Опозиція – протиставлення одних поглядів чи дій у політиці іншим. В Україні, скидається, політикум починає звикати, що влада – це не навіки, і що опозиція – це ще не кінець світу.
І хоча новопризначена прем’єрка пасіонарно обіцяла, що попередники відповідатимуть за все, а нововідставлений прем’єр темпераментно розповідав народові про біди, що їх несе з собою новий уряд, перехід «влада-опозиція» і навзаєм пройшов в цілому без ексцесів.
Віктор Янукович проголошує новий курс своєї партії: «Партія регіонів переходить у опозицію. Ми ухвалили це рішення, і ми на цьому зробили наголос. Дуже добре, що сьогодні є на кого покласти відповідальність, тому що країна у такому стані не могла працювати і жити далі».
Опозиція буде потужна
Зважаючи на незначну перевагу голосів у коаліції, нинішня опозиція буде потужною, каже політичний експерт Кость Бондаренко, до того ж, за нею стоїть капітал.
«За цією опозицією буде промислова частина України. І другий момент, що за цією опозицією будуть дуже великі гроші. Нова влада, яка свого часу теж була в опозиції, просто неготова до усвідомлення того, що опозиція може бути не просто мітинговою, а може бути промислово-фінансовою, добре підкріпленою фінансовими важелями і може дуже ефективно протистояти діючій владі», – попереджає експерт.
Ще в опозиції комуністи, причому вони ревно наголошують, що опозиціонери вони справніші і давніші за регіоналів.
Усе вирішить Литвин?
А от Володимир Литвин заявляє, що його політична сила і не в коаліції, і не в опозиції.
Ця політична сила підходитиме до вирішення усіх парламентських питань суто прагматично, зазначає політолог Андрій Єрмолаєв, а в майбутньому литвинівці претендуватимуть на роль «політиків великого компромісу».
«Можливо, у першій половині 2008 року ця роль буде не дуже вдячна, але не сумніваюся, що по мірі того, як буде загострюватися нова парламентська криза, а це, очевидно, буде у новому парламентському році, буде запит на нових модераторів компромісу», – вважає політолог.
Нинішня коаліція обіцяє ухвалити Закон «Про опозицію», поділити порівну парламентські комітети та віддати опозиції крісло першого віце-спікера. Щоправда, із застереженням: на це крісло не може претендувати комуніст.
І хоча новопризначена прем’єрка пасіонарно обіцяла, що попередники відповідатимуть за все, а нововідставлений прем’єр темпераментно розповідав народові про біди, що їх несе з собою новий уряд, перехід «влада-опозиція» і навзаєм пройшов в цілому без ексцесів.
Віктор Янукович проголошує новий курс своєї партії: «Партія регіонів переходить у опозицію. Ми ухвалили це рішення, і ми на цьому зробили наголос. Дуже добре, що сьогодні є на кого покласти відповідальність, тому що країна у такому стані не могла працювати і жити далі».
Опозиція буде потужна
Зважаючи на незначну перевагу голосів у коаліції, нинішня опозиція буде потужною, каже політичний експерт Кость Бондаренко, до того ж, за нею стоїть капітал.
«За цією опозицією буде промислова частина України. І другий момент, що за цією опозицією будуть дуже великі гроші. Нова влада, яка свого часу теж була в опозиції, просто неготова до усвідомлення того, що опозиція може бути не просто мітинговою, а може бути промислово-фінансовою, добре підкріпленою фінансовими важелями і може дуже ефективно протистояти діючій владі», – попереджає експерт.
Ще в опозиції комуністи, причому вони ревно наголошують, що опозиціонери вони справніші і давніші за регіоналів.
Усе вирішить Литвин?
А от Володимир Литвин заявляє, що його політична сила і не в коаліції, і не в опозиції.
Ця політична сила підходитиме до вирішення усіх парламентських питань суто прагматично, зазначає політолог Андрій Єрмолаєв, а в майбутньому литвинівці претендуватимуть на роль «політиків великого компромісу».
«Можливо, у першій половині 2008 року ця роль буде не дуже вдячна, але не сумніваюся, що по мірі того, як буде загострюватися нова парламентська криза, а це, очевидно, буде у новому парламентському році, буде запит на нових модераторів компромісу», – вважає політолог.
Нинішня коаліція обіцяє ухвалити Закон «Про опозицію», поділити порівну парламентські комітети та віддати опозиції крісло першого віце-спікера. Щоправда, із застереженням: на це крісло не може претендувати комуніст.