Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:17

Центр Дніпропетровська може зникнути під землею?


Юлія Рацибарська Дніпропетровськ, 8 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Зсувонебезпечною зоною Дніпропетровська визнана вся правобережна частина, а це більш ніж половина території міста. Головна причина нестійкості ґрунтів – поверхневі води. Площу території, де в будь-яку мить може статися техногенна аварія, оцінюють у майже 5 гектарів. Що робить місто, щоб протидіяти зсувам, і наскільки дієві ці заходи?

Про проблему зсувів у Дніпропетровську заговорили тільки трохи більше десятиліття тому. Влітку 1997 року на житловому масиві «Тополя» за кілька годин під землю пішов будинок, школа та два дитсадки. Вчені дослідили: роками під мікрорайоном накопичувалися мільйони кубометрів води. Коли стався так званий гідравлічний прорив – вода вирвалася на поверхню балки – під будівлями утворилася порожнина, і вони почали провалюватися.

Нині, понад 10 років після аварії, науковці кажуть: крім житлового масиву «Тополя», у Дніпропетровську є ще кілька небезпечних у плані зсувів районів, зокрема, центральна частина міста, проспекти Кірова та Гагаріна, Нагірний район, район лікарні ім. Мечникова. Сигнал тривоги – велика кількість будинків, що вже просідають та вкриваються тріщинами.

Із бюджету виділяють мізерні кошти

Розв’язанням проблеми зсувів у Дніпропетровську мало б займатися спеціально створене комунальне підприємство інженерного захисту території. Однак його директор Юрій Береза тільки скаржиться: в останні роки на проведення протизсувних робіт з бюджету виділяють мізерні кошти, інженерні споруди для відкачування води перебувають в аварійному стані, до того ж за роки фінансової скрути місто вже втратило саму систему спостереження за зсувними процесами.

Юрій Береза: «Підприємство в Києві отримує з міського бюджету по 450 тисяч гривень тільки на утримання споруд на місяць, а ми — 180 тисяч на рік. Без єдиної програми інженерного захисту територій на нас чекають катастрофи. Це зараз стоїть на часі. Ми закладаємо міну уповільненої дії: сьогодні вона не вибухне, але післязавтра — може».

Якби були кошти, запропонувати шляхи розв’язання проблеми зсувів у Дніпропетровську могли б і вчені. У Національному гірничому університеті на цю тему пишуть наукові роботи, готують дисертації. Молодий фахівець Олександр Сидельников вивчає питання протидії зсувним процесам упродовж кількох років, однак зазначає, що без серйозних інвестицій наукові розробки лишаються на папері.

Олександр Сидельников: «Є напрацювання, є теоретичні та практичні зразки, але нема серйозного інвестора, який би взявся за реалізацію. На жаль, багато цікавих робіт перебувають, так би мовити, в режимі очікування».

Ще не так давно влада запевняла: скоро аварійним зонам дадуть раду. На схилах балок збирались споруджувати цілі житлові масиви, запросивши іноземні фірми, котрі вміють будувати в складних геологічних умовах.

І далі будують без належних робіт із укріплення ґрунту

Поки ж на зсувонебезпечних територіях дозволяють будувати без застосування належних заходів безпеки. Нещодавно це виявили фахівці з облдержадміністрації, коли почали переглядати проект метрополітену. З’ясувалося, що спорудження житла на одному з пагорбів ведуть, не зміцнивши схил.

Про це розповів начальник Головного управління будівництва облдержадміністрації Петро Декальчук: «Коли ми підійшли до перегляду проекту метро, ми побачили, що в районі пам’ятника Слави триває несанкціоноване спорудження висотного житла у складних сейсмічних умовах, на схилі, без належних робіт із укріплення ґрунту. Виявилось, що в зоні, де мав пройти метрополітен, цілі «поля» з паль».

Нині у Дніпропетровську щонайменше 17 зсувних зон, в основному поблизу балок. На них майже 400 будинків. Фахівці не виключають: якщо вчасно не вжити заходів, місто може опинитися перед загрозою лиха більшого масштабу, аніж Куренівська катастрофа 1961 року в Києві, коли загинули сотні людей.
XS
SM
MD
LG