Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 20:59

130 років від народження поета-модерніста Василя Пачовського


Віталій Пономарьов Київ, 11 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Зробіть націю, яка стане підметом. А тоді назвуть вас світочами нового життя, а нашу Україну – найкращою піснею в молитві світу до Бога», – цими словами звертався до своїх сучасників львівський поет Василь Пачовський. Його вірші були популярними серед галицької молоді початку ХХ століття, причому одні поціновували Пачовського як естета і декадента, інші – як поета-державника. Він народився 130 років тому.

Василь Пачовський
(Фото з книги «Розсипані перли».
Київ, вид. «Дніпро», 1991)
Син священика Василь Пачовський народився 12 січня 1878 року у селі Жуличах на сході Львівщини. Він навчався у гімназіях у Золочеві та Львові і в університетах у Львові та Відні, а після завершення навчання вчителював у львівських гімназіях.

23 років Пачовський видав свою першу збірку віршів «Розсипані перли». Згодом він якось зауважив, що для його творчості найбільше значення мають Біблія, твори Шекспіра та народні пісні. А 1907 року Пачовський став співзасновником і одним із лідерів мистецької групи «Молода Муза», учасники якої майже щодня збиралися у приміщенні кав’ярні «Монополь» у центрі Львова.

«Там, де в зорях море грає В рубіновім блиску гір, Цілувала в човні чорнім Мене люба, краща зір».

Крім лірики, Пачовський писав також драми, кіносценарії, лібрето опер, вірші для дітей та історичні новели. Для постановки в театрі його драми «Сонце Руїни» інший поет «Молодої Музи» Степан Чарнецький написав пісню «Ой, у лузі червона калина». З початком Першої світової війни вона стала гімном Січових Стрільців.

Сам Пачовський під час війни вчителював у таборах для військовополонених українців. Після війни він редагував журнал «Народ», викладав у гімназіях Ужгорода, Берегового, Перемишля, Львова, а також у Львівському університеті. Василь Пачовський помер у Львові 5 квітня 1942 року.

«Від Кавказу по Сян лиш один буде лан, Його власником – нарід цілий. Спільна праця і край, блисне воля і рай – України вінець золотий!»
XS
SM
MD
LG