пані Богатирьова не коментує цього питання. Щоправда, минулої п’ятниці вона пообіцяла, що вони щось до вівторка придумають. Чи то зірвати голосування за Прем’єра, чи врегулювати суперечки між колегами з меншості і визначитися нарешті з тим, хто сидітиме від них у президії Ради, не зрозуміло.

Але це, крім іншого, свідчить, що не все гаразд усередині Партії регіонів, яка любить хвалитися своєю супердисципліною та одностайністю.

Недовіра один до одного в Коаліції?

Значно більше проблем у більшості. Після невдалого голосування за Прем’єра Тимошенко у товаристві коаліціянтів з’явилася недовіра один до одного та підозри у подвійній грі. У БЮТі активніше заговорили про зацікавленість у непроходженні Тимошенко в Прем’єри і консервації нинішнього стану владних позицій і невизначеності.

Мовляв, за таких умов здійсниться заповітна мрія Ющенка відчувати себе царем країни і координатором усіх політичних сил. На підтвердження таких гіпотез оглядачі нагадують про давню нелюбов Ющенка до Тимошенко, підвищені почуття та посилені контакти глави держави з противниками БЮТ і надзвичайну слухняність уряду Януковича-Азарова, які останнім часом демонструють неабияку гнучкість до побажань Президента.

Однак справжньою сенсацією тижня стала оприлюднена 14 грудня НУНСівцем Олесем Донієм інформація про причетність до зриву голосування в парламенті і до збоїв системи «Рада» Секретаріату Президента.

Пан Доній у телепрограмі «Свобода Савіка Шустера» заявив, що отримав інформацію від українського журналіста Володимира Бойка, який твердить, що систему «Рада» під час голосування за Тимошенко зламав нібито хакер із Секретаріату Президента. Він наголосив, що Володимир Бойко готовий давати з цього приводу свідчення відповідним органам.

Багатьох таке повідомлення від пана Донія шокувало. Проте станом на 17 грудня ця тема не стала предметом дискусій не лише серед політичного та журналістського істеблішменту, а й об’єктом уваги правоохоронців.

Олесь Доній принаймні заявляє, що до нього з цього приводу ніхто з відповідних служб не звертався і висловлює в зв’язку з цим здивування.

Що це все може означати, можна лише здогадуватися. Доній сподівається, що оприлюднена ним інформація таки стане предметом досліджень. Як відомо, минулого тижня правоохоронці твердили, що зовнішнього втручання у систему «Рада» не було.

Цікаво, що цю серйозну заяву не коментують і в Секретаріаті Президента. Що є дуже дивним, оскільки через проблеми з голосуванням: а) не був обраний новий Прем’єр; б) майже тиждень байдикувала Верховна Рада.

Віктор Ющенко напередодні від’їзду на лікування до Швейцарії в інтерв’ю 5-му каналу порадив НУНС і БЮТу розібратися між собою у проблемі зриву голосування за Тимошенко, натякнувши на лукавство самих депутатів, які не змогли проголосувати.

Чи довідаються українці правду про природу парламентських пригод минулого тижня, невідомо. Інтрига довкола цього лише посилюється. Недовіра один до одного як серед опонентів, так і серед партнерів теж.

Інший клопіт – креатури на міністерські пости

Додали серйозного клопоту як усередині НУНС, так і в більшості, президентські креатури на міністерські пости в гіпотетичному уряді Тимошенко.

Найбільш неприйнятними для демкоаліції називають прізвища Єханурова, «кучміста» Кременя (колишнього чільника СДПУ(о) та, за даними оглядачів, близького товариша Табачника), Мельника та інших персон. Рекомендуючи цих осіб до майбутнього уряду, Ющенко навіть не порадився не лише з рядовими членами блоку НУНС, а й з його керівниками.

Спроба Луценка з Кириленком поставити делікатно почесного главу «Нашої України» на місце, закінчилася повним фіаско перших. Усе це може свідчити, що глава держави або апріорі не хоче нової влади на Грушевського (Кабмін) і лише грає роль прихильника демократичної коаліції.

Або ж своїми кадровими пропозиціями явно і свідомо закладає міну, яка має вибухнути у відповідний час і з відповідними наслідками.

Крім цього всього, Президент перед усією країною продемонстрував, що фракція НУНС не є самодостатньою та самостійною, а лише інструмент у його руках. Навряд чи це подобається всім «нашоукраїнцям» та «народним оборонцям». Спостерігачі прогнозують уже найближчим часом бунт у лавах НУНС значно складнішого ґатунку, ніж це було у ситуації Ляпіна-Тарасюк і Балога.

Взагалі тема складу нового уряду потребує окремої уваги. Якщо такий уряд буде сформований. Сьогодні кількість скептиків закріплення демкоаліції і формування нового уряду зростає.

Натомість тема створення широкої коаліції знову увійшла в широкий ужиток. Учора про це вкотре заговорив НУНСівець Матвієнко. Регіонали ж про це говорять регулярно.

Завтрашній день має стати визначальним. Він може стати чорним для демократичної коаліції і втішним для регіоналів та комуністів. І, можливо, дуже приємним для Президента? А може бути й неприємним для всіх, якщо самі учасники цього процесу дуже постараються!
XS
SM
MD
LG