Учасники протесту проти складної процедури видачі віз до Шенґенської зони ЄС польськими консульствами заблокували пункти переходу українсько-польського кордону. Становище прокоментувала польська «Gazeta Wyborcza»: «Проблеми з отриманням польської візи та недоречні методи польських прикордонників не сприяють добрій репутації Польщі. Це не є виною Шенґену. Було достатньо часу для того, щоб підготуватися до нової процедури видачі віз… Настав критичний час, щоб міністр закордонних справ узявся за цю справу. Інакше він зруйнує довіру, яка багато років вибудовувалася між поляками та українцями».
Лондон може відповісти Москві
Британський щоденник «Daily Mail» повідомляє, що Велика Британія готується вислати з країни 34 російських шпигунів. Газета пише, що через ескалацію дипломатичного конфлікту з Кремлем уряд Великої Британії має намір вислати кілька десятків російських шпигунів, що діють на терені цієї держави. Посприяла в укладанні списку підозрюваних у шпигунстві внутрішня розвідка MI5. До списку ввійшло щонайменше 34 дипломати з російського посольства. Вислання людей, які, ймовірно, є співробітниками російської Служби зовнішньої розвідки і військової розвідки, планується як крок у відповідь за погрози на адресу британських дипломатів і співробітників російських філій Британської ради, а також за послідовну відмову Владіміра Путіна від екстрадиції головного підозрюваного у справі про вбивство у Лондоні критика Кремля Александра Литвиненка.
Про вибори в Сербії і співпрацю Белграда з ЄС
Націоналіст та євроскептик Томіслав Ніколич виграв перший тур президентських виборів у Сербії. Остаточні результати виборів стануть відомі після другого туру 3 лютого. Ніколичу протистоятиме чинний президент Борис Тадич, що відстав у першому турі на 4 з половиню відсотки.
Словенська газета «Delo» вважає, що ЄС відмовляється від своїх принципів, коли, намагаючись знайти вирішення проблеми Косова, пропонує Сербії угоди щодо Стабілізації й Асоціації, що є першим кроком на шляху до членства тієї країни в ЄС: «Брюссель багато років наполягав, що угоди ЄС (із Сербією) не буде доти, доки не заарештують воєнних злочинців. І тепер європейська політика показала себе як непослідовна й ненадійна. Європейська позиція щодо Сербії є катастрофічною: ЄС є поблажливим до держави, що захищає підозрюваних воєнних злочинців і не дотримується європейських цінностей».
Німецька «Berliner Zeitung» зазначає, що результати голосування в неділю свідчать, що більшість сербів хочуть як членства в ЄС, так і збереження Косова під сербським контролем : «Однак країні доведеться вирішити, що є важливішим: намагання зберегти щось незворотньо втрачене чи шанс мати краще майбутнє? Сербія була на цьому перехресті не раз і надто часто обирала хибний шлях… Якщо виявиться, що пропозиції ЄС недостатньо, якщо більшість сербів обере радикальних націоналістів у вирішальному турі виборів – це буде також кроком назад для Європи. Але найперше і найголовніше:це буде відступом для самих сербів. Бо ж вони вже не в змозі зупинити відокремлення Косова, а наближення до Європи заблокують на передбачуване майбутнє».
Лондон може відповісти Москві
Британський щоденник «Daily Mail» повідомляє, що Велика Британія готується вислати з країни 34 російських шпигунів. Газета пише, що через ескалацію дипломатичного конфлікту з Кремлем уряд Великої Британії має намір вислати кілька десятків російських шпигунів, що діють на терені цієї держави. Посприяла в укладанні списку підозрюваних у шпигунстві внутрішня розвідка MI5. До списку ввійшло щонайменше 34 дипломати з російського посольства. Вислання людей, які, ймовірно, є співробітниками російської Служби зовнішньої розвідки і військової розвідки, планується як крок у відповідь за погрози на адресу британських дипломатів і співробітників російських філій Британської ради, а також за послідовну відмову Владіміра Путіна від екстрадиції головного підозрюваного у справі про вбивство у Лондоні критика Кремля Александра Литвиненка.
Про вибори в Сербії і співпрацю Белграда з ЄС
Націоналіст та євроскептик Томіслав Ніколич виграв перший тур президентських виборів у Сербії. Остаточні результати виборів стануть відомі після другого туру 3 лютого. Ніколичу протистоятиме чинний президент Борис Тадич, що відстав у першому турі на 4 з половиню відсотки.
Словенська газета «Delo» вважає, що ЄС відмовляється від своїх принципів, коли, намагаючись знайти вирішення проблеми Косова, пропонує Сербії угоди щодо Стабілізації й Асоціації, що є першим кроком на шляху до членства тієї країни в ЄС: «Брюссель багато років наполягав, що угоди ЄС (із Сербією) не буде доти, доки не заарештують воєнних злочинців. І тепер європейська політика показала себе як непослідовна й ненадійна. Європейська позиція щодо Сербії є катастрофічною: ЄС є поблажливим до держави, що захищає підозрюваних воєнних злочинців і не дотримується європейських цінностей».
Німецька «Berliner Zeitung» зазначає, що результати голосування в неділю свідчать, що більшість сербів хочуть як членства в ЄС, так і збереження Косова під сербським контролем : «Однак країні доведеться вирішити, що є важливішим: намагання зберегти щось незворотньо втрачене чи шанс мати краще майбутнє? Сербія була на цьому перехресті не раз і надто часто обирала хибний шлях… Якщо виявиться, що пропозиції ЄС недостатньо, якщо більшість сербів обере радикальних націоналістів у вирішальному турі виборів – це буде також кроком назад для Європи. Але найперше і найголовніше:це буде відступом для самих сербів. Бо ж вони вже не в змозі зупинити відокремлення Косова, а наближення до Європи заблокують на передбачуване майбутнє».