Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:52

Енергетичний експерт: нафта і авторитаризм не повинні бути поруч


Мар’яна Драч Прага, 10 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Доступ до нафти, цього «чорного золота», може суттєво поліпшити рівень життя людей, або, з іншого боку, збагатити верхівку за рахунок решти суспільства. Який варіант перемагає і за яких умов? Радіо Свобода запросило до розмови провідного американського економічного експерта Ірвіна Стелцера – директора Центру економічної політику при Інституті Гадсона у Вашингтоні.


Р.С.: Із рекордною ціною на нафту в 100 доларів за барель лунають побоювання, що нове нафтове багатство лише зміцнить авторитарні режими, від Росії до Середньої Азії. Чи це справді так, з огляду на досвід інших держав?

І.С.: Це несуттєво, адже Велика Британія має великі поклади нафти у Північному морі, так само як і Норвегія. Але ці країни мають історію демократичного правління. А там, де правлячий клас думає не про інтереси країни, а про будинок на півдні Франції, там великі поклади енергоносіїв зміцнюють корумповані режими.

Р.С.: Є також думка, що доступ до нафтового багатства може зменшити стимул до розбудови інших сфер економіки, підриваючи перспективи ширшого розвитку. Чи це справді так?

І.С.: Це створює проблему, адже піднімає вартість грошової одиниці і таким чином не дає змогу розвивати галузі, спрямовані на експорт. Якщо з’являються шалені нафтодолари, то, врешті-решт, валюта переоцінюється. За таких умов важко розвивати сталеву чи нафтохімічну промисловість, конкурентоспроможну на світових ринках. Але необов’язково. Норвегія розв’язала цю проблему, створивши резервний фонд. Такий фонд є навіть у Росії, щоб використати у погані часи, коли ціна на нафту впаде. Але загалом, якщо не бути дуже уважним, великі нафтодолари гальмують економічний розвиток.

Р.С.: Яким чином можна ефективно використовувати доходи від нафти?

І.С.: На Близькому Сході є певні обнадійливі сигнали. Я маю на увазі державні інвестиційні фонди, тобто великі масиви капіталу цих країн. Тепер вони намагаються задешево скупити американські банки, щоб диверсифікувати свою економіку. В Дубаї та Абу-Дабі будують, зокрема, фінансові центри. Такі проекти не є демократичними за американськими чи британськими мірками, але це також не Саудівська Аравія, де панує середньовіччя й авторитаризм.

Р.С.: Якщо авторитарний режим не дуже мудро використовує доходи від нафти, то чи є надія, що все-таки ці гроші допоможуть розбудувати справедливіше суспільство?

І.С.: Навіть з усіма крадіжками, якщо багатство починає просочуватися і виникає середній клас, то виникає певний тиск до лібералізації. Але не дивіться на це надто оптимістично. Я маю на увазі те, що ми були свідками появи середнього класу в Росії та Китаї, але там, як виглядає, не відбувається демократизації. Проте це початок довгого процесу.

Матеріали до теми:

• Імпортний бензин без мита • «Нафтогаз» на межі банкрутства: Юлія Тимошенко шукає винуватих • Чи повторить Росія газовий сценарій 2006 року щодо України? • «Ера дешевих енергоресурсів вже у минулому». (Інтерв’ю з віце-президентом фонду «Стратегія-1»)
XS
SM
MD
LG