Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 01:07

«Я хочу жити!» – кажуть замість немовлят ініціатори акції на Рівненщині


Валентина Одарченко Рівне, 8 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Акцію «Я хочу жити!», метою якої є привернення уваги громадськості до проблеми виходжування слабких немовлят, започаткували лікарі і підприємці Рівненщини.

Близько 400 немовлят за рік виходжують у Рівненській обласній дитячій лікарні. Ще 5 років тому ця цифра була майже удвічі меншою – власне, через те, що раніше лікарня не мала змоги прийняти їх у себе через брак технічного оснащення. Нині ситуація суттєво змінилася, тож особливий контингент – недоношені новонароджені з малою вагою. Серед них чимало двійнят, трійнят, трапляються навіть четвірні.

Завідувач відділення реанімації новонароджених Михайло Кулик вважає, що випадків, коли дитина не може вижити без допомоги надсучасної апаратури, в Україні більшає. Саме цим продиктоване рішення вважати дитиною плід із 22-х тижнів внутрішньоутробного розвитку та починаючи від ваги 500 грамів. Втім, таких дітей виходжували і раніше, запевняє лікар.

Михайло Кулик: «У 60-х роках у Зарічному народилася 800-грамова дитина. Мені ж довелося їхати до цієї дитини, яка вже стала мамою, в Гощу – вона народила двійню, одне – кіло триста, друге – вісімсот… От тоді, в Зарічному, яке обладнання в 60-ті роки було? Але ж надавали допомогу ще з тих часів… Це є гуманізм».

Кричущий протилежний випадок зафіксований місяць тому в Острозі, коли 480-грамового недоношеного малюка віддали ховати батькові. Коли той привіз загорнутий пакуночок додому, побачив, що дитина ворушиться. Сім’я підняла галас – викликані лікарі «швидкої» зафіксували ледь чутне серцебиття. Дитина не вижила. Нині в області працює комісія, котра з’ясовує всі обставини того, що сталося – а саме, як лікарі могли віддати живу дитину, видавши довідку про її смерть.

Необхідне спеціальне медичне обладнання

Саме тому головна мета акції «Я хочу жити!» – не збір коштів, хоча це є дуже важливим, а привернення уваги суспільства до проблеми слабких новонароджених, наголошує Ірина Горішна, представник компанії «АссісТАС»– організатора акції.

Ірина Горішна: «Абсолютно всі, хто має дітей, розуміють, що це таке, коли твоя дитина хвора. А момент того, що дитина могла б жити за наявності відповідної апаратури, взагалі не обговорюється. Тобто, більша мета цієї акції – привернути увагу до даної проблеми. На першому етапі упродовж місяця збиратимуть кошти за допомогою скриньок. Частину коштів перерахують краяни, ми будемо залучати спонсорів, щоб необхідне обладнання було придбане».

А це перфузори та пульсоксиметри, які дозволяють здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дитини і чітко дозовано подавати ліки, апарати штучної вентиляції легень і нові кювези. Немає тут і ультразвукового апарата, який би міг діагностувати новонароджених.

Мова йде не тільки про обласну лікарню – дихальні апарати для малюків необхідні у кожній районній лікарні. І не менше, ніж повітря, потрібна увага: майбутніх батьків і мам – до свого здоров’я, а лікарів – до маленьких істот, які без їхньої опіки опиняються на волосинці між життям і смертю. Тож 2008 рік має стати роком уваги до права на життя, стверджують організатори акції.
XS
SM
MD
LG