Громадянин Словаччини Петер живе у словацькому місті Требішов, що розташоване за 50 кілометрів від Ужгорода. Але й така відстань не відлякує словака від поїздки до України за продуктами харчування та іншим товаром, бо вона окупиться матеріально. Петер розповів, що їздить до Закарпаття з родиною ледь не кожних вихідних, ось і зараз приїхав до Закарпаття на двох автівках із сином, зібрали всю родину. Витратив лише сам Петер понад 3 тисячі словацьких крон (понад 750 гривень).
«Їдемо до України – їдемо на базар, їдемо купити якісь речі, одяг, їжу, смачне печиво, звичайні речі, котрі в нас дуже дорогі. У нас яка ціна на це? Удвічі, а то й утричі вища: ось і зараз я купив товару на 3 тисячі крон, якби я це купував у Словаччині, то мав би заплатити тисяч сім», – зазначив Петер зі Словаччини.
Він наголошує, що вигідно приїжджати до України за найрізноманітнішими товарами: приміром, якщо тут за цілий блок цигарок він платить 23 гривні, то вдома витрачав би лише на одну пачку понад 10 гривень. Така ж ситуація з продуктами: масло, солодощі, спиртне у Словаччині, порівняно з Україною, удвічі, а інколи і втричі дорожчі.
Ці особливості словаки та угорці швидко збагнули, і зараз приїжджають до Закарпаття масово на покупки. Вихідними до дешевої України приїжджають цілі автобуси з іноземними покупцями: рейс до ринку – і назад.
Субота і неділя – «словацькі дні»
Прикордонник, начальник автомобільного посту «Ужгород», що на українсько-словацькому кордоні, Георгій Імедашвілі розповів: «Громадян Словаччини їздить з усієї кількості пасажиропотоку зо дві третини. Це пов’язано, в першу чергу, з видачею віз громадянам України, тоді як громадяни Словаччини до нас їздять без віз. Та ще є й різниця в цінах між Україною та Словаччиною: її жителі приїжджають здебільшого у суботу та неділю, ці дні вже називають «словацькими днями».
Українські митники пояснюють, чому така різниця в цінах між Україною та Словаччиною і Угорщиною. Начальник відділу митного посту «Ужгород» Іван Сабадош зазначив: «У зв’язку зі вступом їх до Євросоюзу, ціни в них виросли до «євростандартів», а зарплати практично залишилися на попередньому рівні. І тому, їдучи сюди, вони купують цукерки, масло, води мінеральні, солодкі. Вивозять також паливо, бензин, певна річ у встановлених українським законодавством нормах».
У багатьох прикордонних зі Словаччиною закарпатських населених пунктах задля торгівлі зі словаками відкриті десятки магазинів, салонів з надання різних послуг, автозаправних станцій. Для зручності покупців нерідко навіть ціни в них показані у двох грошових одиницях – гривнях та словацьких кронах. І хоча заробляють на словаках чимало, все ж таки переважна більшість жителів Закарпаття таким напливом незадоволена: через значний попит ціни на ринках і для «своїх», так би мовити, постійно зростають.
«Їдемо до України – їдемо на базар, їдемо купити якісь речі, одяг, їжу, смачне печиво, звичайні речі, котрі в нас дуже дорогі. У нас яка ціна на це? Удвічі, а то й утричі вища: ось і зараз я купив товару на 3 тисячі крон, якби я це купував у Словаччині, то мав би заплатити тисяч сім», – зазначив Петер зі Словаччини.
Він наголошує, що вигідно приїжджати до України за найрізноманітнішими товарами: приміром, якщо тут за цілий блок цигарок він платить 23 гривні, то вдома витрачав би лише на одну пачку понад 10 гривень. Така ж ситуація з продуктами: масло, солодощі, спиртне у Словаччині, порівняно з Україною, удвічі, а інколи і втричі дорожчі.
Ці особливості словаки та угорці швидко збагнули, і зараз приїжджають до Закарпаття масово на покупки. Вихідними до дешевої України приїжджають цілі автобуси з іноземними покупцями: рейс до ринку – і назад.
Субота і неділя – «словацькі дні»
Прикордонник, начальник автомобільного посту «Ужгород», що на українсько-словацькому кордоні, Георгій Імедашвілі розповів: «Громадян Словаччини їздить з усієї кількості пасажиропотоку зо дві третини. Це пов’язано, в першу чергу, з видачею віз громадянам України, тоді як громадяни Словаччини до нас їздять без віз. Та ще є й різниця в цінах між Україною та Словаччиною: її жителі приїжджають здебільшого у суботу та неділю, ці дні вже називають «словацькими днями».
Українські митники пояснюють, чому така різниця в цінах між Україною та Словаччиною і Угорщиною. Начальник відділу митного посту «Ужгород» Іван Сабадош зазначив: «У зв’язку зі вступом їх до Євросоюзу, ціни в них виросли до «євростандартів», а зарплати практично залишилися на попередньому рівні. І тому, їдучи сюди, вони купують цукерки, масло, води мінеральні, солодкі. Вивозять також паливо, бензин, певна річ у встановлених українським законодавством нормах».
У багатьох прикордонних зі Словаччиною закарпатських населених пунктах задля торгівлі зі словаками відкриті десятки магазинів, салонів з надання різних послуг, автозаправних станцій. Для зручності покупців нерідко навіть ціни в них показані у двох грошових одиницях – гривнях та словацьких кронах. І хоча заробляють на словаках чимало, все ж таки переважна більшість жителів Закарпаття таким напливом незадоволена: через значний попит ціни на ринках і для «своїх», так би мовити, постійно зростають.