Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:26

«СОТ для України – це цивілізаційний крок, це відчують на собі всі» (розмова з провідним економістом Олександром Рябченком)


Людмила Ваннек Прага-Київ, 17 січня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Останні перешкоди на шляху вступу України до Світової організації торгівлі подолані. «Перепон не залишилося», — переконують європейські чільники (у середу Комісар ЄС з торгівлі Пітер Мандельсон і український віце-прем’єр-міністр Григорія Немиря вирішили усі питання у їхній дискусії щодо вступу України до Світової організації торгівлі). А як зможе пересічний українець відчути на собі зміни після вступу України до СОТ? З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до Олександра Рябченка, провідного українського експерта-економіста, директора Міжнародного інституту приватизації.

Олександр Рябченко: Я думаю, що пересічний українець відчує обов’язково! Бо значна кількість українців працює в Європі, а значна кількість українських підприємств має стосунки з Європою, і це буде просто фактично крок в інтеграції України в європейську систему (нехай це не буде пов’язане поки що з тим, щоб якимось чином формалізувати своє бажання стати членом Євросоюзу). Реально Україна підіймається на певний щабель і отримує певний статус, коли ми стали, нарешті, тим, ким ми хотіли вже давно стати: членом Світової організації торгівлі. Ми маємо тепер перспективу на переговори з укладання угоди з Європейським Союзом стосовно зони вільної торгівлі – те, що вже готується, передбачається, і ми сподіваємося, що це буде, і українська економіка буде більш інтегрована в світову економічну систему. Фактично відбувається просто цивілізаційний крок і люди відчують це не прямо, а опосередковано, бо й українські підприємства будуть краще відчувати, що ми є країна-експортер у багатьох галузях, відчувати себе на зовнішніх ринках; а іноземні підприємства (нерезиденти) будуть краще відчувати себе на українському ринку. Це буде більш цивілізовано, з’явиться більше товару. Нарешті, у нас зараз виплачують компенсації втрачених заощаджень ощадбанку і десь, приблизно, на рік 20 мільярдів гривень планується додатково видати готівкою і для того, щоб це не спровокувало інфляцію. Внутрішній ринок України має стати більш відкритим для інвестицій, для імпорту товарів. Бо якщо відповідної кількості товарів приблизно мільярдів на 20 гривень внутрішній ринок України не отримає з-за кордону (ввезених у поточному році), то це просто додатковий чинник інфляції до минулорічного достатньо високого показника.

Люди відчують позитив безумовно! Так само, як вони відчувають (хоча може й не розуміють, з якого приводу) певне невдоволення різницею між проголошеними цілями, бажаними кроками і отриманими результатами, коли ці цілі не реалізовані.

Р.С.: Пане Рябченко, а чому, коли говорять про вступ України до СОТ, то дуже часто наголошують, що для України важливо, щоб це сталося раніше, ніж до цієї організації вступить Росія?

О.Р.: Я вважаю, що така позиція помилкова і вона працює проти України зараз, бо Україна і Росія мають різні інтереси у світі. Україна не має наміру стати одним із головних гравців на світовій арені економічній, а тим більше політичній. Україна має намір інтегруватися, вона стане частиною світового суспільства. Росія ж, безумовно, хоче стати впливовим гравцем, а у гравців інші правила гри, інші наміри. Ми маємо не змагатися з Росією, а просто стати членом СОТ, бо, я думаю, саме гасло «випередити Росію» – воно багато в чому заважає в останні часи. Були абсолютно незрозумілі ситуації, коли Киргизстан не підписував з Україною угоду щодо нашого вступу до СОТ (бо Киргизстан є членом СОТ), і якісь були фантастичні потреби в тому, щоб вирішити з Киргизстаном якісь питання чи з минулого, чи з майбутнього... Незрозумілі питання... Тому треба не змагатися з Росією, а треба просто йти. Раніше була думка (вона багато в чому панувала в українському суспільстві), що «ось зараз ми випередимо Росію по вступу в СОТ, а потім ми скажемо Росії, що газ має бути за єдиною ціною – і той, що на внутрішньому російському ринку, і той, що Росія нам постачає, і тоді ми будемо мати дешевший газ»... Але, на мою власну думку, це є омана, бо, знаєте, дешевий газ – треба розуміти, що це тимчасовість. Держава не може будувати свою економічну систему на тому, що у неї є дешевий газ і якщо особливо цей газ не власного видобутку, а якщо він імпортований з інших країн, тим більше такого характеру, як Росія, котра тяжіє посилити свій вплив у світі завдяки газові в тому числі. Треба орієнтуватися на те, що газ є єдиний, що є ринок газу, і треба просто будувати свою економічну систему більш ефективно, щоб не залежати від того, що в нас є одна ціна на газ, наприклад, нижча, ніж в інших державах. Ми маємо бути незалежні, бо ми повинні просто добре працювати і через це бути незалежними.
XS
SM
MD
LG