Льодяний хрест на ВодохрещаГолова церковного комітету Гошівської світської церкви Дмитро Халацький розповів: «У нас є хрест дерев’яний заготовлений, ми його обкладаємо квітами, вішаємо гірлянди. І він цілу ніч світиться і всі бачать, що тут є Водохрестя. Кладемо збоку ялиночки. Бо сюди до нас приходять не тільки гошівчани, а й приходять люди з Долини, з Болехова, з Герині, з Тяпчі. Монастир теж іде сюди і наша світська церква. Ми всі збираємся разом – то є тисячі людей. Гошів є Гошів, він повинен славитись».
Славиться Гошів насамперед чоловічим монастирем на Ясній Горі, відомим своєю чудотворною іконою Божої Матері. Заснований на початку ХVII століття, особливо розквітнув у 1930-ті роки завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. У 1950-му ліквідований енкаведистами, монахів вивезено, архів і церковні речі зникли. Відновив монастир свою діяльність лише за часів незалежності України. Чудотворну Ікону Гошівської Божої Матері освятив у Римі Папа Іван Павло Другий. Щороку Гошівський монастир відвідують десятки тисяч паломників.