Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:18

Українська економіка: чого чекати у найближчому майбутньому?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведучий: Кирило Булкін
Гості Свободи: Людмила Супрун - народний депутат попередніх скликань, голова Народно-демократичної партії; Василь Юрчишин - директор економічних програм Центру імені Разумкова; Михайло Чечетов – народний депутат (Партія Регіонів).

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Кирило Булкін: Сьогодні увага в Україні прикута до питань економічних, Верховна Рада докладає відчайдушних зусиль, щоб ухвалити бюджет іще цього року, але позиції політичні дуже різняться.

Пане Чечетов, перед початком «Вечірньої Свободи» Ви оцінили позитивну і конструктивну позицію спікера. Так можна зрозуміти, що Ви не виключаєте компромісу? На чому він може ґрунтуватися, якщо він буде? Михайло Чечетов (переклад з російської): По-перше, я хочу сказати, що позиція Партії регіонів не змінюється за будь-якого напрямку політичних вітрів у парламенті і в країні, вона завжди державницька, вона завжди прагматична, вона завжди конструктивна.

Тепер щодо бюджету. Так, ми сьогодні дійсно були в числі всіх депутатів, практично більше 400 проголосували за те, щоб дати можливість парламенту розглядати бюджет.

Що стосується перспектив прийняття в першому читанні і позиції Партії регіонів щодо прийняття в першому читанні, то ми, виходячи з того жорсткого ліміту часу, наші спеціалісти, аналітики, експерти переглянули бюджет, довели нам, ми так трішки погортали, тому що часу практично не було...

Так ось, щодо бюджету, то сама філософія бюджету і сама ціль бюджету розходяться, можна сказати, майже діаметрально з нашими цілями, які ми ставимо попереду при реалізації нашої економічної стратегії.

Тобто, ми вважаємо, що в цьому бюджеті немає рельєфно, не проглядається інвестиційна складова бюджету, яка б дала можливість перейти до інвестиційно-інноваційній моделі розвитку економіки.

Адже головна ціль, яку ставлять всі політичні партії , – це вивести соціальні стандарти України на рівень європейський і в найкоротші терміни. А ріст соціальних стандартів – це похідна від росту економіки.

Можна сказати, що оскільки значно відстаємо в економічному розвитку від західних країн... Це приблизно можна порівняти з автомобілями. Попереду їдуть автомобілі, а ми їдемо ззаду. Для того, щоб їх наздогнати, я повинен їхати зі швидкістю більшою, ніж ті, хто їде попереду. В іншому випадку ніколи не наздожену.

Тому для того, щоб наздогнати західноєвропейські країни (лише наздогнавши, можна вийти на рівень соціальних стандартів європейських країн) темпи ВВП повинні бути не менше 10% в рік.

До речі, уряд Януковича в 2004 році забезпечив 12,2%, у цьому році було б більше 10%, якби не штучно створена політична криза і повна паралізація парламенту, коли безпрецедентний випадок був, можна у «Книгу рекордів Геннеса» занести, коли в демократичній країні парламент працював 10 місяців, уряд працював в умовах форс-мажору повного.

А розкрутити маховик і рух економіки без інвестиційної складової, без переходу на інноваційну модель розвитку неможливо. Тому у цьому бюджеті чітко проглядається філософія соціального популізму, який лежить в основі цього бюджету.

Тобто, зрозуміло, що хочеться виконати і обіцянки перед виборцями. Але, головне, ми побачили в цьому бюджеті спробу підкупу виборців, щоб отримати відповіді дивіденди на майбутні президентські вибори.

Пане Юрчишин, зрозуміло, що завжди дуже складне питання балансування між соціальною складовою, соціальними обіцянками виборцям та реальною потребою розвивати економіку, провадити реформи. Як Ви оцінюєте з цього погляду нинішній бюджет?

Василь Юрчишин: Звичайно, було б набагато краще, якби разом з бюджетом ми отримали варіант програми діяльності уряду, тоді, звичайно, ми могли б казати, наскільки цей бюджет узгоджується з тими напрямами дій, які декларовані. Стосовно ж нинішньої ситуації, цього немає.

Я не можу не згодитися, що цей бюджет носить абсолютно соціальну спрямованість. Це позитив і негатив. Позитив у тому, що все ж таки попри складнощі розвитку, в яких зараз є Україна, переконаний, що уряд буде спроможний знайти ресурси для виконання своїх соціальних зобов’язань.

Водночас я не можу згодитися, що це виключно завдання уряду— займатися інноваційною моделлю. Швидше, навпаки, якщо уряд буде спроможний забезпечити ту прозорість, той сприятливий клімат, про які ми багато років говоримо, але, на жаль, не вдається це зробити, то в цьому випадку сам інвестор буде знати і розуміти, куди краще вкладати кошти, а розвиток, інновації і ресурси прийдуть самі собою.

У тому числі, до речі, це стосується і таких елементів, як приватизація, за рахунок яких збирається профінансувати значну частину колишніх заощаджень колишнього СРСР. Це стосується і розвитку підприємництва загалом.

Тобто, в такому випадку, якщо забрати соціальну спрямованість, то мені здається, що більше від бюджету, принаймні сьогодні, коли новий уряд займається, а в нього дуже мало часу, поки що недоцільно вимагати дуже значних вимог до нього.

Пані Людмило, які Ваші враження від цього бюджету? Ви, будучи у парламенті, голосували б за такий бюджет?

Людмила Супрун
(RadioSvoboda.Ua)
Людмила Супрун: Насправді цей бюджет поставив сьогодні країну на рівень прийняття рішення: будь-який бюджет чи ніякого. Я думаю, що за таких умов за нього треба голосувати, інакше відсутність бюджету можна призвести до дефолту, а це вже економічна проблема для всієї країни, а не тільки для ВР чи економічного блоку уряду, тому голосувати за нього потрібно.

Але його треба суттєво переробити. В цьому бюджеті (а він дуже схожий на бюджет, який подавав уряд Януковича, різниця приблизно 8 мільярдів) основна частина коштів спрямовується на збільшення соціальних виплат, тобто на споживання.

Це непогано, але не враховано одне, що бюджетом не створюються економічні стимули для рівного, прозорого вкладання світових коштів безпосередньо в економіку України. Без дотримання цієї умови ми перетворимо нашу країну на країну проїдання і економіку проїдання. А нам потрібен розвиток, розвиток власного виробництва, там, де люди зможуть отримати гроші за роботу, а не просто з бюджету перерозподілені між різними сферами.

Я вбачаю перспективи розвитку України саме в тому, щоб розвивати саме власне виробництво, власні підприємства, власні потужні українські структури.

Я думаю, що, на жаль, зараз у цьому бюджеті ця позиція поки що не врахована...

Василь Юрчишин: У мене репліка, стосується двох речей.

По-перше, щоб ми не малювали апокаліпсису, якщо бюджет не буде прийнятий. В минулі роки бюджет не завжди приймався до нового року. І дуже часто він знову ж таки кардинально переглядався, знову ж таки у лютому – березні.

Тому якраз потрібно виходити з того, що зараз ми формуємо, скажемо так, екстремальний бюджет дійсно для того, щоб з нового року запустити окремі програми, насамперед, звичайно, соціальні, тобто підвищення зарплат, пенсій і таке решта.

Але водночас тут потрібно дуже чітко, мені здається, дати зрозуміти нашим слухачам, що знову ж таки, якщо уряду не вдасться дати сигналу, що основне – це дійсно не перерозподіл, тому що дійсно зараз дуже багато говорять і про реприватизацію, і про те, як пан Чечетов сказав, «зібрати і розділити», дуже багато є таких негативних сигналів, якщо з перших кроків уряд все ж таки не покаже, що основне – це виробництво, то дійсно ми можемо мати оті негаразди.

Тому зараз поряд з тим, що бюджет, потрібно, мені здається, приймати, першочергові заходи мають бути спрямовані на дерегуляцію, на розвиток малого і середнього бізнесу, на спрощення системи оподаткування малого і середнього бізнесу.

Тільки в цьому випадку, щоб упереджуючі позитивні сигнали були, тому що негативні сигнали будуть. Тобто, і інфляція, про яку зараз говорять, на жаль, її не уникнути. Але щоб позитивні сигнали розвитку випереджали негативні результати, тоді, я думаю, ми зможемо виходити з багатьох скрутних ситуацій...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG