Порівняно з попереднім роком значних змін у міжнаціональних відносинах в Україні не відбулося, свідчать соціологічні дослідження. Нових джерел напруги не з’явилося. Між тим, дещо посилилась відчуженість стосовно тих етнічних груп, з якими дистанція відчувалась уже давно. Це стосується, зокрема, ромів, представників азійських та близькосхідних націй. Подекуди ця відчуженість виливалася у факти відвертої ворожнечі. Так, широкого резонансу набуло побиття в Києві китайських студенток. Експерт Українського незалежного Центру політичних досліджень Юлія Тищенко вважає, що такі випадки вимагають від держави нових, сучасніших підходів до проблем міграції.
«За великим рахунком, це також частина етнополітики. Тому що Україна рано чи пізно зіткнеться з тими ж проблемами, з якими стикаються розвинені країни Європи. Якщо тут почне зростати рівень життя громадян, то сюди збільшаться різноманітні міграційні потоки тих, хто проживає в країнах Азії і навіть на пострадянському просторі», – зазначила Юлія Тищенко.
Тому, на її думку, держава потребує цілісної політики, яка б сприяла інтеграції у суспільство легальних мігрантів і створенню в Україні політичної нації. Водночас, вважає експерт, зусилля мають бути спрямовані й на боротьбу проти нелегальної міграції.
Кримські татари вважають себе дискримінованими...
Однак найбільші проблеми на міжетнічному ґрунті постали цього року в Криму. Специфіка ситуації тут полягає в тісному зв’язку економічних питань з етнополітичними.
Юлія Тищенко: «Якщо і центральна влада, і місцева влада не буде адекватно вирішувати земельні питання, то ми отримаємо, фактично, конфлікт, який крім економічних підвалин буде мати щільне етнічне підґрунтя. Кримські татари, які вимагають для себе землю, вважають, що їм, наприклад, не виділяють ту чи іншу землю не через те, що її нема, а саме через те, що вони кримські татари.Є в цьому своя правда, особливо якщо побачити пануючі стереотипи в кримському суспільстві стосовно кримських татар. Тобто, державі також потрібно з цим щось робити».
Прикладом створення етнічного конфлікту на ґрунті земельних проблем стали події на горі Ай-Петрі 6 листопада. Тоді «Беркут» зніс будівлі, які належали кримським татарам, та застосував силу проти тих кримських татар, які протестували проти таких дій.
«Треба ухвалити нову редакцію закону про національні меншини»
Суттєвим чинником, який не дозволяє ефективно розв’язувати складні питання в галузі етнонаціональних відносин, є брак цілісної концепції державної політики у цій сфері, зазначає Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Олександр Майборода: «Хоча проект концепції вже поданий, і не один, і продовжується весь час робота, і тим не менше це питання так з місця і не рушить. А без цієї концепції дуже важко далі вдосконалювати правову основу етнонаціональної політики, тому що треба ухвалити нову редакцію закону про національні меншини, питання про реабілітацію раніше депортованих народів, низку інших законів».
Так само бракує в Україні єдиної концепції мовної політики, а між тим мовне питання також несе в собі певний потенціал напруги, особливо в період виборчої кампанії. Утім, крок для розв’язання цього питання вже зроблено: фахівці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень разом з колегами з інших установ розробили програму «Мовна ситуація в Україні й шляхи неконфліктного розв’язання мовних проблем». Її ухвалення, вважає Олександр Майборода, сприятиме кращому вирішенню мовних проблем в Україні.
«За великим рахунком, це також частина етнополітики. Тому що Україна рано чи пізно зіткнеться з тими ж проблемами, з якими стикаються розвинені країни Європи. Якщо тут почне зростати рівень життя громадян, то сюди збільшаться різноманітні міграційні потоки тих, хто проживає в країнах Азії і навіть на пострадянському просторі», – зазначила Юлія Тищенко.
Тому, на її думку, держава потребує цілісної політики, яка б сприяла інтеграції у суспільство легальних мігрантів і створенню в Україні політичної нації. Водночас, вважає експерт, зусилля мають бути спрямовані й на боротьбу проти нелегальної міграції.
Кримські татари вважають себе дискримінованими...
Однак найбільші проблеми на міжетнічному ґрунті постали цього року в Криму. Специфіка ситуації тут полягає в тісному зв’язку економічних питань з етнополітичними.
Юлія Тищенко: «Якщо і центральна влада, і місцева влада не буде адекватно вирішувати земельні питання, то ми отримаємо, фактично, конфлікт, який крім економічних підвалин буде мати щільне етнічне підґрунтя. Кримські татари, які вимагають для себе землю, вважають, що їм, наприклад, не виділяють ту чи іншу землю не через те, що її нема, а саме через те, що вони кримські татари.Є в цьому своя правда, особливо якщо побачити пануючі стереотипи в кримському суспільстві стосовно кримських татар. Тобто, державі також потрібно з цим щось робити».
Прикладом створення етнічного конфлікту на ґрунті земельних проблем стали події на горі Ай-Петрі 6 листопада. Тоді «Беркут» зніс будівлі, які належали кримським татарам, та застосував силу проти тих кримських татар, які протестували проти таких дій.
«Треба ухвалити нову редакцію закону про національні меншини»
Суттєвим чинником, який не дозволяє ефективно розв’язувати складні питання в галузі етнонаціональних відносин, є брак цілісної концепції державної політики у цій сфері, зазначає Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Олександр Майборода: «Хоча проект концепції вже поданий, і не один, і продовжується весь час робота, і тим не менше це питання так з місця і не рушить. А без цієї концепції дуже важко далі вдосконалювати правову основу етнонаціональної політики, тому що треба ухвалити нову редакцію закону про національні меншини, питання про реабілітацію раніше депортованих народів, низку інших законів».
Так само бракує в Україні єдиної концепції мовної політики, а між тим мовне питання також несе в собі певний потенціал напруги, особливо в період виборчої кампанії. Утім, крок для розв’язання цього питання вже зроблено: фахівці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень разом з колегами з інших установ розробили програму «Мовна ситуація в Україні й шляхи неконфліктного розв’язання мовних проблем». Її ухвалення, вважає Олександр Майборода, сприятиме кращому вирішенню мовних проблем в Україні.