Голова українського самоврядування в Угорщині й президент Європейського конґресу українців пані Ярослава Хортяні-Гук за фахом історик. Ïї дослідження проливає світло на часи становлення християнства в Угорщині: «Княжна Анастасія, дочка Ярослава Мудрого, вийшла заміж за спадкоємця Угорської корони, а відтак короля Угорщини Андрія (Андраша) Першого, у 1047 році у місті Секешфегерварі, де її коронували».
Чоловік Анастасії був племінником Святого Стефана, хрестителя Угорщини, але хрестився він не вдома, а в Києві.
Як говорить пані Хортяні-Гук, королівське подружжя, як личить добрим християнам, почало відроджувати християнство в Угорщині. І тут дружині угорського монарха допомогли родинні зв’язки:«Рідна сестра Анастасії Анна в цей час була дружиною французького короля Генріха Першого, і на прохання Анастасії та Андраша правляча династія Франції відправила до Угорщини 60 священиків і кількох єпископів, серед яких був і єпископ Аньєш, перший настоятель Тихоньського абатства на березі озера Балатон. І в Тихоні якраз обрали місце побудови монастиря, до речі, це місце дуже подібне до круч рідного Анастасії Дніпра».
Після смерті хрестителя Угорщини короля Стефана, у країні почався великий розбрат і запекла боротьба за королівський трон, у якій вели перед язичницькі князі. Вони жорстоко розправилися з християнськими місіонерами і відновили поганські капища. Є відомості про те, що спадкоємець угорського трону Андрій з Дому Арпадів повернувся на батьківщину з озброєною дружиною, яку дав для охорони зятя й доньки Ярослав Мудрий. Очевидно, без війська на ті часи було важко навести лад у язичницькій Паннонії.
Ярослава Хортяні-Гук розповідає, що королева Анастасія заснувала три монастирі в Угрощині, першим з яких став Тихоньський: «У дозвільній грамоті Тихоньського абатства, виданій Андрієм Першим 1055 року, згадується та обставина, що він засновує цю будівлю на честь сім’ї та своєї дружини. Після закінчення будівельних робіт у Тихоні Анастасія покликала на Балатон ченців з Києва. Ці і наступні покоління київських ченців прожили аскетичним життям на Тихоньській горі аж до тринадцятого століття. До цієї пори там залишилися келії київських монахів».
Два інші монастирі виникли у найважливіших містах тогочасної Угорщини: «Один із них зведений біля міста Вишеґрада на Дунаї, однієї з перших столиць угорців, інший з’явився в місті Торнопатак (також на півночі країни неподалік від міста Еґера),і третій монастир постав у Дунасентеле, це сьогоднішній Дунауйварош. Цікаво, що в цьому місті «Індустріальний Союз Донбасу» придбав кілька років тому металургійний комбінат «Дунафер», тобто український слід зберігається у цьому місті і понині».
За словами пані Хортяні-Гук, угорські вчені мало приділяли уваги особистості руської княжни, хоча і вивчали цей період досить докладно: «Ширше вивчали тему історичних зв’язків Київської Русі та Угорщини за часів правління країною династією Арпадовичів. Конкретно особистість дружини угорського короля Андрія Першого зацікавила мене тоді, коли у 2001 році перед спорудженням пам’ятника Анастасії та її чоловіку Товариство української культури в Угорщині повинно було пред’явити довідку угорській владі про те, що ці люди дійсно були королівською парою, інакше ми б не отримали дозволу на спорудження монумента. Це спонукало мене ретельніше зайнятися вивченням історичних архівів тієї доби і подивитися, що саме зробила Анастасія для Угорщини».
На думку дослідниці, саме зусиллями цього подружжя Угорщина затвердилася як могутня християнська держава Європи, бо нехристиянська держава не могла проіснувати в Європі одинадцятого століття. І у цій справі є велика заслуга Анастасії Київської.
Як говорить пані Хортяні-Гук, королівське подружжя, як личить добрим християнам, почало відроджувати християнство в Угорщині. І тут дружині угорського монарха допомогли родинні зв’язки:«Рідна сестра Анастасії Анна в цей час була дружиною французького короля Генріха Першого, і на прохання Анастасії та Андраша правляча династія Франції відправила до Угорщини 60 священиків і кількох єпископів, серед яких був і єпископ Аньєш, перший настоятель Тихоньського абатства на березі озера Балатон. І в Тихоні якраз обрали місце побудови монастиря, до речі, це місце дуже подібне до круч рідного Анастасії Дніпра».
Після смерті хрестителя Угорщини короля Стефана, у країні почався великий розбрат і запекла боротьба за королівський трон, у якій вели перед язичницькі князі. Вони жорстоко розправилися з християнськими місіонерами і відновили поганські капища. Є відомості про те, що спадкоємець угорського трону Андрій з Дому Арпадів повернувся на батьківщину з озброєною дружиною, яку дав для охорони зятя й доньки Ярослав Мудрий. Очевидно, без війська на ті часи було важко навести лад у язичницькій Паннонії.
Ярослава Хортяні-Гук розповідає, що королева Анастасія заснувала три монастирі в Угрощині, першим з яких став Тихоньський: «У дозвільній грамоті Тихоньського абатства, виданій Андрієм Першим 1055 року, згадується та обставина, що він засновує цю будівлю на честь сім’ї та своєї дружини. Після закінчення будівельних робіт у Тихоні Анастасія покликала на Балатон ченців з Києва. Ці і наступні покоління київських ченців прожили аскетичним життям на Тихоньській горі аж до тринадцятого століття. До цієї пори там залишилися келії київських монахів».
Два інші монастирі виникли у найважливіших містах тогочасної Угорщини: «Один із них зведений біля міста Вишеґрада на Дунаї, однієї з перших столиць угорців, інший з’явився в місті Торнопатак (також на півночі країни неподалік від міста Еґера),і третій монастир постав у Дунасентеле, це сьогоднішній Дунауйварош. Цікаво, що в цьому місті «Індустріальний Союз Донбасу» придбав кілька років тому металургійний комбінат «Дунафер», тобто український слід зберігається у цьому місті і понині».
За словами пані Хортяні-Гук, угорські вчені мало приділяли уваги особистості руської княжни, хоча і вивчали цей період досить докладно: «Ширше вивчали тему історичних зв’язків Київської Русі та Угорщини за часів правління країною династією Арпадовичів. Конкретно особистість дружини угорського короля Андрія Першого зацікавила мене тоді, коли у 2001 році перед спорудженням пам’ятника Анастасії та її чоловіку Товариство української культури в Угорщині повинно було пред’явити довідку угорській владі про те, що ці люди дійсно були королівською парою, інакше ми б не отримали дозволу на спорудження монумента. Це спонукало мене ретельніше зайнятися вивченням історичних архівів тієї доби і подивитися, що саме зробила Анастасія для Угорщини».
На думку дослідниці, саме зусиллями цього подружжя Угорщина затвердилася як могутня християнська держава Європи, бо нехристиянська держава не могла проіснувати в Європі одинадцятого століття. І у цій справі є велика заслуга Анастасії Київської.