Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:59

Українські вечорниці стають модною формою вечірок


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 27 грудня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – У Дніпропетровську відроджують традицію українських вечорниць. Все частіше молодіжні вечірки, або, як кажуть, «тусовки», організовують у старовинній формі парубочих та дівочих посиденьок. Перші передріздвяні вечорниці відбулися цими вихідними з нагоди 5-річного ювілею місцевого мистецького інтернет-порталу «Арт-Вертеп». Які ж вони, сучасні вечорниці, і що в них лишилося від традицій?

Столики з рукоділлям юних дизайнерок, сестричок Аліни та Каріни Гайових, сувеніри, зроблені власноруч художницею Марією Козолуп, поезія та проза, читана під електронні інструменти, ігри, розваги і багато живої музики… Дніпропетровські вечорниці за формою мало нагадують сільські посиденьки 19-го століття. І все ж, кажуть організатори, сенс лишився тим же – гуртувати людей, давати можливість спілкування, заохочувати до невимушеності. Відтак головна родзинка вчора – Лірник Сашко, єдиний, як він сам себе називає, діючий український казкар. А ще – майстер оповідати й тут-таки, на місці, перетворювати глядачів на акторів імпровізованого театру. Пан Сашко каже: ніщо так не дозволяє людині бути самою собою у колі інших, як вечорниці.

Лірник Сашко: «Вечорниці – це той формат, коли всі проявляють себе, не є один ведучий, а всі інші споживачі, що повинні відкрити роти й слухати. У кожного є свій талант, тільки не кожен може його показати, або не дають. Співають всі разом, граються всі разом. А тут за шкірку витягують – іди, покажи, що ти можеш, що ти знаєш! І люди розцвітають, їм стає весело. Тому саме вечорниці мають бути, а не вечірка».

«Демократична форма імпрези»

На вечорницях багато молоді в етнічному вбранні, вишиванки, коралі і навіть червоні чобітки. Ведуча дійства, письменниця і перекладачка Вікторія Наріжна – у чорній сорочці, розшитій білим, придбала на Львівщині. Однак, каже, йдучи на сучасні вечорниці, одягати на себе щось етнічне необов’язково, це демократична форма імпрези.

Вікторія Наріжна: «Зараз «вечорниці» – модне і популярне означення вечірок, які чимось пов’язані із сучасною етикою. Це пішло, напевно, за Олегом Скрипкою, який робив перші вечорниці в Києві. Вже дійшло й до нас. Бачте, багато людей прийшли в етнічному вбранні. Наші вечорниці – саме втілення сучасної етики, не носять ритуального характеру повторення старовинних традицій. Це нові традиції, які вже формуємо ми, і це не менш важливо, аніж пам’ятати традиції пращурів».

Різдвяно-новорічний сезон тільки розпочинається

Ще одна особливість дніпропетровських передріздвяних посиденьок – багато запрошених і досить широка географія. Гурт «Пропала грамота» із Кам’янця-Подільського, «Ступені» з Дніпродзержинська, письменники Таня Малярчук та Олег Криштопа із Києва, поет і художниця Гриця Ерде зі Львова… Українські вечорниці поступово перетворюються на загальноукраїнські. Львів’янка Гриця Ерде зауважила: на Сході українське сприймають не менш тепло, ніж на Заході.

Гриця Ерде: «Для мене прикольно є виступати в різних атмосферах. Люди фантастичні, один до одного, як друзі. Вечорниці – формат такий кльовий! І я тут потрібна не тільки як художник і як поет, а щось таке в сумі. Групи виступають, дійство інтерактивне, на проекторі відбувається щось таке, календарі розігрують. І мені дуже цікаво».

Між тим організатори кажуть, різдвяно-новорічний сезон тільки розпочинається, і попереду ще багато вечорниць. Цього року в Дніпропетровську їх проводитимуть чи не на кожне шановане в народі зимове свято, обіцяє Тимофій Хом’як, директор мистецької агенції «Арт-Вертеп».

Тимофій Хом’як: «Від Катерини і до Різдва, Василя ми робимо вечорниці. Вони модернізовані, так що від традицій лишається не так уже й багато. Але мета лишається одна: згуртовувати людей. Щоразу в нас щось нове. Сценарії не пишуться заздалегідь, присутня велика частка якоїсь імпровізації, а це, напевно, найголовніше в живому організмі, яким є сучасне українське мистецтво».
XS
SM
MD
LG