Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:00

Хто врятує залишки Богородицької фортеці на Дніпропетровщині?


Юлія Рацибарська Дніпропетровщина, 2 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Дніпропетровщина може втратити залишки однієї із пам’яток історії та культури національного значення – Богородицької фортеці. Вона існувала на місці давнього козацького поселення Самарь понад 300 років тому. Твердиню збудували російські війська в другій половині 17 століття, проте незабаром через дипломатичні сварки знищили. Існування Богородицької фортеці вітчизняні історики доводили майже півтора століття. Пам’ятка на околиці сучасного Дніпропетровська наразі перед загрозою знищення – забили на сполох місцеві козацькі організації.

Пошуки залишків Богородицької фортеці та суперечки вчених щодо її існування тривали з кінця 18-го століття. Упродовж кількох останніх років дніпропетровські науковці провадили розкопки на місці колишнього козацького міста Самарь. Знахідки довели, що саме тут стояла Богородицька фортеця – оборонний пункт, збудований наприкінці 17-го століття у нижній течії Самари задля зміцнення тилу в боротьбі проти Кримського ханства.

Сама Богородицька твердиня була зруйнована, за наказом Петра Першого, одночасно з Кодаком. Наразі археологи розкопують те, що від неї лишилось, – фундаменти житлових будівель та церкви. Серед відшуканих старожитностей – монети, особисті, адміністративні й військові печатки, натільні хрести, предмети побуту та зброя запорозької доби. Однак вчені твердять – козаки були не першими, хто жив на цих теренах: під фортецею залягають щонайменше ще два культурні шари – античний та «черняхівський» третього століття нашої ери.

Почастішали випадки вандалізму

А втім, науковці стривожені: на території пам’ятки почастішали випадки вандалізму. Наразі долею фортеці почали опікуватись і дніпропетровські козаки. Саме вони ініціювали встановлення пам’ятного знака – хреста – на місці, де колись була церква Покрови Пресвятої Богородиці. Але хрест простояв не довго, невідомі дерево порубали на дрова, а кам’яну брилу використали як мангал.

Кошовий отаман об’єднання «Нова Січ» Сергій Зінуков розповів: «Якось нам зателефонували і повідомили, що у фортеці пожежа. Ми в терміновому порядку зібрали своїх людей, приїхали, загасили. А тоді поїхали на місце хреста. І яким же було наше здивування, коли ми його не побачили на місці. Тільки сліди автомобільних шин. Хто це зробив, ми не знаємо, для чого – взагалі не розуміємо. Він же нікому не заважав!»

Захисники пам’ятки мріють про історико-археологічний ландшафтний заповідник

Врятувати пам’ятку від знищення, на думку захисників фортеці, могло б створення на її території історико-археологічного ландшафтного заповідника. Мальовничі краєвиди, вцілілі вали... Місцина може стати привабливою для туристів, кажуть козаки, особливо, коли б з довколишніх просторів поприбирати гори сміття. Влада цю ініціативу поки не підтримує, відтак активісти громадської організації самі роблять, що можуть.

Сергій Зінуков: «Ми патрулюємо цю територію, вивозимо сміття, проводимо роз’яснювальну роботу з відпочивальниками. Розповідаємо, куди вони в’їздять, що це – пам’ятка, що треба себе тут поводити акуратно, культурно. Роздаємо сміттєві пакети, аби люди вивозили сміття після себе».

Наразі козаки разом із науковцями також переймаються проблемою продовження розкопок. Виділення бюджетних коштів на подальші експедиції під питанням. Якщо ж дослідження припинять, то, за словами захисників пам’ятки, на місце, де була фортеця, неодмінно прийдуть «чорні археологи». А ще побоюються – на місцину ласим оком можуть кинути забудовники, і тоді тут не забариться з’явитись черговий розважальний центр.
XS
SM
MD
LG