Відомі і невідомі люди, щасливі наречені та породіллі з обличчями, сповненими страждань, урбаністичні пейзажі й зелені краєвиди, перехожі, «зіркові» особистості, зненацька захоплені у незвичному антуражі чи кумедних позах… Усе це творчий погляд крізь об’єктив фотокамер на життя міста за цілий рік.
Співавтори виставки – двоє найвідоміших місцевих фотокореспондентів: Володимир Рязанов та Сергій Ісаєв. Кажуть, відібрали, щоб показати широкому загалові, лише півсотні найкращих своїх робіт – і це з десятків тисяч знімків, зроблених торік. Фотокореспондент Володимир Рязанов зазначив, що чимало цікавих кадрів лишаються невикористаними.
Володимир Рязанов: «На кожну зйомку ми витрачаємо по кілька десятків, а то й сотень кадрів. Потім вибираються, звісно, найвдаліші. Якісь знімки використовуються на шпальтах газети, якісь лишаються в архіві».
Свої секрети зйомки, набуті роками багаторічної праці
Головна відмінність газетної світлини – точність кадру, динаміка, актуальність.Щоб зробити деякі знімки, фотокорові Сергію Ісаєву доводилось подекуди навіть ризикувати життям. Найбільш резонансний минулорічний доробок пана Ісаєва – це серія фоторепортажів з місця трагедії, що сталася у жовтні в житловому будинку на Мандриківській. Кадри порятунку людей, котрі за кілька хвилин втратили не тільки дах над головою, а й рідних, облетіли увесь світ. Їх використовувала інформаційна агенція «Ройтерс» та ціла низка міжнародних ЗМІ. Сергій Ісаєв зробив їх у першу годину після вибуху.
Сергію Ісаєв: «Я кинув усі справи, сів у авто і помчав. Звичайно, правоохоронні органи на місце аварії не пропускали, але мені вдалося прорватись».
У кожного з фотокореспондентів свої секрети зйомки, набуті роками багаторічної праці.Щоб зробити вдалий кадр, доводиться і падати у багнюку, й вилазити на дахи. Головне, наголошують Сергій Ісаєв та Володимир Рязанов, перейматись усім, що бачиш і фіксуєш фотокамерою:
– Якомога більше треба натискати на кнопку… Тому й кажуть: шкодуй не плівки, а глядача.
– Я просто намагаюсь не бути байдужим до об’єктів своєї зйомки…
Співавтори виставки – двоє найвідоміших місцевих фотокореспондентів: Володимир Рязанов та Сергій Ісаєв. Кажуть, відібрали, щоб показати широкому загалові, лише півсотні найкращих своїх робіт – і це з десятків тисяч знімків, зроблених торік. Фотокореспондент Володимир Рязанов зазначив, що чимало цікавих кадрів лишаються невикористаними.
Володимир Рязанов: «На кожну зйомку ми витрачаємо по кілька десятків, а то й сотень кадрів. Потім вибираються, звісно, найвдаліші. Якісь знімки використовуються на шпальтах газети, якісь лишаються в архіві».
Свої секрети зйомки, набуті роками багаторічної праці
Головна відмінність газетної світлини – точність кадру, динаміка, актуальність.Щоб зробити деякі знімки, фотокорові Сергію Ісаєву доводилось подекуди навіть ризикувати життям. Найбільш резонансний минулорічний доробок пана Ісаєва – це серія фоторепортажів з місця трагедії, що сталася у жовтні в житловому будинку на Мандриківській. Кадри порятунку людей, котрі за кілька хвилин втратили не тільки дах над головою, а й рідних, облетіли увесь світ. Їх використовувала інформаційна агенція «Ройтерс» та ціла низка міжнародних ЗМІ. Сергій Ісаєв зробив їх у першу годину після вибуху.
Сергію Ісаєв: «Я кинув усі справи, сів у авто і помчав. Звичайно, правоохоронні органи на місце аварії не пропускали, але мені вдалося прорватись».
У кожного з фотокореспондентів свої секрети зйомки, набуті роками багаторічної праці.Щоб зробити вдалий кадр, доводиться і падати у багнюку, й вилазити на дахи. Головне, наголошують Сергій Ісаєв та Володимир Рязанов, перейматись усім, що бачиш і фіксуєш фотокамерою:
– Якомога більше треба натискати на кнопку… Тому й кажуть: шкодуй не плівки, а глядача.
– Я просто намагаюсь не бути байдужим до об’єктів своєї зйомки…