Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:31

Суспільство споживання? Особливістю першого півріччя 2007 року стало значне збільшення витрат громадян на непродовольчі товари


Марічка Набока, Надія Шерстюк Українці стали менше купувати продуктів, натомість почали більше витрачати коштів на придбання непродовольчих товарів, підрахував Держкомстат, підбиваючи підсумки року, що минає. Експерти пов’язують це з покращенням якості харчування, а також зі зростанням добробуту українців. Чи справді ці цифри свідчать про підвищення рівня життя населення?

ГЛАС НАРОДУ:
Скільки відсотків від Вашого сімейного бюджету йде на харчування?
Григорій, будівельник:
- Я точно не знаю, в мене цим дружина займається. Десь половину або й більше, мабуть.
Надія Василівна, тимчасово безробітна:
- 2000 гривень… Це виходить більше половини. Ціни зросли набагато більше, ніж зарплати.
Руслан, ремонтник:
- На їжу десь половина йде. Але доводиться економити.
Ірина, диспетчер:
- Зараз на харчування, включаючи харчові корисні добавки, йде сімдесят п''ять відсотків.
Віталій Іванович, пенсіонер:
- П''ятдесят, не більше. Але рівень зарплат і пенсій зменшився порівняно з цінами.
Чи відчувають українці покращення добробуту?

(ukrinform)
Українці стали менше на три відсотки купувати продуктів харчування через збільшення витрат на комунальні послуги, одяг та взуття , каже Інна Осипова, представник Державного комітету статистики.

«Охорона здоров’я залишилася на тому ж рівні, збільшилися витрати на предмети домашнього вжитку, на транспорт, суттєве зростання витрат на зв’язок. Трошки збільшилися на відпочинок і культуру – ресторани, готелі, також освіта. Це все свідчить про те, що зріс рівень життя».

Мешканці Івано-Франківська, хоч і закупили споживчих товарів у цьому році більш як на сім мільярдів гривень, та не пов’язують це зі зростанням свого добробуту, зазначає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Добош.

«Особливих витрат у цьому році родина пані Оксани собі не могла дозволити, адже продали стару квартиру і купили нову, виплачують кредит. Син навчається в університеті, у пані Оксани та її чоловіка зарплата по тисячі гривень, типова для Прикарпаття. У дечому довелось собі відмовити, та це не стосується харчування.

Оксана: «Багато йде. В середньому гривень 500-600. Тому що в мене чоловік, син – хлопці люблять м’ясне».

За словами директора гіпермаркету „Арсен” Андрія Тацуняка, в цьому році у них на 60% виросли обсяги реалізації продукції – не в грошовому еквіваленті, а кількісно. Загальний обсяг продажу споживчих товарів за 11 місяців склав 7млрд. 328 тис. грн. – це майже на третину більше аналогічного періоду попереднього року. З них непродовольчі товари – 4 млрд. грн.

При розмовах і пересічні люди, і представники торгівлі та влади погоджуються, що прикарпатці почали більше купувати, але не пов’язують це зі значним зростанням їхнього добробуту».


З року в рік показники купівельної спроможності мешканців Дніпропетровщини зростають, свідчить статистика. Середня зарплата в області зросла на третину, проте типова міська родина мало відчуває покращення рівня життя, розповідає кореспондентка Радіо «Свобода» у Дніпропетровську Юлія Рацибарська.

«З початку нинішнього тільки середній рівень офіційних зарплат в області піднявся майже на третину: з 1100 грн. до 1 500.

Однак, як кажуть експерти, зі зростанням прибутків добробут середньостатистичної дніпропетровської родини зріс несуттєво. Додаткові кошти витрачають передусім на те, щоб краще харчуватись.

У магазинах побутової техніки теж кажуть, що продажі зростають, причому значно більше людей, за спостереженнями продавців, зараз звертають увагу на більш дорогий, але надійніший товар, отож у людей з’явилися гроші, кажуть продавці. На Дніпропетровщині холодильники мають практично всі із понад мільйона родин, кольорові телевізори дев’ять із десяти. Що ж до, приміром, комп’ютерів, то їх має лише кожна десята родина на Дніпропетровщині».


Суспільство споживання

Те, що українці поступово скорочують свої видатки на харчі, наближає їх до західноєвропейського суспільства. Там люди схильні більше витрачати на послуги, культурний відпочинок і освіту, каже виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

«У західному суспільстві частка витрат на харчування досить низька. Українці почали купувати машини. У західних країнах витрати на машини також не є якимись значними».

Незабаром українці зможуть наздогнати Європу за обсягами споживчих апетитів. Роздрібне кредитування від початку року зросло на одинадцять відсотків, каже Євген, банківський аналітик.

«Банки провели низку акцій по зменшенню процентних ставок у національній валюті. Також проходять акції з великими магазинами. На початку року масовий продаж був 39 %, на кінець року – це 47 %».

Наповнити споживчий кошик, покращити життя населення — ці гасла були у передвиборних програмах майже усіх політичних партій. Слова «добробут» та «гідний рівень життя» стали засобом маніпуляції людьми, каже письменник і видавець Дмитро Капранов.

«Ви чудово знаєте, що таке Держкомстат і яке відношення мають його цифри до реальності. А реальність ми самі знаємо. Коли заглядаємо в свої холодильники чи гаманці. Але, якщо ми будемо вимірювати життя лише такими категоріями, тобто, наскільки ми стали більше їсти чи купувати одягу чи електронної техніки, то, думаю, що ми скоро зупинимося. Бо людина може з’їсти не так багато і телевізорів їй не так багато треба. Ці гонки приведуть нас до фінішу значно швидше, ніж ми розраховуємо».

За десять місяців цього року реальна зарплата українців збільшилася на дванадцять відсотків, відповідно, збільшилася і їхня можливість купувати дорожчі продукти, зазначають експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Але самі українці переконані, що ціни зараз переганяють зарплати. Відтак лише на харчування витрачається як мінімум половина сімейного бюджету.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG