Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 12:12

Чи отримає з третьої спроби додаткові землі село Поляниця біля «Буковелю»?


Галина Добош Івано-Франківськ, 9 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Завтра сесія Івано-Франківської обласної ради розглядатиме питання про включення у межі села Поляниця Яремчанської міськради додатково 650 гектарів землі. У цьому зацікавлений і гірськолижний комплекс «Буковель», адже більше половини цих земель планується під забудову садиб для туристів, нових канатних доріг і трас. Чи дадуть «добро» депутати обласної ради? Одні з них вважають, що це буде новий імпульс для розвитку туризму у краї, інші побоюються, чи «не надурять гуцулів», заволодівши їхніми землями.

Історія повторюється з інтервалом у два роки ледь не день у день. Тоді, теж за третім разом, після непростих дискусій у сесійній залі і поза нею, було ухвалене рішення про виділення земель фірмі «Скорзонера», яка розбудовує «Буковель». Тоді це було 100 га, тепер – 650 га, правда, не для туркомплексу, а для села.

Одвічне питання «чия земля?»

Власне, оця велика цифра викликає певний спротив частини депутатів облради: мовляв, йдеться не про гектар, чи десяток, чи сотню гектарів землі. Зараз ринкова вартість однієї сотки в Поляниці – 8-10 тис. доларів. З розвитком «Буковелю» охочих будуватись біля курорту багато. Включення додаткових земель у межі населеного пункту значно спрощує процедуру відведення землі, адже тоді рішення ухвалюватиме сільська рада, а не обласна чи Кабмін. І тут одразу дехто запитує: за яким принципом ту землю даватимуть, кому, скільки і за скільки? І чи не буде вона за декілька років не гуцульською, а «приватно-приватівською»?

Депутат обласної ради Лідія Дмитрів з цього приводу зазначила: «Наші зусилля спрямовані на те, щоб Карпати, як вони є цілісна система, залишилися цілісною екологічною системою, залишилися цілісною земельною системою в першу чергу для тих людей, які там народилися і нічого іншого на цьому світі, крім цієї землі, не мають, і для того, щоб ця шляхетна і дуже цікава частина України на багато років могла репрезентувати нашу державу як таку».

Коли дитина виростає, їй купують більший одяг

З розвитком туркомплексу поляницькі газди «дістали гонір», адже відпала потреба їздити на заробітки по закордонах чи скніти над гуцульськими сувенірами. В розширенні меж села зацікавлений «Буковель» – в майбутньому це нові витяги і траси, нові садиби і готелі, а отже, нові туристи. Сьогодні фірма «Скорзонера» володіє в Поляниці 458 га землі. На «Буковелі» діє 14 витягів, 50 кілометрів лижних трас. Лише в минулому році інвестували в розвиток туркомплексу 400 млн. грн. Очевидно, не без допомоги «Буковелю» був розроблений новий генплан Поляниці. Цей стратегічний документ до 2031 року підготував київський інститут «Дніпроміст». Враховує він і потреби місцевого населення, і перспективи розвитку туризму в краї. Згідно з цим планом, 63 гектарів іде під індивідуальну житлову забудову поляницьких людей, 260 гектарів – для туристичних «шале», понад 190 гектарі – на розширення туркомплексів. На його основі розроблений проект землеустрою, який і передбачає розширення меж Поляниці. Втім, на фірмі «Скорзонера» не захотіли давати коментарів для Радіо Свобода, мотивуючи це тим, що юридично це до них стосунку не має, адже йдеться про межі села..

«Потрібна абсолютно незалежна, можливо навіть, міжнародна комісія»

«Суперелітна земля ідеологічно ринкової ціни не має», – наголошує Лідія Дмитрів. Вона називає три такі регіони в Україні – Київ і землі біля нього, Крим і Яремчанщина. Каже, що розширення меж Поляниці лобіює «Буковель». І вбачає в цьому кілька мінусів: економічні, екологічні та етнокультурні.

«Стратегії, як ми будемо жити далі на цій землі, як ми будемо її використовувати, як ми будемо з нею поводитися, поки що немає ніде, вона не прописана. По-перше, на землі не має бути монополіста, має бути конкуренція здорова, і в першу чергу між тими громадянами, які вродилися і заселяють цю землю. Наступне питання. Це найбільший курорт у Європі. Вочевидь, шкода для довкілля отакої великої маси перевищує через якихось 50-100 років ті гроші, ті кошти і те задоволення, яке ми отримуємо сьогодні. На кожну окрему ділянку є дозволи екологічні і т.д. Але для того, щоб оцінити шкоду для регіону вповні, потрібна абсолютно незалежна, я б сказала, можливо навіть, міжнародна комісія. І ще є один дуже серйозний моральний аспект. Там все інформаційне поле агресивно зайняте чужою культурою».

Чи ростимуть біля «Буковелю» смерічки?

Із 650 га, які повинні ввійти в межі Поляниці, понад 500 га – це заліснені землі Ворохтянського лісгоспу. Згідно з новим генпланом, 130 га залишаються природними ландшафтами. Бо багатьом туристам до лижних трас потрібна і ця карпатська краса. Заступник начальника обласного управління лісового господарства Роман Олійник наголошує, що включення земель в межі села не означає їх вилучення у лісгоспу.

Роман Олійник: «Ведення господарства у межах населеного пункту має свої особливості, бо здебільшого ліси виконують рекреаційну функцію, тобто вони є зеленими зонами. У Поляниці в межі населеного пункту у 2002 року вводили 1200 га, все одно на більшій частині на 700 га дотепер веде господарство і далі буде вести Ворохтянський держлісгосп. Суть не полягає в тому, щоб забудувати вщент гори. Всі ці місця мають привабливість тільки тоді, коли вони вкриті лісом».

Навколо«Буковелю» планують створити парково-заповідну зону.

Гірські лижі любить і Президент

Гірськолижний сезон на «Буковелі» відкривав голова облдержради, екс-мер Яремчі Микола Палійчук. Тиждень по тому курорт відвідав Президент України Віктор Ющенко. У час новорічно-різдвяних канікул він теж тут катався на лижах. Чи вплине це на рішення депутатів обласної ради про розширення меж Поляниці?
XS
SM
MD
LG