В останні кілька років дніпропетровські металурги стрічають новорічне свято з пересторогами: нова ціна на газ, старі проблеми із заощадженням ресурсів. Підприємства, що мають кошти, вже запроваджують енергозберігаючі технології, решта – тільки розробляють програми.
Плавити сталь можна і за допомогою електрики
Дніпропетровські трубники дешевого природного газу не чекають давно. Кілька підприємств, що входять до великої компанії, сподіваються на власні сили. Цього року керівництво корпорації домовилось з італійцями про будівництво сучасного сталеплавильного комплексу, щоб перейти від газомісткого доменного виробництва до плавлення сталі за допомогою електрики. Фахівці підрахували: споживання блакитного палива зменшиться у кілька разів, а саме виробництво стане безпечнішим.
«Обсяг газу, що споживається, буде знижено у 4-6 разів. А це знизить небезпеку виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій», – наголошує начальник відділу пожежно-профілактичної роботи міського управління МНС Ігор Серченко.
Зростання собівартості продукції і втрата конкурентноздатності?
З наступного року вартість імпортного газу для України має зрости зі 130 до близько 180 доларів за тисячу кубів. Враховуючи транспортування, ПДВ та інші «накрутки», на «вхідній трубі заводів» паливо коштуватиме вже на 100 доларів більше. Дніпропетровські металурги підрахували: за тисячу кубометрів доведеться платити близько 300 доларів, а це означає зростання собівартості продукції і втрату конкурентноздатності на ринку.
Що ж до енергозбереження, то й воно має свою межу. Генеральний директор Всеукраїнського об’єднання «Металургпром» Василь Харахулах каже, що технологічно металургійні підприємства не мають можливості безкінечно скорочувати споживання природного газу і замінювати його на альтернативні ресурси, наприклад, коксовий газ – він теж постійно зростає в ціні. Вижити в таких умовах, прогнозує експерт, вдасться не багатьом заводам.
Василь Харахулах: «Попередні розрахунки показують, що економіка щодо металургів суттєво зміниться на гірше. Якщо одні підприємства, які мають достатню базу залізної руди, вугілля, коксу, принаймні мають можливості для варіювання, то решта підприємств, що не мають власних ресурсів, змушені будуть працювати за тою «музикою», що диктуватиме ринок».
Металурги матимуть «ринкову владу»?
Втім, існують і більш оптимістичні прогнози щодо розвитку української металургії. Директор інституту «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власик вважає, що, наступного року в усьому світі зростатимуть обсяги споживання металопродукції, відтак металурги зможуть диктувати свої ціни покупцям, передусім машинобудівникам.
Володимир Власик: «Наступного року очікується чергове зростання цін на металопродукцію. Відтак металурги матимуть «ринкову владу» і зможуть за рахунок зростання вартості продукції компенсувати втрати. Питання – чи збережуть вони свою рентабельність».
Чого не обіцяють українським металургам експерти, так це суттєвого зростання заробітних плат у галузі. Кажуть, що намагаючись зберегти конкурентноздатність продукції, власники підприємств про оплату праці робітників думатимуть в останню чергу.
Плавити сталь можна і за допомогою електрики
Дніпропетровські трубники дешевого природного газу не чекають давно. Кілька підприємств, що входять до великої компанії, сподіваються на власні сили. Цього року керівництво корпорації домовилось з італійцями про будівництво сучасного сталеплавильного комплексу, щоб перейти від газомісткого доменного виробництва до плавлення сталі за допомогою електрики. Фахівці підрахували: споживання блакитного палива зменшиться у кілька разів, а саме виробництво стане безпечнішим.
«Обсяг газу, що споживається, буде знижено у 4-6 разів. А це знизить небезпеку виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій», – наголошує начальник відділу пожежно-профілактичної роботи міського управління МНС Ігор Серченко.
Зростання собівартості продукції і втрата конкурентноздатності?
З наступного року вартість імпортного газу для України має зрости зі 130 до близько 180 доларів за тисячу кубів. Враховуючи транспортування, ПДВ та інші «накрутки», на «вхідній трубі заводів» паливо коштуватиме вже на 100 доларів більше. Дніпропетровські металурги підрахували: за тисячу кубометрів доведеться платити близько 300 доларів, а це означає зростання собівартості продукції і втрату конкурентноздатності на ринку.
Що ж до енергозбереження, то й воно має свою межу. Генеральний директор Всеукраїнського об’єднання «Металургпром» Василь Харахулах каже, що технологічно металургійні підприємства не мають можливості безкінечно скорочувати споживання природного газу і замінювати його на альтернативні ресурси, наприклад, коксовий газ – він теж постійно зростає в ціні. Вижити в таких умовах, прогнозує експерт, вдасться не багатьом заводам.
Василь Харахулах: «Попередні розрахунки показують, що економіка щодо металургів суттєво зміниться на гірше. Якщо одні підприємства, які мають достатню базу залізної руди, вугілля, коксу, принаймні мають можливості для варіювання, то решта підприємств, що не мають власних ресурсів, змушені будуть працювати за тою «музикою», що диктуватиме ринок».
Металурги матимуть «ринкову владу»?
Втім, існують і більш оптимістичні прогнози щодо розвитку української металургії. Директор інституту «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власик вважає, що, наступного року в усьому світі зростатимуть обсяги споживання металопродукції, відтак металурги зможуть диктувати свої ціни покупцям, передусім машинобудівникам.
Володимир Власик: «Наступного року очікується чергове зростання цін на металопродукцію. Відтак металурги матимуть «ринкову владу» і зможуть за рахунок зростання вартості продукції компенсувати втрати. Питання – чи збережуть вони свою рентабельність».
Чого не обіцяють українським металургам експерти, так це суттєвого зростання заробітних плат у галузі. Кажуть, що намагаючись зберегти конкурентноздатність продукції, власники підприємств про оплату праці робітників думатимуть в останню чергу.